ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2011 р.                                                           Справа № 19/66-10  

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя  , суддя   

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»- Прокоф’єв Б.І.  за дов. від 01.04.2010 року № 24/04/10

ТОВ «Югтранзитсервіс» - Слюсар Т.І. –за дов. від 12.04.2010 р. № 12/04/10

ТОВ «Зерно торгівельна компанія»-  не прибув

боржник -  розпорядник майна  Сисоєв О.В. (ліц. (НОМЕР_1 від 27.07.2010 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого  акціонерного товариства “Гарантія” без номера від 28.01.2011 р. (вх. № 717С/2) та  апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс»№ 266 від 24.01.2011 р. (вх. № 716С/2) на ухвалу Господарського суду Сумської області від  14.01.2011 р. у справі № 19/66-10

за заявою кредитора  Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторгівельна компанія», м. Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Техіноцентр», м. Суми  

про визнання банкрутом, -

встановила:

Ухвалою господарського суду Сумської області  від 14.01.2011 року у справі № 19/66-10 (суддя Спиридонова Н.О.) затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Техіноцентр». Визнано вимоги  ТОВ «Зерноторгівельна компанія»у сумі 477562,50 грн., Науково-виробничого підприємства  «Обласний технічний інноваційний  центр»у формі ТОВ  у сумі  490011,82  грн., Сумської  міжрайонної державної податкової  інспекції в сумі 97702,02 грн., Приватного підприємства  «Агросфера»у сумі  43541,11 грн. та  включено їх до реєстру вимог кредиторів. Відкритому акціонерному товариству «Страхове товариство «Гарантія»та Товариству з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс»відмовлено у визнанні грошових вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвала суду в частині  відмови у визнанні  грошових вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів ВАТ «Страхове товариство «Гарантія», мотивована тим, що кредитором  в обґрунтування своїх вимог  до боржника не надано суду належним чином оформленого векселя, який може розглядатися  як цінний папір, не додано доказів пред’явлення  векселя до платежу та доказів вчинення  протесту в платежі.

Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку, що договір про визнання боргу та відступлення права вимоги  від 14.12.2009 р. та договір поруки від 15.12.2009 р.  укладений з боку ДП «Ресурс-Гарантія»АСТ «Гарантія»з порушенням вимог п. 13 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом»без погодження розпорядником майна ДП «Ресурс-Гарантія». АСТ «Гарантія», відносно якого ухвалою  господарського суду  Чернігівської області  від 29.10.2009 р. порушено  провадження у справі № 4/144б/44б про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника.

В задоволенні кредиторських вимог ТОВ «Югтранзитсервіс»відмовлено місцевим господарським судом  у зв’язку зі спливом позовної давності.

ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»не погодилося з ухвалою суду  та подало апеляційну скаргу, в якій просить змінити судове рішення від 14.01.2011 р., визнати ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»кредитором ТОВ «НВП Техіноцентр»з грошовими вимогами в сумі  1201806,33 грн. та включити  ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»до реєстру кредиторів  по стягненню  з ТОВ НВП «НВП Техіноцентр»заборгованості в сумі  1201806,33 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги  заявник вказує на неправомірне посилання суду на неналежне оформлення векселю, оскільки борг у сумі 894392,72 грн. виник  на підставі договору  про визнання боргу  та відступлення права вимоги  від 14.12.2009 р., за умовами якого ДП «Ресурс-Гарантія» АСТ «Гарантія» в рахунок погашення своєї заборгованості перед ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»відступило право вимоги  до ТОВ «НВП Техіноцентр», що виникло на підставі виданого  останнім векселю.

На думку апелянта в даному випадку  відбулася новація  в правовідносинах, оскільки змінилася правова підстава зобов’язань.

Крім того, боржник взяв на себе солідарні зобов’язання  відповідати перед кредитором  по зобов’язанням  ДП «Ресурс-Гарантія»АСТ «Гарантія», що випливають з договору про визнання боргу та відступлення  права вимоги  від 14.12.2009 р.  в частині погашення заборгованості ДП «Ресурс-Гарантія»АСТ «Гарантія»кредитору в розмірі 307414,61 грн., що відображено в договорі поруки від 15.12.2009 р.

Таким чином, заявник апеляційної скарги вважає, що загальна сума заборгованості ТОВ «НВП Техіноцентр»перед ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»складає 1201806,33 грн.

ТОВ  «Югтранзитсервіс»також не погодилось з ухвалою господарського суду  Сумської області  від 14.01.2011 р. у справі № 19/66-10 та просить скасувати  дану ухвалу в частині  відмови ТОВ  «Югтранзитсервіс»у визнанні грошових вимог  та включенні їх до реєстру  вимог кредиторів в сумі 482412,95 грн. через неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, та просить визнати грошові вимоги ТОВ  «Югтранзитсервіс»у розмірі 482412,95 грн. та включити їх до реєстру вимог  кредиторів ТОВ «НВП Техіноцентр».

В обґрунтування доводів апеляційної скарги  заявник вказує, що договором поставки  від 29.01.2007 р. № 29/01-01кп, укладеним між ним та боржником, не встановлений строк  оплати товару. А тому, на його думку зобов’язання відповідача по оплаті товару поставленого за видатковою накладною  від 08.02.2007 р. № ЮТ-0000015, виникли через сім днів з моменту отримання боржником  претензії від 27.11.2009 р. № 27/11/09-2П з вимогою сплатити борг відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, і з цього ж терміну почався перебіг позовної давності. У зв’язку з цим апелянт вважає, що на момент його звернення до суду  з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника позовна давність не сплинула  та суд неправомірно відмовив  у визнанні грошових вимог.

Заслухавши доводи і пояснення представників ВАТ «Страхове товариство «Гарантія», ТОВ  «Югтранзитсервіс»та розпорядника майна, дослідивши матеріали справи, перевіривши  повноту  з’ясування  місцевим судом обставин справи, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

 Відповідно до ст. 4-1 Господарського  процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому  цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Сумської області від 22.07.2010 р. у підготовчому засіданні  зобов’язано кредитора – ТОВ «Зерноторгівельна компанія»у десятиденний строк надати  до офіційного друкованого  органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення  судом справи про банкрутство, визнано розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора –ТОВ «Зерноторгівельна компанія», зобов’язано  розпорядника майна разом з керівником боржника розглянути  вимоги кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів і подати його до суду, зобов’язано розпорядника майна виконати всі обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 3-1, ч. 9 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», надати у попереднє засідання суду аналіз фінансової, господарської і інвестиційної діяльності боржника, його положення на товарному ринку на час проведення попереднього засідання суду,  призначено попереднє засідання господарського суду.

На виконання вимог зазначеної ухвали 03.08.2010  р. в газеті «Голос України»№ 142 опубліковано оголошення про  порушення справи про банкрутство ТОВ «НВП Техіноцентр».

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закона України  «Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом»у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення  боржника і які не були включені  розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд  виносить ухвалу, в якій зазначається  розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів  повинен включати усі визнані  судом вимоги кредиторів.

У реєстрі вимог  кредиторів повинні  міститися   про кожного кредитора, розмір його вимог  за грошовими зобов’язаннями чи зобов’язаннями щодо сплати  страхових внесків на загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового  державного соціального страхування , податків і зборів (обов’язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Ухвала є підставою для визначення  кількості голосів, які належать кожному кредитору  при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Згідно з частиною 6 статті  14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Щодо вимог  ВАТ «Страхове товариство «Гарантія».

14.12.2009 року між ДП «Ресурс-Гарантія»АСТ «Гарантія», ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»та «НВП Техіноцентр»укладений договір про визнання боргу  та відступлення права вимоги , згідно з яким ДП «Ресурс-Гарантія»АСТ «Гарантія»відступила ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»право вимоги боргу в сумі  894391,72 грн., що виник на підставі виданого боржником «НВП Техіноцентр»векселю серії АА № 0135696 від 08.09.2008 року ДП «Ресурс-Гарантія»АСТ «Гарантія»в рахунок погашення заборгованості останнього перед ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»у сумі 1201806,33 грн.

15.12.2009 року між ВАТ  «Страхове товариство «Гарантія»та ТОВ «НВП Техіноцентр»укладений договір поруки, за умовами якого поручитель (боржник у справі) взяв на себе  солідарне зобов’язання  перед ВАТ  «Страхове товариство «Гарантія»відповідати по  зобов’язанням ДП «Ресурс-Гарантія»АСТ «Гарантія», що випливають з договору про визнання боргу та відступлення права вимоги  в частині погашення заборгованості  в сумі 307414,61 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду  Чернігівської області  від 29.10.2009 року порушено провадження у справі                     № 4/144б про банкрутство ДП «Ресурс-Гарантія»АСТ «Гарантія», розпорядником майна призначено  арбітражного керуючого  Струк І.М.

Арбітражний керуючий Струк І.М. листом від 15.09.2010 року № 33/56 повідомив, що на стадії розпорядження майном звернення директора підприємства-банкрута до розпорядника майна про погодження договору про визнання боргу та відступлення  права вимоги від 14.12.2009 року не було. Відповідно до фінансового звіту за 2009 рік, наданого директором ДП «Ресурс-Гарантія»дебіторська  заборгованість підприємства  складає 1106,8 тис. грн.. з урахуванням дебіторської заборгованості  ТОВ «НВП Техіноцентр»в сумі  894391,72 грн.

Відповідно до п. 13. ст. 13 Закону України «Про відновлення                           платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»» керівник або орган управління  боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо:

- передачі нерухомого  майна в оренду, заставу, внесення зазначено майна  як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином;

- одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління  майна боржника;

- розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого  складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Як свідчать  матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом, ДП «Ресурс-Гарантія»АСТ «Гарантія»в особі директора Федорка І.В. укладено договори про визнання боргу та відступлення права вимоги від 14.12.2009 року та договір поруки від 15.12.2009 року, перебуваючи на стадії розпорядження майном у справі про банкрутство (постановою господарського суду Чернігівської області від 16.12.2010 року  ДП «Ресурс-Гарантія»АСТ «Гарантія»визнано банкрутом) без погодження  розпорядника майна Струк І.М., що є порушенням п. 13. ст. 13 Закону України «Про відновлення  платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».  

Крім того, ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»помилково вважає, що з укладенням договору про визнання боргу та відступлення права вимоги в правовідносинах сторін відбулася новація  зобов’язань з наступного.

 Порядок заміни  кредитора в зобов’язанні (відступлення права вимоги) регулюється  ст. ст.  512-519 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов’язанні  повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Дана вимога Закону як умова договору відображена  в п. 2.1.1 договору про визнання боргу та відступлення права вимоги від 14.12.2009 р.

Отже, наданий апелянтом в якості  підстави заявлених вимог  договір про визнання боргу та відступлення права вимоги, за своєю правовою природою є договором  цесії, який не породжує право, тобто не є договором новації, при договорі цесії передається вже існуюче право.

Таким чином, місцевий господарський суд  правомірно дав оцінку векселю, зобов’язання по якому покладено у договір про визнання  боргу та відступлення права вимоги та дійшов обґрунтованого висновку,  що цей вексель не відповідає  формальним вимогам, що дозволяють  розглядати його як цінний папір (який посвідчує грошове зобов’язання і визначає взаємовідносини між особою, яка його видала і векселедержателем, оскільки:

- в порушення вимог ч. 3 ст. 5 Закону України «Про обіг векселів  в Україні»вексель серії АА0135696 від 08.09.2008 року не скріплений печаткою векселедавця;

- в порушення вимог  ч. 3 ст. 5 та ст. 13 Закону України «Про обіг векселів в Україні»зміни до векселю щодо визначення строку платежу  (з 08.09.2008 р. на 14.12.2009 р.) внесені без підпису головного бухгалтера  та згоди векселедержателя на їх внесення;

- кредитором в порушення ст. ст. 23, 38 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі не додано доказів пред’явлення векселю до платежу.

За таких  обставин, господарський суд  Сумської області дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання кредиторських вимог  ВАТ «Страхове товариство «Гарантія».

Щодо вимог ТОВ «Югтранзитсервіс».

В обґрунтування своїх вимог в сумі 482412,95 грн. кредитор –ТОВ «Югтранзитсервіс»посилається на документи, додані  ним до заяви в межах  строку, встановленого частиною 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме:

- на видаткову накладну  від 08.02.2007 р. № ЮТ-0000015 на поставку             1000 тон. пшениці на загальну суму 740000 грн.;

- на довідку АТ «УкрСиббанк»від 26.01.2010 р. № 135-22-74/112 про часткову,  у сумі  280000грн., сплату поставленої продукції;

- на претензію від 27.11.2009 р. № 27/11/09-2П з вимогою сплатити борг, що утворився за ТОВ «Югтранзитсервіс»по оплаті за пшеницю за договором поставки від 29.01.2007 р. № 29/01-01КП.

З матеріалів справи вбачається, що 29.01.2007 р. між ТОВ «НВП Техіноцентр»та ТОВ  «Югтранзитсервіс»укладений  договір поставки від 29.01.2007 р. № 29/01-01КП з додатком № 1 до договору. Пунктом 5 вказаного додатку до договору передбачено, що оплата  даної партії товару (пшениці 4 класу) здійснюється в строк до 28.02.2007 р.

На виконання вказаного договору  ТОВ  «Югтранзитсервіс»поставлено ТОВ «НВП Техіноцентр»пшеницю на суму  740000 грн., що  підтверджується видатковою накладною від 08.02.2007 р. № ЮТ-0000015.

Згідно з довідкою «УкрСиббанк» від 26.01.2010 р. № 135-22-74/112 оплата за договором від 29.01.2007 р. № 29/01-01 за поставлену пшеницю здійснена  боржником частково, у сумі 280000 грн., останній платіж у сумі 5000 грн. проведено 19.04.2007 р.

Отже наявність боргу по оплаті за пшеницю у сумі 460000 грн. підтверджено документально.

Разом  з тим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що кредитор втратив  право вимоги до боржника у зв’язку зі спливом  позовної давності з наступного.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається  від дня, коли особа довідалася або могла довідатися  про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

ТОВ  «Югтранзитсервіс», посилаючись на відсутність будь-яких додатків до договору поставки від 29.01.2007 р. № 29/01-01КП, помилково вважає, що перебіг позовної давності  починається через сім днів з моменту отримання  боржником претензії від 27.11.2009 р., пред’явленої ним в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, оскільки, згідно з ч. 5 ст. 261  Цивільного кодексу України за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений, або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.

Перебіг позовної давності переривається  вчиненням особою дії, що свідчить  про  визнання нею свого боргу, або іншого обов’язку ( ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України). До кола таких дій відноситься і часткова виплата боргу.

Враховуючи, що останній платіж за вказаним вище договором здійснений боржником  19.04.2007 р., місцевий господарський суд правильно зазначив, що перебіг позовної давності почався 20.04.2007 р. та сплинув 20.04.2010 р.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність  застосовується  судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування  якої  заявлено  стороною у спорі, є підставою  для відмови у позові.

Боржником заявлено  про сплив позовної давності, у зв’язку з чим  господарський суд правомірно  відмовив у визнанні грошових вимог та включенні їх до реєстру  вимог кредиторів ТОВ «Югтранзитсервіс».

Таким чином, доводи апеляційних скарг  ВАТ «Страхове товариство «Гарантія»та  ТОВ «Югтранзитсервіс»не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку та відхиляються апеляційною інстанцією за необґрунтованістю. Ухвала господарського суду Сумської області  від 14.01.2011 р. у справі № 19/66-10 ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин  та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства  «Страхове товариство «Гарантія»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс»слід залишити без задоволення, ухвалу  господарського суду Сумської області від 14.01.2011 р. у справі № 19/66-10 без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

1. Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс»та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  «Страхове товариство «Гарантія» на ухвалу господарського суду  Сумської області від 14.01.2011 р. у справі 19/66-10 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області  від 14.01.2011 р. у справі № 19/66-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                                    

Суддя                                                                                             

Суддя                                                                                             

Повний текст постанови підписаний 09.03.2011 р.