Судове рішення #13869217

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.03.2011                                                                                           № 9/42

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача: ОСОБА_1; ОСОБА_2 – за довіреністю,

від відповідача: представник не з’явився,

     

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.11.2010

 у справі № 9/42 ( .....)

 за позовом                               Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

 до                                                   ТОВ "Колорит-Агро"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення заборгованності 41981,43 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 У вересні 2010 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Колорит-Агро” про стягнення заборгованості у розмірі 41981,43 грн., а саме: 39720,00 грн. – заборгованості, 1725,31 грн. – інфляційних втрат, 536,22 грн. – 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за Договором б/н про надання послуг від 12.10.2009 року щодо оплати за надані позивачем послуги.

Відповідачем не надано відзиву щодо позовних вимог.

Рішенням Господарського Чернігівської області від 30.11.2010 року в даній справі у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити позов повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що не погоджується з висновком суду про те, що вимоги позивача, як конкурсного кредитора,  до відповідача вважаються погашеними, оскільки не заявлені у встановлений строк для їх подання.

Апелянт стверджує, що він є поточним кредитором, у зв’язку з тим, що вимоги до боржника (відповідача) виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. На думку апелянта, у випадку прийняття рішення судом про задоволення позову, позивач був би віднесений до поточних кредиторів.

Відповідачем не надано відзиву щодо вимог апеляційної скарги та не використано наданого йому законом права на участь свого представника у судовому засіданні. Однак, матеріали справи містять докази належного його повідомлення про час та місце розгляду справи, що підтверджується, зокрема, поштовим повідомленням №1054391 про завчасне вручення представнику відповідача поштового відправлення з ухвалою суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 10.01.2011 року.

Крім того, 14.02.2011 розгляд справи відкладався, в тому числі, у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, тому на адресу останнього була направлена ухвала про відкладення розгляду справи на 03.03.2011 року, вручення якої підтверджується поштовим повідомленням №1121058.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення позивача, встановивши фактичні обставини справи у їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмови у позові, що підтверджується наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2011 року між ТОВ „Колорит-Агро” (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір б/н про надання послуг (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого предметом цього договору є дії виконавця по наданню замовнику послуг по збиранню врожаю комбайнами (в кількості один) та дії замовника, передбачені цим Договором, в тому числі по оплаті цих послуг, наданих виконавцем.

Сторони погодили та в пункті 2.1. Договору встановили, що виконавець, зокрема, зобов’язується забезпечити збирання врожаю соняшнику, дотримуючись технологічних вимог на площах, вказаних замовником (орієнтовно 150 га) та призначених для цієї мети.

Як свідчать матеріали справи, позивачем відповідно до умов Договору були виконані роботи по збиранню врожаю соняшнику на площі 198,6 га. Факт виконання робіт підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт, який був підписаний сторонами 31.12.2009 року. Відповідно до зазначеного акту позивачем було надано послуги по збиранню врожаю соняшнику на суму 39720,00 грн.

За умовами п.2.2. Договору замовник зобов’язується здійснити оплату вартості послуг, наданих виконавцем, відповідно до п.3. Договору.

В пункті 3.5. Договору встановлено, що остаточний розрахунок проводиться сторонами впродовж 5 днів з дня підписання остаточного акту виконаних робіт.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором щодо оплати вартості наданих послуг.

У зв’язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань, позивачем 23.06.2010 року на адресу позивача була направлена претензія з вимогою сплатити спірну заборгованість. Відповідачем не було надано відповіді на вказану претензію.

В подальшому сторонами була проведена звірка взаєморозрахунків та складено акт, відповідно до якого станом на 01.09.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем склала 39720,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.07.2010 року стосовно відповідача порушено справу №9/128б про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Публікацію про порушення справи про банкрутство здійснено в газеті „Голос України” №159 (4909) від 28.08.2010 року.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.525, 526 Цивільного кодексу України).

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України закріплено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як встановлено вище, відповідач своїх зобов’язань за Договором щодо оплати наданих позивачем послуг не виконав, у зв’язку з чим, з урахуванням вимог вищенаведених правових норм, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 39 720,00 грн. є обґрунтованими, належним чином доведеними, а отже, такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу вимог зазначених правових норм, позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1725,31 грн., а також, 536,22 грн. – 3 % річних. Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судова колегія вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, послався на те, що позивач не заявив свої вимоги до боржника (відповідача) у встановлений 30-денний строк від дня опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений висновок суду судова колегія вважає помилковим, з огляду на наступне.

Встановлено, що стосовно відповідача порушено справу про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника (відповідача).

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори – це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Вимоги до боржника повинні бути підтверджені рішенням суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника.

Зважаючи на те, що позивачем не було заявлено вказаний позов до дня публікації оголошення щодо порушення провадження про банкрутство відповідача, позивач за визначенням вищезазначеної статті не може вважатися конкурсним кредитором.

Позивач є поточним кредитором, так як поточні кредитори – це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, судова колегія констатує, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи, натомість рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2010 прийнято з порушенням норм матеріального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2010 року слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 39720,00 грн., 1725,31 грн. - інфляційних втрат та 536,22 грн. - 3 % річних.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позову та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

     

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2010 року задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.11.2010 року в справі №9/42 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Колорит-Агро” (17100, Чернігівська вул., м. Носівка, вул. Центральна, 9, код ЄДРПОУ 34593909) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 39 720 (тридцять дев’ять тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп. - основного боргу, 1 725 (одна тисяча сімсот двадцять п’ять) грн. 31 коп. - інфляційних втрат, 536 (п’ятсот тридцять шість) грн. 22 коп. - 3 % річних, 419 (чотириста дев’ятнадцять) грн. 81 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Колорит-Агро” (17100, Чернігівська вул., м. Носівка, вул. Центральна, 9, код ЄДРПОУ 34593909) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 209 (двісті дев’ять) грн. 91 коп.

4. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати відповідні накази.

5. Матеріали справи №9/42 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

     

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          


 07.03.11 (відправлено)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація