ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2011 року Справа № 2а/0370/431/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання – Кириченку О.О.,
за участю представника позивача Теслюк Н.М.,
представника відповідача Самчука О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Департаменту соціальної політики Луцької міської ради до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
ВСТАНОВИВ:
18 лютого 2011 року Департамент соціальної політики Луцької міської ради звернувся з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області (далі – ВДВС ГУЮ у Волинській області) про визнання протиправною та скасування постанови ВП №23601568 від 09.02.2011 року про накладення штрафу у розмірі 1020,00 грн.
Позов мотивовано тим, що постановою старшого державного виконавця ВДВС ГУЮ у Волинській області Самчука О.П. від 09.02.2011 року на Департамент соціальної політики Луцької міської ради на підставі статей 5, 87 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф в розмірі 1020,00 грн. за повторне невиконання рішення суду. Постанову про накладення штрафу від 09.02.2011 року позивач вважає протиправною, оскільки ВДВС ГУЮ у Волинській області при накладенні штрафу, не було враховано, що Департаментом соціальної політики не виконується рішення суду з поважних причин, а саме через відсутність фінансування з державного бюджету України. Зазначає, що 01.02.2011 року відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення в розмірі 510,00 грн. та встановлено новий строк для добровільного виконання рішення до 08.02.2011 року, яка позивачем оскаржувалась до суду. Просить визнати протиправною та скасувати постанову ВП №23601568 від 09.02.2011 року про накладення штрафу у розмірі 1020,00 грн.
Представник позивача Теслюк Н.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві. Вказала, що рішення суду Департаментом не виконано з поважних причин, проте державним виконавцем це враховано не було. Просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі скасувавши оскаржувану постанову ВП №23601568 від 09.02.2011 року.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав. По суті пояснив, що 11.01.2011 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття до примусового виконання виконавчого листа Луцького міськрайонного суду №2а-3178/10 ним винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов’язано боржника добровільно виконати рішення суду на протязі семи днів з дня отримання даної постанови. У відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження позивач повідомив ВДВС ГУЮ у Волинській області, що рішення суду в частині виплати допомоги у встановлені законодавством строки Департаментом виконано часткового, зокрема, проведено перерахунок, а виплата не проведена у зв’язку з відсутністю коштів. Однак, вважає, що відсутність бюджетного фінансування не може бути поважною причиною невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань. Відділом ДВС ГУЮ у Волинській області 01.02.2011 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 510,00 грн. на позивача за невиконання рішення суду та встановлено строк для добровільного виконання рішення в строк до 08.02.2011 року. Рішення у цей строк виконано не було, тому державною виконавчою службою на підставі Закону України «Про виконавче провадження» постановою державного виконавця від 09.02.2011 року накладено штраф за повторне невиконання рішення суду в розмірі 1020,00 грн. Підтвердив, що ВДВС ГУЮ у Волинській області відомо про неналежне фінансування з Держбюджету України виплат, зазначених у виконавчому листі та щодо неодноразових звернень позивача та міської ради до державних органів з пропозицією відшукати додаткові кошти у бюджетах для виплати допомоги і компенсації. Вважає оскаржувану постанову законною, а відтак, просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Таким чином, відповідний суб’єкт владних повноважень повинен діяти згідно із законом, оскільки його повноваження визначені у законі.
У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.
Судом встановлено, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.11.2010 року, яка набрала законної сили, зобов’язано Департамент соціальної політики Луцької міської ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги до 5 травня 2010 року відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2010 рік.
З матеріалів позову вбачається, що на виконанні у державного виконавця ВДВС ГУЮ у Волинській області Самчука О.П. перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-3178, виданого Луцьким міськрайонним судом про зобов’язання Департамент соціальної політики Луцької міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 як інваліду 2 групи щорічної допомоги до 5 травня 2010 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на оздоровлення у відповідності до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2010 рік. В постанові про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2011 року боржника зобов’язано добровільно виконати рішення суду на протязі семи днів з дня отримання постанови.
Стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Департамент соціальної політики Луцької міської ради рішення суду виконав частково, а саме, в частині нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги до 5 травня 2010 року відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 5 168,00 грн., допомоги на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 4 320,00 грн., що стверджено, зокрема, листом від 21.01.2011 року №443/11.2-7 в якому Департамент соціальної політики також повідомив ВДВС ГУЮ у Волинській області про неможливість виконання рішення суду в частині виплати допомоги у зв’язку з відсутністю коштів для виплати допомог за 2010 рік, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» коштів на виплату допомог за минулі роки згідно рішень суду не передбачено.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
У статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» та в пункті 10.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника – фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів громадян і на боржника – юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
В диспозиції вказаної норми законодавцем передбачено, що настання негативних наслідків для боржника у вигляді накладення штрафу настає у разі невиконання ним у встановлений державним виконавцем строк рішення, без поважних причин.
Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в десятиденний строк.
Аналогічний порядок накладення штрафу передбачений пунктом 10.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 року.
В судовому засіданні встановлено, що 01.02.2011 року постановою ВДВС ГУЮ у Волинській області на позивача за невиконання рішення суду накладено штраф в розмірі 510, 00 грн., яка позивачем оскаржувалась в судовому порядку, і постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18.02.2011 року визнана протиправною та скасована.
З оглянутої судом постанови ВДВС ГУЮ від 09.02.2011 року про накладення штрафу, винесеної старшим державним виконавцем Самчуком О.П. вбачається, що на Департамент соціальної політики Луцької міської ради за повторне невиконання рішення суду на підставі статей 5, 87 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф у розмірі 1020,00 грн. та встановлено новий строк для виконання рішення суду до 16.02.2011 року.
В той же час, матеріали справи свідчать про те, що відділу ДВС ГУЮ у Волинській області відомо, що невиплата стягувачу ОСОБА_1 щорічної допомоги до 5 травня 2010 року та допомоги на оздоровлення сталася через неналежне фінансування цих виплат з Державного бюджету України.
Так, як вбачається з матеріалів справи, Департаментом соціальної політики вживалися заходи щодо виконання рішення суду. Зокрема, позивач неодноразово звертався до Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації та Міністерства праці та соціальної політики України з листами про сприяння у виділенні додаткових коштів на забезпечення виконання судових рішень. Крім того, з листа Міністерства праці та соціальної політики України від 18.05.2010 року № 458/0/15-10/04 вбачається, що оскільки вирішення питання щодо виділення додаткових коштів на забезпечення виконання судових рішень можливе лише після збільшення бюджетних призначень на зазначені цілі Міністерство праці та соціальної політики України зверталось до Міністерства фінансів України з проханням передбачити видатки для погашення судових рішень за окремою бюджетною програмою при доопрацюванні проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Згідно листа Волинської обласної державної адміністрації від 25.01.2011 року №0476/44/2-11 головне управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в черговий раз звернулося до Міністерства праці та соціальної політики України з проханням сприяти у вирішенні даного питання шляхом звернення до Кабінету Міністрів України з пропозицією передбачити у 2011 році видатки для виплати допомог та компенсацій згідно з рішеннями суду.
Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та статтею 17 Закону України від «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цих Законів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Пунктом 8 статті 7 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетна система України ґрунтується на принципі цільового використання бюджетних коштів, згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
Згідно з вимогами статей 20, 23 Бюджетного кодексу України у бюджетному процесі програмно-цільовий метод застосовується на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів (за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради). Особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення.
Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов’язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.
Суд враховує те, що Департамент соціальної політики Луцької міської ради вжив всіх залежних від нього заходів, спрямованих на виконання постанови Луцького міськрайонного суду. Однак, не виконання даного рішення відбулося не з вини позивача, а через відсутність коштів у Державному бюджеті, призначених для виконання рішень судів, що є поважною причиною. Разом з цим, судом враховується, що при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 09.02.2011 року старший державний виконавець ВДВС ГУЮ у Волинській області Самчук О.П. не в повній мірі вивчив обставини та причини з яких рішення суду не виконано, при винесені постанови не дотримався вимог статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» щодо з'ясування неповажності причин невиконання рішення, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що дана постанова винесена з порушенням вимог закону.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованого винесення постанови про накладення штрафу на позивача.
Відповідно до статті 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Зважаючи на вищевикладене, державний виконавець діяв не у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята державним виконавцем необґрунтовано, а відтак визнається судом протиправною та підлягає скасуванню відповідно до вимог частини 2 статті 162 КАС України.
Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 158, 160, 162, 163, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 1, 5, 87 Закону України «Про виконавче провадження», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області ВП №23601568 від 09 лютого 2011 року про накладення на Департамент соціальної політики Луцької міської ради за повторне невиконання рішення суду штрафу у розмірі 1020,00 грн. визнати протиправною та скасувати.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 03 березня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий С.Ф. Костюкевич