Справа № 2а-2207/300/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

08 лютого 2011 року                                                                          м. Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Антонюк В.В., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про стягнення невиплаченої соціальної допомоги як дитині війни,

в с т а н о в  и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни, мотивуючи тим, що вона  є дитиною війни і має право на пільги, передбачені  Законом України „Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, проте у 2010 роках дана надбавка в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  не виплачувалась.

У поданій заяві  позивачка  просить розглянути справу у її відсутності.

Представнику відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Куделюк Л.О. була вручена копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів, про що свідчить наявна в матеріалах розписка представника відповідача.

Представником відповідача у встановлений термін, письмові заперечення на позовну заяву не були подані.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню  з таких підстав.

Відповідно до посвідчення, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є дитиною війни. На підставі Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004 року, позивач має право на доплату до пенсії у розмірі 30   відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця, яка відповідачем йому не виплачувалась за період часу з липня  2010 року по грудень 2010 року.

Згідно довідки управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі позивачу підвищення пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.07.2010 року по 31.12.2010 рік –49 гр. 80 к.  

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 2  ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії "дітям війни", встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно ч. 1 ст. 6  вказаного Закону, в редакції від 19 грудня 2006 року, "дітям війни пенсії підвищуються на 30 % від мінімальної пенсії за віком". Згідно зі ст. 7 фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 8.11.05 року у справі «Кечко проти України»(заява № 63134/00), в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного Рішення, суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Розмір мінімальної пенсії за віком передбачено ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, і складав в 2010 році: з 01.01.2010 року-695 грн., з 01.04.2010 року-706 грн., з 01.07.2010 року-709 грн., з 01.10.2010 року-723 грн.

Згідно ст.70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”,  Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма закону передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно його дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з врахуванням   ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

За таких умов суд приходить до висновку, що відповідача слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачці ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з її розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 8, 46, 55, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. ст. 9, 14, 86, 122, 158, 160, 163, 183-2, 256 КАС України, суд -

п о с т а н  о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Ізяславському районі щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачці щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 12 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року.    

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області, (м. Ізяслав, вул. Шевченка, 16, Хмельницької області)  нарахувати та виплатити для ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 12.07.2010 року по 31.12.2010 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) грн. 40 коп. у повернення сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з  моменту отримання копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя:                                                                             В.В.Антонюк