Справа № 341/926/20

Провадження № 22-ц/4808/435/22

Головуючий у 1 інстанції ГАПОЛЯК Т. В.

Суддя-доповідач Фединяк

У Х В А Л А

09 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі судді Фединяка Василя Дмитровича перевіривши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КНП «Галицька лікарня», третої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу про переведення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Галицька лікарня» Галицької міської ради Івано-Франківської області, третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу про переведення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та моральної шкоди задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ № 31-к від 02 червня 2020 року Комунального некомерційного підприємства «Галицька лікарня» Галицької міської ради Івано-Франківської області в частині переведення ОСОБА_1 з 01 червня 2020 року на посаду лікаря акушер-гінеколога акушер-гінекологічного відділення (0,25 ставки) та лікаря акушер-гінеколога екстреної допомоги акушер-гінекологічного відділення (0,25 ставки).

Поновлено ОСОБА_1 з 01 червня 2020 року на попередній роботі на посаді лікаря акушер-гінеколога акушер-гінекологічного відділення (0,25 ставки), лікаря акушер-гінеколога екстреної допомоги акушер-гінекологічного відділення (0,25 ставки), лікаря акушер-гінеколога поліклінічного відділення (0,5 ставки).

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Галицька лікарня» Галицької міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи з 01 червня 2020 року по 30 листопада 2021 року в розмірі 38 837 (тридцять вісім тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 21 коп., за мінусом загальнообов`язкових податків та зборів.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Галицька лікарня» Галицької міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць у сумі 2 157 (дві тисячі сто п`ятдесят сім) гривень 62 копійки підлягає негайному виконанню.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Галицька лікарня» Галицької міської ради Івано-Франківської області 2 522 (дві тисячі п`ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору в дохід держави.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення суду, посилаючись на те, що суд неповно з`ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому постановив незаконне рішення. Просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулуу зв`язку із незаконним звільненняя з посади лікаря акушер-гінеколога поліклінічного відділення КНП «Галицькалікарня»(0,5 ставки) починаючи з 01.06.2020 року та до ухвалення рішення по справі в сумі 62 251,20 грн та завданої моральної шкоди в розмірі 80 000,00 грн.

Разом з тим апеляційна скарга представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 не повністю відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, оскільки до апеляційної скарги не додано: 1) документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 2) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності). Якщо апеляційна скарга подана особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01.09.2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 (справа № 910/4518/16) зазначила, що пільга щодо сплати судового збору не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічний висновок зроблений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10.10.2019 року (справа № 369/10046/18), де також визначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

З урахуванням наведеного, заявниця не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленими нею позовними вимогами щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку,передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи те, що заявницею не наведено обґрунтованих підстав, за яких суд може звільнити від сплати судового збору, та не надано документів, які свідчать про її важкий майновий стан і відсутність джерел доходу, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

При цьому, констатація апелянтом скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у ОСОБА_1 пільг щодо його оплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявника щодо можливості звернення до суду апеляційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати апеляційної скарги судовим збором) у цій справі дотримано.

Згідно п.27 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, роз`яснено, що якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Відповідно до частини 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Пунктом 6. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Позивачем, заявлено 2 вимоги (вимога майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та вимога майнового характеру про стягнення моральної шкоди ).

З огляду на вищенаведене апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 724 грн (908+908*150%).

Судовий збір має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101, код ЄДРПОУ: 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку - UA418999980313131206080009612, наявність відомчої ознаки: «80» Апеляційні суди, назва суду: Івано-Франківський апеляційний суд.

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» необхідно зазначити: *;101;__________(ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначити паспортні дані); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача). Оригінал платіжного документа направити в апеляційний суд.

Згідно ч.2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За таких обставин апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 слід залишити без руху та надати апелянту строк п`ять днів з дня вручення ухвали для виправлення вказаних недоліків - долучити докази сплати судового збору або ж надати докази скрутного матеріального становища.

Крім того, представником Бурчені Г. Д. С.Р. пропущено строк апеляційного оскарження рішення суду встановлений ч.1 ст.354 цього Кодексу.

Згідно ч 1, 3 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судового рішення, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, апелянт оскаржує рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2021року, апеляційна скарга подана 28 січня 2022 року, тобто з порушенням строку встановлений ч.1 ст.354 цього Кодексу

У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 124 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини.

Апелянт не ставить питання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду та не підтвердив жодними доказами поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду та таких не вбачається з матеріалів апеляційної скарги.

Таким чином, апелянту слід навести поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду від 20 жовтня 2021 року.

Відповідно ч.3 ст. 357 ЦПК апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За змістом п.2 ст. 357 ЦПК України, якщо апеляційна скарга не оформлена відповідно до вимог ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу, тобто надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

За таких обставин, представнику ОСОБА_1 ОСОБА_2 слід надати строк для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Інакше скарга буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 від 23 грудня 2021 року залишити без руху і надати апелянту строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Інакше скарга буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.Д. Фединяк