№ 2-66/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

05 березня 2007 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі: головуючої-судді Кудря З.В. при секретарі Кирда Н.М.  розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Шишаки справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ АФ"Шишацька" про стягнення незаконно утриманого заробітку та моральної шкоди,

встановив:

Позивач з 20 січня 2004 року по 03 жовтня 2006 року працював в ТОВ АФ " Шишацька" Шишацького району Полтавської області.

Після звільнення з роботи позивачу стало відомо,  що з нього згідно наказів генерального директора ТОВ " Агрофірма "Шишацька" № 282 від 19 вересня 2006 року з його заробітку в погашення збитків,  завданих з його вини стягнуто 483 грн. 61 коп. і за наказом № 228 від 02.08.2006 року утримано 375 грн. Збитки в сумі 483 грн. 61 коп. стягнуто за простій комбайна,  а збитки в сумі 375 грн. стягнуто за виведений з ладу двигун комбайна.

Вважаючи проведені вирахування з заробітку неправомірними,  позивач звернувся в суд і просить стягнути з відповідача незаконно утримані кошти в розмірі 858 грн. 61 коп. і моральну шкоду в сумі 2000 грн.

В судовому засіданні позивач наполягає на задоволенні своїх вимог в повному обсязі,  пояснив,  що 18 і 19 вересня запізнився на роботу на дві години по сімейних обставинах,  про що повідомив бригадира. Причину виходу з ладу двигуна пояснити не може,  але вважає,  що його вини в цьому немає.

Відповідач позов визнав частково,  визнає неправомірність стягнення 483 грн. 61 ко п.,  коли прадівник несвоєчасно вийшов на роботу. В частині стягнення суми в 375 грн. визнає дії фірми правомірними,  так як двигун комбайна вийшов з ладу по вині комбайнера.

Судом установлено наступне.

 ст.  130 КЗпП України передбачає,  що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду,  заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Ця ж стаття передбачає,  що на працівника не може бути покладена матеріальність за неодержаний підприємством прибуток.

Наказом № 282 від 19.09.2006 року з ОСОБА_1  вираховано з заробітної плати вартість простою комбайна,  тобто неодержаний підприємством прибуток.

Тому в цій частині суд визнає дії підприємства неправомірними і вважає,  що ця сума повинна бути повернута позивачу.

Наказом № 228 від 02.08.2006 року ОСОБА_1  притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі мінімальної заробітної плати за шкоду заподіяну господарству ( вивід із ладу двигуна СМД - 31).

Згідно договору № 05/05 від 22.05.2006 року двигун СМД -31 А був капітально відремонтований і на нього дана гарантія та внесено зобов'язання про проведення ремонту за рахунок винної сторони.

25 липня 2006 року по двигуну СМД -31 А складено акт № 3 перевірки технічного стану де виявлено,  що несправність двигуна сталась через неуважну роботу комбайнера,  який допустив перегрів двигуна і тривалу роботу двигуна при сильному стуці. Встановлено,  що поломка двигуна сталася по вині комбайнера.

Допитаний свідком головний інженер підприємства ОСОБА_2 пояснив,  що несправність двигуна сталася через те,  що вода з нього вилилась,  а двигун    продовжував    працювати,     хоча    в   двигуні    в

зв'язку з цим був сильний стук,  який не почути комбайнер не міг.

Допитаний свідком ОСОБА_3 пояснив,  що працював помічником комбайнера з позивачем.  В ході роботи вони постійно доливали воду,  бо текло з помпи. Коли 24.07.2006 року водій Переяславський сказав,  що в комбайні тече вода,  вони комбайн не перевіряли,  вирішили,  що вода тече з помпи. На полі,  не зупиняючись почали працювати. Датчики ніяких відхилень в моторі не показували. Мотор застукав на полі. Краник викрутився.

Свідок ОСОБА_4 пояснив,  що він їхав позаду комбайна,  на якому працював позивач і на перехресті побачив,  що з комбайна натекла вода,  тому на полі повідомив про це комбайнерам.  Чи перевіряли вони стан комбайна,  він не знає.

Свідок     ОСОБА_5 пояснив,      що витікання води в комбайні свідчило про якусь несправність,  а тому про це комбайнер повинен був повідомити. Викрутитися краник міг по різних причинах. Комбайнер повинен перевіряти стан комбайна кожен день перед початком роботи.

Свідок ОСОБА_6 в наданих суду поясненнях,  оголошених в судовому засіданні вказує,  що про будь які відхилення в роботі комбайна 24.06.2006 року від комбайнера ОСОБА_1  і помічника Мірку шина не поступало.Про підтікання водяної помпи ними не повідомлялось.

Про це стверджує і той факт,  що ні від комбайнера,  ні від помічника комбайнера не поступало доповідних про підтікання води.

Тому суд приходить до висновку,  що підприємством           правильно     встановлено      в     діях

комбайнера вина в вигляді бездіяльності,  яка спричинила заподіяння шкоди.

 ст.  132 КЗпП України передбачає,  що за шкоду,  заподіяну підприємству при виконанні трудових обов'язків працівник,  з вини якого заподіяна шкода несе

відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди,  але не більше середньомісячного заробітку.

Згідно рахунку - фактури № 08 /003 від 02.08.2006 року і накладної № 08 / 009 від 07. 08. 2006 року за ремонт мотора СМД - 31 А сплачено 5070 грн.

Згідно довідки середньомісячний заробіток ОСОБА_1  станом на серпень 2006 року становить 788 грн. 45 коп.

Тому суд визнає,  що підприємство мало право стягнути з комбайнера збитки в сумі 788 грн. 45 коп. і дії в частині стягнення збитків в сумі 375 грн. визнає правомірними.

 ст. 237-1 КЗпП України передбачає стягнення моральної шкоди в разі коли порушення його законних прав привели до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

ОСОБА_1  звільнений з роботи за власним бажанням згідно поданої ним заяви згідно наказу № 236/ 2-К з 3 жовтня 2006 року.

За вересень 2006 року йому нараховано заробіток в розмірі 1624 грн. 50 коп. і виплачено на руки 798 грн. 37 коп.

Так як звільнення з роботи пройшло по ініціативі самого працівника і він при розрахунку отримав свій середньомісячний заробіток,  суд не вбачає підстав для визнання заподіяння працівнику моральної шкоди і визнає,  що в задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Керуючись  ст.  ст.  130,  132,  237-1 КЗпП України і  ст.  ст.  10, 11,  57-60,  131-133,  209,  212,  214-215 ЦПК України,  суд

вирішив:

Позов задовільнити частково.

Стягнути з ТОВ ° Агрофірми" Шишацька" на користь ОСОБА_1 неправомірно стягнуті збитки в сумі 483 грн. 61 коп. і судові витрати в сумі 150 грн.,  а всього стягнути 633 гривні 61 коп.

В іншій частині позовних вимог в задоволенні їх відмовити.

Стягнути з ТОВ АФ" Шишацька" на користь держави мито в розмірі 51 грн. і витрати на ІТЗ в сумі ЗО грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про оскарження в термін 10 діб і апеляційної скарги в термін 20 діб після подачі заяви про оскарження.

В разі відсутності заяви про оскарження,  рішення набирає чинності через 10 діб.