У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

8 лютого 2011 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пшонка М.П. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду від 22 вересня 2010 року та рішення апеляційного суду Київської області від 30 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про встановлення режиму майна чоловіка та жінки, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулась до суду з вищезазначеним позовом. Не погоджуючись з позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 подав зустрічний позов.  

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 22 вересня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1506, яка складається із земельної ділянки площею 0,1000 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0506, наданої для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться по АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину автомобіля марки Мерседес – спринтер НОМЕР_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 49 572 грн. 50 коп. в рахунок грошової компенсації Ѕ частини вартості вказаного автомобіля та судові витрати в справі. Виділено зазначений автомобіль ОСОБА_2 В решті позову відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання договору про встановлення режиму майна чоловіка та жінки, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою від 31 березня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.      

Рішенням апеляційного суду Київської області від 30 листопада 2010 року рішення Києво-Святошинського районного суду від 22 вересня 2010 року в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на Ѕ частину автомобіля скасовано й ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог. В іншій частині рішення залишене без змін.  

У касаційній скарзі відповідач-позивач ОСОБА_2 порушує питання про скасування ухвалених судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову,  мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

    У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.    

    Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.                        

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про встановлення режиму майна чоловіка та жінки, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду від 22 вересня 2010 року та рішення апеляційного суду Київської області від 30 листопада 2010 року.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.  

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ:                                М.П. Пшонка