РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" березня 2011 р. Справа № 15/1939
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Грязнов В.В.
судді Савченко Г.І. ,
судді Тимошенко О.М.
Секретар судового засідання –Новак Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рітейл К», б/н від 16.12.2010р. на рішення господарського суду Житомирської області від 07.12.2010р. по справі №15/1939
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рітейл К»
м.Черкаси
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомир-Ресурси»
м.Житомир
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»м.Київ
про звернення стягнення на майно
за участю представників:
від позивача - Сміховський М.М., Маслюк О.М., представники (довір.б/н від 30.12.2010р.);
від відповідача - не з’явився;
від третьої особи - не з’явився.
Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.22, 28 Госпо-дарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації су-дового процесу сторонами заявлено не було. Заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.12.2010р. (суддя Кравець С.Г.) Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рітейл К»(надалі в тексті –ТзОВ ТД «Рітейл К») відмовлено в задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідаль-ністю «Житомир-Ресурси»(надалі в тексті –ТзОВ «Житомир-Ресурси») про звернення стяг-нення на предмет іпотеки - нерухоме майно шляхом його реалізації з прилюдних торгів з ме-тою погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард» (на-далі в тексті –ТзОВ «МС Ойл Кард») в сумі 287 152 грн. 47 коп.
Рішення мотивовано тим, що ухвалою господарського суду м.Києва від 24.03.2009р. у справі №28/118-б порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ «МС Ойл Кард», тому, на думку місцевого суду, основне зобов’язання за договором поставки №Ч/МС/07-16 від 01.02.2007р., укладеним правопопередником ТзОВ ТД «Рітейл К»та ТзОВ «МС Ойл Кард»–є припиненим, оскільки ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2010р. у справі № 28/118-б, яка набрала законної сили, ТзОВ ТД «Рітейл К»відмовлено у прийнятті заяви з вимогами до ТзОВ «МС Ойл Кард»на суму 287 152 грн. 47 коп. Підставою відмови у прий-нятті заяви ТзОВ ТД «Рітейл К»стало пропущення ним строку звернення з вимогами до борж-ника, а відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржни-ка або визнання його банкрутом», вимоги конкурсних кредиторів зокрема, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання –не розглядаються і вважаються погашени-ми. Припинення основного зобов’язання потягнуло припинення зобов’язання іпотокодавця пе-ред іпотекодержателем.(т.3, арк.справи 23-26).
Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ ТД «Рітейл К»звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 07.12.2010р. та прийняти нове рішення, яким позов задоволити у повному обсязі. Викладені в апеляційній скарзі доводи Скаржник обґрун-товує, зокрема тим, що Закон України «Про іпотеку»ніяк не пов’язує можливість задоволення вимог іпотекодержателя із задоволенням вимог інших кредиторів у відповідній справі про бан-крутство боржника ТзОВ «МС Ойл Кард», отже слід розділяти два окремих процеси: процес у справі про банкрутство боржника та процес у справі про задоволення вимог іподекодержателя, тим більше, що у спарві №15/1939 заявлені вимоги не до самого боржника ТзОВ «МС Ойл Кард», а до його майнового поручителя-Відповідача у даній справі. Позивач також посилаєть-ся на практику Вищого господарського суду України при вирішенні аналогічних справ.(т.3, арк.справи 32-37).
У судовому засіданні 02.03.2011р. представники Позивача надали пояснення та підтри-мали доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважають рішення місцевого суду від 07.12.2010 р. необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, у зв’язку з чим просили його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повно-му обсязі.
Відповідач у справі-ТзОВ «Житомир-Ресурси» у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи, викладені в апеляційній скарзі та просить залишити оскаржуване рішення без змін, як законне і обгрунтоване, а апеляційну скаргу Позивача –без задоволення.(т.3, арк.справи 56-59)..
Представник Відповідача в судовому засіданні апеляційного суду 09.02.2011р. запере-чила проти доводів апеляційної скарги та надала додаткові пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції від 07.12.2010р. є законним та обґрунтова-ним, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просила залиши-ти його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Третя особа-ТзОВ «МС Ойл Кард»відзиву на апеляційну скаргу не подала свого предс-тавника в судові засідання не направила.
Представнки Відповідача та Третьої особи в судове засідання 02.03.2011р. не з’явились, проте, їх неявка не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Розглянувши доводи Позивача, викладені в апеляційній скарзі, заперечення Відповіда-ча, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, оці-нивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
ТзОВ ТД «Рітейл К»у грудні 2009р. звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просило звернути стягнення на предмет іпотеки –нерухоме майно, що являє собою будівлі автозаправної станції та кафе-бару, літ.«А», цегла, споруди (ре-зервуари та майданчик), літ.«Б», загальною площею 212,71 м2, а також земельну ділянку, кадас-тровий № 2121584201:01:003:0005, що знаходяться за адресою: с.Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області, вул.Центральна (Леніна),1, шляхом реалізації даного нерухомо-го майна, яке належить ТзОВ «Житомир-Ресурси»з прилюдних торгів в рахунок погашення заборгованості у сумі 287 152 грн. 47 коп., яка утворилась у ТзОВ «МС Ойл Кард»перед ТзОВ ТД «Рітейл К»за поставлені згідно Договору поставки №Ч/МС/07-16 від 01.02.2007р. нафтопродукти.
Позовні вимоги ТзОВ ТД «Рітейл К»обґрунтувало тим, що ТзОВ «Житомир-Ресурси»на підставі іпотечного договору від 13.05.2008р. виступило перед ним майновим поручителем в забезпечення виконання зобов’язань ТзОВ «МС Ойл Кард», які виникли на підставі догово-ру поставки №Ч/МС/07-16 від 01.02.2007р., при цьому заборгованість останнього перед Пози-вачем складає 287 152 грн. 47 коп.
Позивач зазначав, що звернувся до ТзОВ «Житомир-Ресурси»з вимогою погасити за-боргованість ТзОВ «МС Ойл Кард»за договором поставки №Ч/МС/07-16 від 01.02.2007р. у сумі 287 152 грн. 47 коп., проте дана заборгованість погашена не була.(т.1, арк.справи 2-5).
Матеріалами справи стверджується і місцевим судом встановлено, що Товариство з об-меженою відповідальністю «Калина-Черкаси»-виконавець, яке в подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рітейл К»та ТзОВ «МС Ойл Кард»-підприємство 01.02.2007р. уклали договір №Ч/МС/07-16 (надалі в тексті – Договір пос-тавки), за умовами якого виконавець зобов’язувався передати власні, або такі, що знаходяться в його розпорядженні нафтопродукти (надалі – товар) пред’явникові смарт-карти або пред’яв-никові бланка дозволу (здійснити заправку автотранспорту клієнта підприємства (третьої осо-би)) на АЗС, а підприємство зобов’язалось сплатити вартість переданого клієнтам товару у відповідності до умов даного Договору.
Розділом «4»Договору поставки, сторони визначили порядок здійснення розрахунків. зокрема згідно з п.4.4 Договору поставки, –оплата за товар по даному договору проводиться підприємством протягом двох банківських днів з моменту підписання сторонами первинних документів (накладні, акти приймання-передачі, тощо). Договір поставки підписано директо-рами ТзОВ «Калина-Черкаси»та ТзОВ «МС Ойл Кард», скріплено відбитками печаток сторін. (т.1, арк.справи 11-15).
В забезпечення виконання підприємством зобов’язання за Договором поставки, ТзОВ «Калина-Черкаси» (правопопередник Позивача), як іпотекодержатель і ТзОВ «Житомир-Ресур-си», як іпотекодавець 13.05.2008р. уклали Іпотечний договір (надалі в тексті –Іпотечний дого-вір), за умовами вищевказаного Іпотечного договору ТзОВ «Житомир-Ресурси», як іпотекода-вець виступив майновим поручителем та надав в іпотеку іпотекодержателю належне йому нерухоме майно: будівлі АЗС та кафе-бару, літ.«А», цегла, споруди (резервуари та майданчик), літ.«Б», загальною площею 212,71м2, а також земельну ділянку, площею 0,1362 га. (кадастро-вий №2121584201:01:003:0005), що знаходяться за адресою: с.Нижні Ворота Воловецького ра-йону Закарпатської області, вул.Центральна (Леніна) №1.
Згідно п.п.4.1.1 Іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернення стяг-нення на предмет іпотеки, зокрема, у разі невиконання боржником своїх зобов’язань за Дого-вором поставки щодо своєчасної оплати за поставлений товар (нафтопродукти), сплати борж-ником штрафних санкцій та процентів за користування коштами іпотекодержателя за Догово-ром поставки.
Відповідно до п.4.6 Іпотечного договору, за рахунок предмету іпотеки іпотекодержа-тель (ТзОВ «Калина-Черкаси») має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що виз-начається на момент фактичного задоволення, включаючи неустойку, необхідні витрати на утримання предмету іпотеки, а також витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги. У разі, якщо суми грошових коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки недостатньо, іпо-текодержатель вправі в першу чергу отримати повне задоволення своїх вимог за рахунок ін-шого майна іпотекодавця.
Іпотечний договір підписано директорами ТзОВ «Калина-Черкаси»та ТзОВ «Житомир Ресурси», скріплено відбитками печаток сторін. Зазначений договір посвідчено приватним но-таріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_1.(т.1, арк.справи 20-22).
Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Калина-Черкаси»на виконання умов Догово-ру поставки поставив, а ТзОВ «МС Ойл Кард»у період з лютого 2007р. по липень 2008р. от-римала нафтопродукти на загальну суму 2 131 152 грн. 47 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними та довіреностями за вказаний період
Однак, ТзОВ «МС Ойл Кард»своїх договірних зобов’язань з оплати вартості нафтопро-дуктів в повному обсязі не виконало, внаслідок чого перед ТзОВ «Торговий дім «Рітейл К»утворилась заборгованість в сумі 287 152 грн. 47 коп., що підтверджується банківськими випи-сками, копії яких містяться в матеріалах справи та актом звірки розрахунків станом на 01.10. 2009р.(т.1, арк.справи 24, 29-112, 125-160).
Пропозиція як майновому поручителю сплатити 287 152 грн. 47 коп. заборгованості ТзОВ «МС Ойл Кард»по розрахунках за поставлені нафтопродукти, яка вбачається з вимоги ТзОВ ТД «Рітейл К»від 26.11.2009р. залишена ТзОВ «Житомир Ресурси»без відповіді та задо-волення, що стверджується матеріалами справи.(т.1, арк.справи 24-25).
Перевіряючи дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні 07.12.2010р. рішення, апеляційний суд приймає до уваги наступне:
Згідно ст.1 Закону України «Про заставу», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язан-ня одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредито-рами. За змістом частини шостої статті 20 Закону України «Про заставу», задоволення вимог із заставленого майна може бути здійснене на підставі договору застави.
До окремих видів застав ст.575 ЦК України відносить іпотеку. Іпотекою є застава неру-хомого майна, яке залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Звернення стягнення на предмет іпотеки є правом іпотекодержателя, який відповід-но вимог ст.526 ЦК України самостійно обирає спосіб захисту порушених бор-жником прав, в даному випадку –зверненням до суду з позовною заявою про задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки Відповідача, а не коштів Третьої особи.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку»:
– іпотекодавець –особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення вико-нання власного зобов’язання або зобов’язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотеко-давцем може бути боржник або майновий поручитель;
– майновий поручитель – особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечен-ня виконання зобов’язання іншої особи-боржника;
– іпотекодержатель – кредитор за основним зобов’язанням.
Згідно частини першої ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Частиною першою ст.543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов’язку бор-жників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
При цьому частиною першою ст.11 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржни-ком основного зобов’язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Частиною першою ст.33 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі невико-нання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель впра-ві задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на пред-мет іпотеки.
З указаних норм законодавства України випливає, що майновий поручитель у розумінні Закону України «Про іпотеку»та боржник відповідають перед кредитором (іпотекодержате-лем) як солідарні боржники, при цьому майновий поручитель несе відповідальність за невико-нання боржником основного зобов’язання перед кредитором (іпотекодержателем) виключно в межах вартості предмета іпотеки. При цьому, кредитор (іпотекодержатель) має право вимага-ти виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, у тому числі –від майнового поручителя, так і від будь-кого з них окремо, при цьому щодо майно-вого поручителя кредитор (іпотекодержатель) вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Матеріалами справи стверджується, що ТзОВ «Житомир Ресурси»на підставі Іпотеч-ного договору виступає перед ТзОВ ТД «Рітейл К»майновим поручителем в забезпечення виконання зобов’язань ТзОВ «МС Ойл Кард», які виникли на підставі Договору поставки.
Таким чином, ТзОВ «Житомир Ресурси»та ТзОВ «МС Ойл Кард»відповідають перед Позивачем як солідарні боржники за невиконання ТзОВ «МС Ойл Кард»зобов’язання за До-говором поставки.
Тому, ТзОВ «Житомир Ресурси»несе відповідальність перед Позивачем виключно у межах предмету іпотеки за Іпотечним договором, разом з тим, Позивач має право вимагати ви-конання обов’язку за Договором поставки частково або в повному обсязі як від ТзОВ «Жито-мир Ресурси»та ТзОВ «МС Ойл Кард»разом, так і від будь-якого з них окремо, при цьому, щодо Відповідача-ТзОВ «Житомир Ресурси»Позивач-ТзОВ ТД «Рітейл К»вправі задоволь-нити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором.
Враховуючи викладене, Позивач мав право звернутись до Відповідача з вимогою вико-нати повністю або частково обов’язок Третьої особи за Договором поставки.
Як зазначалось, вимогу Позивача Відповідач залишив без задоволення, заборгованості Третьої особи, яка виникла з Договору поставки –не погасив.
Виходячи із встановленого статтею 33 Закону України «Про іпотеку»права звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, колегія суддів Рівненського апе-ляційного господарського суду дійшла висновку, що позовні вимоги ТзОВ ТД «Рітейл К»грунтуються на наведених вище нормах Цивільного кодексу України та Закону України «Про іпотеку». Для вирішення спору у даній справі необхідним є встановлення обставин, які ствер-джують існування основного зобов’язання ТзОВ «МС Ойл Кард», тобто зобов’язання за Дого-вором поставки перед ТзОВ ТД «Рітейл К».
Частиною п’ятою ст.3 Закону України «Про іпотеку», визначено, що іпотека має похід-ний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Оскільки, на момент вирішення спору відсутні докази припинення зобов’язання ТзОВ «МС Ойл Кард»перед ТзОВ ТД «Рітейл К»за Договором поставки (основного зобов’язання), то безпідставними є твердження місцевого суду про недійсність іпотеки за Іпотечним догово-ром.
Покликання місцевого суду, як на підставу припинення зобов’язання ТзОВ «МС Ойл Кард» перед ТзОВ ТД «Рітейл К»на ухвалу господарського суду м.Києва від 15.01.2010р. у справі № 28/118-б є необгрунтованими, оскільки, згідно з ч.2 ст.14 Закону України «Про від-новлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заяв-лені взагалі,–не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.
Отже, відмову в прийнятті заяви з кредиторськими вимогами не можна вважати припи-ненням зобов’язання без наявності ухвали, якою затверджено реєстр вимог кредиторів та ухва-ли про ліквідацію юридичної особи, оскільки лише ліквідація юридичної особи, згідно ст.609 Цивільного кодексу України є підставою для припинення зобов’язання.
Не можуть бути взяті до уваги зазначені у відзиві на апеляційну скаргу посилання Відповідача на ухвалу господарського суду м.Києва від 29.12.2010р. у справі №28/118-б, ос-кільки даного процесуального документу не існувало на момент ухвалення оскаржуваного рі-шення у даній справі.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»останній зазначив, що даний закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Однак, Верховний Суд України також зазначив, що норми ряду законів містять положення, що не суперечать даному закону, а доповнюють його, зокрема: згідно з частиною 1 третьою статті 23 Закону України від 18 листопада 2003р. «Про забезпечення вимог кредито-рів та реєстрацію обтяжень»частиною другою статті 33 Закону України від 5 червня 2003р. «Про іпотеку», у разі порушення провадження у справі про банкрутство заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, який є майном боржника, незалежно від настан-ня строку виконання забезпеченого заставою зобов’язання. Таке право звернення стягнення на заставлене майно має також заставодержатель і в тому разі, коли заставодавцем є відмінна від боржника особа.
Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Таким чином, підстави виникнення зобов’язань (цивільних прав та обов’язків) встановлені ст.11 ЦК України виникають з договорів, тобто мають диспозитивний харак-тер. Це полягає у обов’язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов’язання, визна-чені умовами цього договору.
Відтак, вимоги Позивача стверджуються Договором поставки, Іпотечним догово-ром, довіреностями, накладними, доказами часткової оплати, вимогою і підлягають задо-воленню на підставі стст. 173, 174, 193, 265 Господарського кодексу України, стст. 16, 509, 526, 543, 554, 575, 625, 655, ч.1. ст.692, 712 Цивільного кодексу України, стст. 1, 11, 19, 33, 39, 41 Закону України «Про іпотеку».
Вбачається, що несплатою вартості товару в сумі 287 152 грн. 47 коп. –Відповідач завдав Позивачу майнових збитків.
При цьому, доказів сплати боргу Відповідач суду не надав.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ТзОВ ТД «Рітейл К»належить задо-волити, відповідно оскаржене рішення господарського суду Житомирської області необхідно скасувати як таке, що прийнято, зокрема з порушенням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.
На Відповідача необхідно покласти судові витрати на підставі частини другої ст.49 ГПК України внаслідок його неправильних дій –доведення спору до господарського суду.
Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рітейл К»на рішення господарського суду Житомирської області від 07.12.2010р. у справі №15/1939 –задоволити.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 07.12.2010р. у справі № 15/1939 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
«Позов задоволити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 13.05.2008р., ук-ладеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рітейл К», код ЄДРПОУ 33978503,(Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомир-Ре-сурси», код ЄДРПОУ 22063283,(Іпотекодавець), посвідченим приватним нотаріусом Житомир-ського міського нотаріального округу ОСОБА_1, –нерухоме майно, що являє собою будівлі АЗС та кафе-бару, літ.«А», цегла, споруд (резервуари та площадка), літ.«Б», загальною пло-щею 212,71м2, а також земельну ділянку площею 0,1362 га (кадастровий № 2121584201:01:003:0005), які знаходяться за адресою: с.Нижні Ворота Воловецького району Закарпатської області, вул.Центральна (Леніна), №1, шляхом реалізації зазначеного нерухо-мого майна з прилюдних торгів для забезпечення погашення заборгованості в сумі 287 152 грн. 47 коп., яка виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»(код ЄДРПОУ 32527593) перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рітейл К» (код ЄДРПОУ 33259505) за поставлені нафтопродукти згідно Договору поставки №Ч/МС/ 07-16 від 01.02.2007р.
Предмет іпотеки підлягає реалізації на прилюдних торгах з початковою ціною 1 800 000 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомир-Ресурси» (10014, м.Жи-томир, вул.В.Бердичівська, 37-А, код ЄДРПОУ 22063283) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рітейл К»(18015 м.Черкаси, вул.Маршала Красовського, 8, код ЄДРПОУ 33978503) –2 871 грн. 52 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.»
4. Господарському суду Житомирської області видати накази.
5. Витрати Позивача по державному миту за подання апеляційної скарги покласти на Відповідача. Суду першої інстанції видати відповідний наказ.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
7. Справу №15/1939 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Тимошенко О.М.