УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Євграфової Є.П., Гончара В.П.,
Кафідової О.В., Мартинюка В.І., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до закритого акціонерного товариства «Менський комунальник», Менської міської ради про визнання договору недійсним, скасування суми боргу, за касаційною скаргою закритого акціонерного товариства «Менський комунальник» на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 4 серпня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2010 року позивачка, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що 1 квітня 2000 року уклала з закритим акціонерним товариством «Менський комунальник» (далі – ЗАТ «Менський комунальник») договір про надання послуг з водопостачання і водовідведення. Оплату за спожиті послуги вона здійснює відповідно до показань лічильника холодної води, який встановлено 1 червня 2000 року.
12 грудня 2008 року відповідач направив їй листа з пропозицією провести повірку лічильника за свій рахунок, що на її думку є безпідставним. Крім того, просила визнати безпідставним нарахування боргу в сумі 664 грн. 57 коп., який розраховано згідно з нормами споживання води, затвердженими рішенням виконавчого комітету Менської міської ради від 29 травня 2007 року № 234.
Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 3 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 4 серпня 2010 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано незаконним нарахування плати за надані послуги з водопостачання і водовідведення. У решті позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ЗАТ «Менський комунальник» просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючи на порушення судом норм матеріального і процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Районний суд, відмовляючи в позові про визнання договору про надання послуг з водопостачання і водовідведення недійсним, виходив із того, що договір між сторонами укладено 1 квітня 2000 року; позивачка звернулася до суду 18 березня 2010 року – після виникнення боргу, тобто поза межами позовної давності, встановленої ст. ст. 256, 257 ЦК України; будь-яких обґрунтувань з приводу непогодження з умовами договору не навела.
Що стосується вимог в частині скасування суми боргу в сумі 1 664 грн. 57 коп., який розраховано згідно із нормами споживання води, затвердженими рішенням виконавчого комітету Менської міської ради від 29 травня 2007 року № 234, суд відмовив в позові з тих підстав, що позивачка повірку лічильників не провела, а тому має сплачувати за послуг з водопостачання і водовідведення відповідно до встановлених виконавчим комітетом міської ради норм споживання.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення та задовольняючи позов в частині визнання незаконним нарахування позивачці плати за послуги з водопостачання і водовідведення, правильно виходив із того, що відповідач не мав права покладати на позивачку обов’язок з оплати за повірку лічильника. При цьому апеляційний суд також правильно зазначив, що визнання незаконним такого нарахування вже є способом захисту права позивачки, передбаченого ст. 16 ЦК України, а тому позовні вимоги про скасування боргу не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Менський комунальник» відхилити.
Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 4 серпня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: Є.П. Євграфова
В.П. Гончар
О.В. Кафідова
В.І. Мартинюк