Справа № 2а-521

2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Пізняхівського Ф.М.,

при секретарі - Котенко В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов ‘язання суб ‘єкта владних повноважень вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом її порушених прав за період з 01.01.2006 року по теперішній час, визнати діяння (бездіяльність та відмову в перерахунку) управління пенсійною фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо відмови в нарахуванні несплаченої державної соціальної допомоги з 01.01.2006 року по теперішній час протиправними та зобов’язати його протягом (п ‘яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати їй до виплати у повному обсязі недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну 30 % надбавку з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року що становить 3 891 грн. 90 коп., індексацію внаслідок інфляції в розмірі 1220 грн. 35 коп. та судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп..

На обгрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що є "дитиною війни" в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивач зазначила, що вона має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. ОСОБА_1 також: вказала, що бездіяльність відповідача грубо порушила її законні права, у зв ‘язку з чим вона позбавлена права отримувати щомісячну доплату до пенсії в належному розмірі, що свідчить про нехтування правами громадян з боку відповідача.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом її порушених прав за період з 01.01.2006 року по теперішній час, визнати неправомірною відмову управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо нарахування і виплати невиплаченої соціальної допомоги як дитині війни (30 % надбавки до пенсії) з 01.01.2006року по теперішній час та зобов’язати управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати їй до виплати та виплатити у повному обсязі недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну 30 % надбавку, що передбачена cт. б ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01.01.2006року по 31.12.2008 року.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, направив до суду письмові заперечення проти позову, в зв»язку з чим суд вважає можливим розгляд справи у його відсутність.

Суд, вивчивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення позивачки, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві Святошинського району і отримує пенсію за віком.

На момент звернення позивачки до суду, нарахування їй доплати до пенсії в сумі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідачем не здійснено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Згідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивачка є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що не заперечується відповідачем, а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та со-ціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею б зазна-ченого Закону.

Відповідно до cт. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також: у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захи ст.

Разом з тим, згідно cт. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове за-безпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка.

Поряд з цим, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Суд вважає необхідним зазначити, що посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги, оскільки реа-лізація особою права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного за-конодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 09.07.2007р.) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно п.5.4 Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, Кон-ституція України у статті 92 визначено сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя.

Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.

Так, вищевказаним рішенням Конституційного Суду України, визнано таким, що відповідають Конституції України(є конституційними), положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007року № 107-VI.

Таким чином Конституційний Суд України вирішив, визнати таки, що не відповідають Кон-ституції України (є неконституційними), положення пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик мож-ливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних хара-ктеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників викорис-тання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивачка є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни, тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв’язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов’язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

Частиною 3 cт. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами: пенсії та інші види соціальних виплат що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Статтею 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по

безробіттю, а також: стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пен-сійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Враховуючи викладене, в контексті положень статті 6 Закону України "Про соціальний за-хист дітей війни" (в редакції від 09.07.2007) та частини 1 статті 28 Закону України "Про зага-льнообов’язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе застосувати для визна-чення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Поряд з цим, частина 1 статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 викладена в новій редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"розділ II цього Закону, яким, зокрема, внесено зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", набирає чинності з 01.01.2008р.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що надбавка, передбачена у статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 9 липня 2007року), підлягала виплаті у період з 22.05.2008 року до 31 грудня 2008 року.

Відповідно до правил ч.3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті об-ставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності су-б’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи без-діяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка звернулась до суду у березні 2009 року.

Згідно ч. 1 cт. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

За таких обставин позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, ви-значеного Кодексом адміністративного судочинства України, щодо вимог про зобов’язання пере-рахувати та виплатити пенсію з врахуванням доплати в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 1 січня 2006року до 31 грудня 2008р.

Що стосується позовної вимоги щодо зобов’язання управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати позивачу до виплати та виплатити у повному обсязі недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну 30 % набавку, з урахуванням індексу інфляції, то слід зазначити наступне.

Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведен-ня індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.

Згідно ч.6 п.3 цієї ж постанови, до об’єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: соціальні виплати, які визначають залежно від прожиткового мінімуму (надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про відмову в цій частині позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є обгрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково з врахуванням річного строку звернення до суду з позовом за захистом прав, свобод та інтересів та за виключенням виплат здійснених Управлінням Пенсійного Фонду в м. Києві Святошинського району за 2008 рік.

На підставі та керуючись ст. ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст. ст. 1, 6, 7 ЗУ «Про со-ціальний захист дітей війни», cт. 2 ЗУ «Про прожитковий мінімум», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за№ 10-pn/2008, n.n. 2, 6 Постанови Кабінету Міністрів Украї-ни «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року № 1078, cт.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 9, 69-71, 94, 97, 100, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов ‘язання суб ‘єкта владних повноважень вчинити певні дії - задовольнити частко-во.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням надбавки, передбаченої cт. 6 Закону України «Про соціальний за-хист дітей війни» (в редакції від 9 липня 2007року), у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, ви-ходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період часу з 22.05.2008 по 31.12.2008року.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України Святошинського району м. Києва нара-хувати та виплатити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареє-стрована за адресою: АДРЕСА_1, надбавку передбачену cт. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 09 липня 2007року) в розмірі 30 % мінімаль-ної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили праце-здатність визначеного Законом України «Про загальнообов ‘язкове державне пенсійне страхуван-ня» за період часу з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за виключенням виплат здійсне-них Управлінням пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва за 2008 рік.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп..

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду че-рез районний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів пі-сля подання заяви про апеляційне оскарження.