ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2011 р.                                                                                  Справа № 9/11/9104

           Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді                              Шавеля Р.М.,

суддів                                                  Ліщинського А.М. та Носа С.П.,

при секретарі судового засідання –           Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.11.2010р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України та Ягодинської митниці про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на публічні службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А:

05.11.2010р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про зміну позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України № 1996-к від 20.10.2010р. «По особовому складу» та наказ Ягодинської митниці № 682-к від 11.06.2010р. «Про оголошення наказу Держмитслужби України від 20.10.2010р. № 1996-к «По особовому складу»; поновити його на публічній службі – на посаді старшого інспектора сектору супроводження вантажів відділу митної варти служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил Ягодинської митниці з 21.10.2010р.; стягнути з Ягодинської митниці на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу (а.с.3-5, 40).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29.11.2010р. у задоволенні заявленого позову відмовлено за безпідставністю (а.с.66-69).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив представник ОСОБА_1, діючий за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, який покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.77-81).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем було повідомлено в телефонному режимі керівництво митниці про свій виїзд закордон, діями позивача будь-якої шкоди митній службі не завдано, а тому ОСОБА_2 не було порушено вимог наказу Державної митної служби України № 296 від 17.11.1993р. «Про впорядкування виїзду працівників митних органів за кордон».

Також наведені дії позивача можна розцінити як дисциплінарне правопорушення, а не як порушення Присяги державного службовця, а тому наведені відносини регулюються спеціальним актом – Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України», який відносить до порушення службової дисципліни вчинення дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Відтак спірні накази винесені без проведення службового розслідування та без врахування всіх обставин, що мають значення для справи, упереджено та нерозсудливо.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника відповідачів, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 був державним службовцем, перебував на публічній службі в митних органах та з 01.08.2009р. обіймав посаду старшого інспектора сектору супроводження вантажів відділу митної варти служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил Ягодинської митниці (а.с.7-8).

Відповідно до наказу Державної митної служби України № 1996-к від 20.10.2010р. «По особовому складу» за порушення Присяги державних службовців, що виявилося у вчиненні вчинку, який дискредитує позивача як посадову особу митної служби, негативно впливає на репутацію державного службовця, дискредитує митний орган, припинено з 21.10.2010р. перебування позивача на державній службі в митних органах на підставі п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» (а.с.9-10).

Згідно з наказом Ягодинської митниці № 682-к від 21.10.2010р. «Про оголошення наказу Держмитслужби України від 20.10.2010р. № 1996-к «По особовому складу» оголошено наказ Держмитслужби України № 1996-к від 20.10.2010р. «По особовому складу» про припинення з 21.10.2010р. перебування позивача на державній службі в митних органах за порушення Присяги державного службовця, із звільненням із займаної посади відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» (а.с.11).

Із змісту наявних матеріалів справи убачається, що підставою для звільнення позивача з служби в митних органах слугував факт недотримання ним вимог наказу Державної митної служби України № 296 від 17.11.1993р. «Про впорядкування виїзду працівників митних органів за кордон», а саме виїзд в період тимчасової непрацездатності закордон без належного повідомлення митниці про вказаний виїзд.

Такі дії розцінені відповідачами як вчинення вчинку, який дискредитує позивача як посадову особу митної служби, негативно впливає на репутацію державного службовця та митної служби України.

Наказом Державної митної служби України № 296 від 17.11.1993р. «Про впорядкування виїзду працівників митних органів за кордон» в митній системі України з 01.12.1993р. введено єдиний порядок оформлення виїзду за кордон для всіх категорій службових осіб по встановленій формі, визначеній додатком № 1; службовим особам, які входять до номенклатури Голови Комітету, передбачено погоджувати поїздку за кордон з керівництвом Комітету, іншим працівникам - з керівництвом митних установ (а.с.51-53).

Вказаний наказ є обов'язковим для виконання позивачем - державним службовцем митного органу.

Як вбачається листа-роз'яснення начальника управління по роботі з особовим складом Державної митної служби України № 34/10 від 09.02.1994р. щодо практичної реалізації вимог наказу Державної митної служби України № 296 від 17.11.1993р. свою поїздку за кордон працівник митниці повинен погоджувати тільки під час проходження служби, це не стосується виїзду працівників закордон під час чергової відпустки (а.с.62-63).

Оскільки позивач здійснював виїзд за кордон під час проходження служби (в період тимчасової непрацездатності), тому він повинен був узгодити свої дії з керівництвом Ягодинської митниці в порядку, визначеному вказаним наказом відповідача.

Також позивачем не було представлено доказів про зв'язок вказаного виїзду закордон із проходженням відповідного лікування, хоча саме останнє було, за твердженням ОСОБА_2, причиною перебування закордоном.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється в разі порушення державним службовцем Присяги, передбаченої ст.17 цього Закону, тобто, порушення Присяги державних службовців є самостійною підставою припинення державної служби.

Оскільки позивачем вчинено проступок, який порочить його як державного службовця та дискредитує митний орган, в якому він працює, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність в діях позивача порушення Присяги державного службовця.

За таких обставин колегія суддів відхиляє твердження представника апелянта про порушення відповідачами порядку звільнення позивача зі служби, оскільки до ОСОБА_2 не застосовувалось дисциплінарне стягнення в порядку, визначеному Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України».

З урахуванням наведеного, відповідачами доведено правомірність прийняття спірних наказів Державної митної служби України № 1996-к від 20.10.2010р. «По особовому складу» та Ягодинської митниці № 682-к від 11.06.2010р. «Про оголошення наказу Держмитслужби України від 20.10.2010р. № 1996-к «По особовому складу» в частині звільнення позивача з публічної служби.

Доводи представника апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним і необґрунтованим, через що не підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.11.2010р. в адміністративній справі № 2а-2969/10/0370 залишити без задоволення, а згадану постанову суду – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя:                                                                                                 Р.М.Шавель

Судді:                                                                                                                     А.М.Ліщинський

                                                                                                                                                  С.П.Нос