Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1867/19

Провадження № 2/553/25/2022

У Х В А Л А

Іменем України

08.02.2022 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

                               головуючого судді        - Парахіної Є.В.,

                               при секретарі                - Сіомашко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю, поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

       В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

         У серпні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 29.04.2006 року перебував з відповідачем в шлюбі, який розірваний 14.03.2019 року в органах РАЦС. Під час шлюбу у 2007 році ними з відповідачем спільно придбано квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за відповідачем та яку він оцінює в 1680000 грн. Крім того, придбано меблі та побутову техніку на загальну суму 310000 грн., в тому числі: домашній кінотеатр "Yamaha" вартістю 8000 грн. 00 коп., телевізор "Pioneer" діагональ 51 вартістю 12000 грн. 00 коп., телевізор "Samsung" діагональ 51 вартістю 28000 грн. 00 коп., пральну машинку "Gorenie" об`єм 4,5 л. вартістю 5000 грн. 00 коп., холодильник "Samsung" вартістю 6000 грн. 00 коп., кавоварку "Saeco" вартістю 21000 грн. коп., мікрохвильову піч вартістю 2000 грн., холодильник вартістю 3000 грн. 00 коп., кулер "Latfrost" вартістю 2500 грн. 00 коп., хлібопічку "Elenberg" вартістю 500 грн. 00 коп., кавоварку "Saeco Vienna edition 4" вартістю 5000 грн. 00 коп., кавовий апарат "Nescafe" вартістю 5000 грн. 00 коп., барну стійку (дерево) вартістю 32000 грн. 00 коп., диван шкіряний (бежевого кольору) вартістю 28000 грн. 00 коп., мультиварку "PHILIPS" вартістю 2000 грн. 00 коп., пилосос "Zelmer" вартістю 4000 грн. 00 коп., стіл кухонний скляний зі стільцями вартістю 5000 грн. 00 коп., набір кухонних меблів вартістю 20000 грн. 00 коп., шафу купе (6 відділень) вартістю 10000 грн. 00 коп., холодильне обладнання "Carrier 220W" вартістю 30000 грн. 00 коп., холодильне обладнання "Hitec 380W" вартістю 81000 грн. 00 коп. Після розлучення вони не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного набутого майна чи компенсації.

Просить припинити право спільної сумісної власності на побутову техніку та меблі, а саме: домашній кінотеатр "Yamaha", телевізор "Pioneer" діагональ 51, телевізор "Samsung" діагональ 51, пральну машинку "Gorenie" об`єм 4,5 л, холодильник "Samsung", кавоварку "Saeco", мікрохвильову піч, холодильник, кулер "Latfrost", хлібопічку "Elenberg", кавоварку "Saeco Vienna edition 4", кавовий апарат "Nescafe", барну стійку (дерево), диван шкіряний (бежевого кольору), мультиварку "PHILIPS", пилосос "Zelmer", стіл кухонний скляний зі стільцями, набір кухонних меблів, шафу купе (6 відділень), холодильне обладнання "Carrier 220W", холодильне обладнання "Hitec 380W", - залишивши їх у власність відповідачу; присудити ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_4 компенсацію в розмірі ринкової вартості побутової техніки та меблів, що знаходяться в квартирі АДРЕСА_1 , в сумі 155000 грн. 00 коп.; присудити ОСОБА_3 та визнати за ним право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 120,5 кв.м, житловою площею 62,1 кв.м, що складається з: коридору "1" площею 9,4 кв.м, санвузла "2" площею 2,5 кв.м, кухні "3" площею 16,3 кв.м, кімнати "4" площею 28,1 кв.м, холу "5" площею 14,9 кв.м, кладової "6" площею 2,0 кв.м, коридору "7" площею 2,3 кв.м, санвузла "8" площею 5,4 кв.м, кімнати "9" площею 19,2 кв.м, кімнати "10" площею 14,8 кв.м, лоджії площею 5,6 кв.м, припинивши право спільної сумісної власності на квартиру.

Ухвалою від 13.08.2019 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_4 надала суду відзив на позов, в якому вказує, що заперечує проти задоволення позову з підстав необґрунтованості та безпідставності заявлених позовних вимог. Вказала, що квартира АДРЕСА_1 придбана нею відремонтованою, з побутовою технікою та меблями, окрім бару та дивану, за особисті кошти, а не спільні кошти подружжя. Вказана квартира була передана в іпотеку згідно іпотечного договору з ВАТ "Державний ощадний банк України" від 0405.2007 року, укладеного нею у зв`язку з укладенням кредитного договору з ВАТ "Державний ощадний банк", на підставі якого вона отримала кошти в сумі 333300 грн. 00 коп., які погашала особисто за рахунок особистих коштів, отриманих на підставі попереднього договору з передачею авансових платежів від 30.04.2007 року. Доказів придбання квартири за спільні кошти позивачем не надано. Також вказала, що відповідно до договору поставки № 112 від 16 липня 2008 року нею було придбано в салоні-магазині "Еліт Стиль" бар та диван б/у, матеріал МДФ, шкіра, ціна продажу 8500 грн. Зазначила, що не погоджується з наведеним у позовній заяві меблів та побутової техніки, які придані в шлюбі, ними з ОСОБА_5 придбано лише барну стійку та шкіряний диван, вартість яких істотно завищено, не повідомлено суд про те, що ці речі купувалися не новими.

Разом з відзивом на позов відповідач ОСОБА_4 надала суду зустрічний позов до ОСОБА_3 про визнання майна особистою власністю, поділ спільного майна подружжя, в якому просить визнати квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 120,5 кв. м, житловою площею 62,1 кв. м, яка складається з: коридору "1" площею 9,4 кв.м, санвузла "2" площею 2,5 кв.м, кухні "3" площею 16,3 кв.м, кімнати "4" площею 28,1 кв.м, холу "5" площею 14,9 кв.м, кладової "6" площею 2,0 кв.м, коридору "7" площею 2,3 кв.м, санвузла "8" площею 5,4 кв.м, кімнати "9" площею 19,2 кв.м, кімнати "10" площею 14,8 кв.м, лоджії площею 5,6 кв.м, - особистою приватною власністю ОСОБА_4 , припинивши право спільної сумісної власності; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1/2 частину ринкової вартості транспортного засобу марки "Mercedec-benz", модель 208D, рік випуску 1998, п. місяць 2, колір зелений, шасі НОМЕР_1 , тип ТЗ - вантажний фургон, особливі відмітки - Св. КХС779804 20.12.2005 Біржова угода ТЗ - /68/852 12.08.2006, власник - ОСОБА_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , видане 12 серпня 2006 року), який являється об`єктом спільної сумісної власності; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину об`єкту спільної сумісної власності, а саме: транспортний засіб марки "Mitsubishi Pajero Wagon", тип - загальний легковий, універсал В, номер шасі (кузову, рами) НОМЕР_3 , колір чорний, реєстраційний номер НОМЕР_4 , дата реєстрації 14.09.2017 року, рік випуску 2008, власник ОСОБА_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 ), припинивши право спільної сумісної власності.

Ухвалою суду від 11.09.2019 року зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання майна особистою власністю, поділ спільного майна подружжя об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.

02.10.2019 року позивач  ОСОБА_3  надав відзив на зустрічну позовну заяву  ОСОБА_4 , в якому просив відмовити в повному обсязі в її задоволенні, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу з передачею авансових внесків від 30.04.2007 року, укладений між ОСОБА_4  та її зятем ОСОБА_6 , є нікчемним та не створює ніяких юридичних наслідків з огляду на недотримання форми укладення та посвідчення договору та не може бути доказом набуття ОСОБА_4 грошових коштів в особисту власність. Подані ОСОБА_4 докази свідчать про відсутність реальних намірів провести купівлю-продаж частини будинку та спростовують передачу грошей за цей договір.  ОСОБА_4  в зустрічному позові заявляє про придбання у спільну сумісну власність автомобілів "Mercedec-benz" та "Mitsubishi Pajero", тим самим визнає ведення спільного господарства, побуту з позивачем та отримання спільних доходів від торгівельної діяльності. Крім того, в 2009 році за спільні кошти ними придбаний автомобіль "ЗАЗ-DAEWOO Lanos", який зареєстровано за ОСОБА_4 , що свідчить про наявність і достатність спільних коштів для придбання квартири у спільну власність. Квартира була придбана без меблів та побутової техніки, що підтверджується фотографіями та відеозаписом святкування входин. Техніка, про яку вказує ОСОБА_4 , не включена і до договору купівлі-продажу квартири, її частина – холодильне обладнання Hitec, холодильне обладнання Carrier 220 W - використовувалася в спільній торгівлі на складі центрального ринку м.  Полтави. Автомобіль "Mercedec-benz", зареєстрований за ОСОБА_4 , в лютому 2009 році вона запропонувала продати, домовилась з покупцем та отримала від нього попередню оплату, що підтверджується фотографією її особистих відміток у блокноті, документальне оформлення відчуження має відбутись після повного розрахунку з ОСОБА_4 , у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з нього 1/2 частини вартості вказаного транспортного засобу є безпідставними. Також зазначив, що при розлучені ними була досягнута згода щодо подальшого розпорядження автомобілями, а саме: кошти від продажу автомобіля "Mercedec-benz" та автомобіль "ЗАЗ-DAEWOO Lanos" ОСОБА_4 залишає собі, а йому у власність залишається автомобіль "Mitsubishi Pajero". Просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 у повному обсязі.

18.12.2019 року позивач ОСОБА_3 надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій фактично доповнив свої позовні вимоги вимогами про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошової компенсації в розмірі 1/2 ринкової вартості легкового автомобіля "3A3-DAEWOO LANOS", 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 , VIN-код НОМЕР_7 , припинивши право спільної сумісної власності на автомобіль.

       Ухвалою суду від 10.01.2020 року за клопотанням позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_7 по справі призначено судову автотоварознавчу експертизу щодо визначення ринкової вартості спірних автомобілів "ЗАЗ-DAEWOO Lanos", 2006 року випуску, держ. номер НОМЕР_6 , та "Mercedec-benz", модель 208D, держ. номер НОМЕР_8 , 1998 року випуску, виконання якої доручено судовому експерту Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса. Провадження по справі зупинене на час проведення експертизи.

16 червня 2020 року до суду надійшов висновок судової автотоварознавчої експертизи № 158/159 від 24.03.2020 року, виконаний судовим експертом Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса.

Ухвалою суду від 17 червня 2020 року провадження по справі поновлено.

       Згідно з ухвалою суду від 22.07.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Судом фактично проведений судовий розгляд справи, сторони та їхні представники виступили зі вступним словом, допитані свідки за клопотанням сторін, досліджені письмові матеріали справи.

Після цього представник відповідача ОСОБА_8 адвокат Новікова М.В. заявила про намір та 07.02.2022 року до суду від відповідача ОСОБА_4 надійшли клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи та оціночно-будівельної експертизи для визначення ринкової вартості транспортного засобу "Mitsubishi Pajero Wagon" та клопотання про призначення оціночно-будівельної експертизи, з метою визначення ринкової вартості квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Проведення експертиз просила доручити Полтавському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса".

       Представник позивача ОСОБА_3 адвокат Листопад Н.А. заперечувала проти задоволення заявлених клопотань, посилаючись на те, що вони подані відповідачем з порушенням процесуальних строків та порядку подання, оскільки не направлені завчасно для ознайомлення іншій стороні, а їх задоволення призведе до затягування розгляду справи.

При вирішенні клопотань відповідача суд враховує наступне.

Ухвалою суду від 13.08.2019 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Вищевказана ухвала отримана ОСОБА_4 22.08.2019 року, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

04.09.2019 року відповідач ОСОБА_4 надала суду відзив на позов та зустрічний позов до ОСОБА_3 про визнання майна особистою власністю, поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою суду від 11.09.2019 року зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання майна особистою власністю, поділ спільного майна подружжя об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою суду від 22.07.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

За змістом норми п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Як встановлено в ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України судова експертиза є одним із засобів доказування.

Згідно ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Статтею 105 ЦПК України визначено, що призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

У зустрічному позові та у відзиві на позовну заяву ОСОБА_3 , як і в процесі підготовчого провадження, відповідач ОСОБА_4  не заявляла про намір звернутись та фактично не зверталась до суду з клопотаннями про призначення автотоварознавчої експертизи щодо визначення ринкової вартості транспортного засобу "Mitsubishi Pajero Wagon" та оціночно-будівельної експертизи з метою визначення ринкової вартості квартири за адресою:  АДРЕСА_2 . Також відповідачем не заявлялося про неможливість звернення з даними клопотаннями у встановлений строк з незалежних від неї причин з наданням доказів, які підтверджують, що вона здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на проведення експертизи.

Крім того, відповідачем не обґрунтовано існування поважних причин пропуску строку для звернення до суду з клопотаннями про призначення автотоварознавчої експертизи та призначення оціночно-будівельної експертизи, не доведено неможливість подання даного клопотання у встановлені законом строки з незалежних від неї причин, та й взагалі не подано суду обґрунтованого клопотання про поновлення процесуального строку на вчинення таких дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, положенням ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.

В ч.ч. 8, 9 ст. 83 ЦПК України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Також виходячи з положень ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В ст. 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на вищезазначене, оскільки клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи від 07.02.2022 року та клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи від 07.02.2022 року подані відповідачем ОСОБА_4 з порушенням строку на вчинення такої процесуальної дії, з клопотанням про поновлення такого строку з посиланням на існування поважних причин відповідач не звернулась, суд приходить до висновку, що клопотання підлягають залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 83-84, 126 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

       Клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення судової автотоварознавчої експертизи від 07.02.2022 року та клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи від 07.02.2022 року – залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Є. В. Парахіна