У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  31 січня 2011 року                                                                                   м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

 Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Пшонки М.П.,    Мартинюка В.І.,  Ткачука О.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні   справу   за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення стягнення аліментів на утримання дружини за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від        30 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від         10 листопада 2010 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив припинити стягнення аліментів на утримання колишньої дружини – ОСОБА_5, оскільки його матеріальне становище змінилося, він перебуває в повторному зареєстрованому шлюбі, на даний час змушений наймати житло для своєї родини і нести витрати на лікування доньки.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 30 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від             10 листопада 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.

            ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просив скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в позові, оскільки позивачем не надано докази на підтвердження його неспроможності надавати матеріальну допомогу колишній дружині, яка згідно з ч. 2 ст. 76 Сімейного кодексу України після розірвання шлюбу має право на утримання, а її колишній чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Виходячи з наведеного, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 30 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 10 листопада 2010 року залишити без змін.  

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

     Пшонка М.П.                      Мартинюк В.І.               Ткачук О.С.