Справа № 2-172/2011 р.  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

 09 березня 2011 року                                                                                                   м. Ізяслав

                                                                 Ізяславський районний суд, Хмельницької  області

                                                                          в складі: головуючого судді: Антонюка В.В.

                                                                                                   при секретарі: Самборській Л.А.                                                                 

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином, -

В С Т А Н О В И В :

         ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що в лютому 2010 року ОСОБА_2 приїхала в с. Поліське, Ізяславського району, разом із сином позивача, де гостювала декілька днів. Під час проживання в будинку позивача, вона бачила де знаходяться сімейні збереження та викрала їх. Викрала вона три тисячі гривень та витратила їх на власні потреби, чим завдала для позивача матеріальну шкоду на вказану суму.

          Відповідно до вироку Ізяславського районного суду Хмельницької області від 26 січня 2011 року, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 185 ч.1 КК України та призначено покарання відповідно до санкції даної статті із застосуванням ст..75 КК України з випробуванням. В судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнала свою вину та розкаялась у вчиненому, але до даного часу, викрадені кошти не повернула, що змусило позивача звернутись до суду із даним позовом та просити суд стягнути із відповідача матеріальну шкоду в розмірі три тисячі гривень та моральну шкоду, яку оцінила в п»ять тисяч гривень.

           Позивач ОСОБА_1, під час розгляду справи позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та ухвалити рішення у попередньому судовому засіданні.

            Відповідач ОСОБА_2, в судове засідання не з»явилась, надала до суду письмову заяву в якій просить справу розглянути в її відсутності, позовні вимоги визнає частково, а саме: матеріальну шкоду в розмірі три тисячі гривень –визнає повністю, а моральну шкоду –в розмірі дві тисячі п»ятсот гривень.

           Відповідно до ст.. 130 ч. 4 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову, проводиться в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.

           Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем  позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо це не суперечить закону або не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

           В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 погодилась на суму відшкодування запропоновану відповідачем ОСОБА_2 та просила стягнути вказану суму із відповідача

З’ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи суд визнає , що позов слід задовольнити з таких підстав.

         Згідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до вимог ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв»язок та є вина зазначеної особи.

         В судовому зсіданні достовірно встановлено, що  вироком Ізяславського районного суду від 26 січня 2011 року (а.с.2), ОСОБА_2 визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ст.. 185ч.1 КК України та призначено їй покарання з випробуванням.

       Відповідно до п.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі,  що набрав законної сили, або постанова   суду   у  справі  про  адміністративне  правопорушення обов'язкові для суду,  що розглядає  справу  про  цивільно-правові наслідки  дій  особи,  стосовно  якої ухвалено вирок або постанову суду,  з питань,  чи мали місце ці дії та  чи  вчинені  вони  цією особою.           

       Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди суд виходить з наступних міркувань.  

         Вимогами ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

         Згідно вироку Ізяславського районного суду від 26 січня 2011 року (а.с.2), ОСОБА_2 визнала себе винною у вчиненні крадіжки трьох тисяч гривень із будинку позивача. Також, даний факт вона підтвердила і наданою до суду письмовою заявою про визнання позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди. Даний факт ніким не оспорюється.

         Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

       Суд погоджується з тим, що позивачеві було завдано моральні страждання, пов’язані як безпосередньо із вчиненням із її будинку крадіжки,  так  і пов’язанні з її моральними стражданнями  та втратами у вигляді порушення звичного ритму життя.

         Відповідно до положень Конституції України, зокрема ст.ст. 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної в наслідок порушення їх прав  і свобод та законних інтересів. 

       Однак вирішуючи питання про покладення обов’язку по відшкодуванню моральної шкоди суд враховує наступні обставини.         

       Статтею 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

         Відповідно до ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру в наслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв»язку із ушкодженням здоров»я, у порушенні права власності , прав, у порушенні нормальних життєвих зв»язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

       Таким чином, моральна шкода, пов’язана з душевними стражданнями позивача ОСОБА_1., стресом, пережитим після вчинення з її господарства крадіжки коштів, втратами у вигляді порушення звичного ритму життя, має бути покладена на відповідача ОСОБА_2

       Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення пропорційно задоволеної суми.          

Керуючись ст..ст. 32, 56, 62 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди,  ст.ст. 23, 1167, 1187, 1188 ЦК України , ст. ст. 10, 60, 61, 88, 212, 213, 215 ЦПК,  суд,  -

В И Р І Ш И В:

         Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, 1957 року народження 3000 (три тисячі) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2500 (дві тисячі п»ятсот) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 30 гривень та  витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.  

В частині інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:                                                                                                  В.В.Антонюк