КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.03.2011 № 27/413
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Шувар Н.М. (дов. б/н від 23.11.2010 р.)
від відповідача - Гулько О.А. (дов. б/н від 11.10.2010 р.)
від третьої особи - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Скорпіо"
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.01.2011
у справі № 27/413 ( .....)
за позовом ТОВ "Скорпіо"
до Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"
третя особа позивача
третя особа відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гришаєва І.В.
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Скорпіо” (далі за текстом – позивач, ТОВ “Скорпіо”) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк” (далі за текстом – відповідач, ПАТ “Ерсте Банк”) про визнання виконавчого напису, вчиненого 18.08.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.04.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено генеральну кредитну угоду № 010-05/956. В рамках цієї генеральної кредитної угоди позивач та відповідач уклали кредитні договори №011-05/968 від 24.04.2008 року, №012-05/969 від 24.04.2008 року та №011-05/970 від 24.04.2008 року. 24.04.2008 року між сторонами був укладений договір іпотеки за реєстровим № 1839 з метою забезпечення вимог, що витікають з генеральної кредитної угоди та всіх кредитних договорів, укладених в її рамках. 18.08.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_1 було вчинено виконавчий напис за реєстровим № 1325 на вищезазначеному договорі іпотеки. Однак, позивач вважає, що виконавчий напис вчинено незаконно, оскільки нотаріусом не було встановлено безспірності заборгованості. Так, між сторонами не був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, позивачем не надавався гарантійний лист або інший документ, який би міг свідчити про те, що позивач визнає суму боргу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2010 р. залучено Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2010 року заяву ТОВ “Скорпіо” про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, зупинено виконавче провадження з виконання виконавчого напису, вчиненого 18.08.2010 р. приватним нотаріусом ОСОБА_1, зареєстрованого у реєстрі за №1325 про звернення стягнення на нежиле приміщення №126 (в літ. А), загальною площею 372, 3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та на нежилі приміщення №67, 68а (в літ. А), загальною площею 364, 7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Скорпіо”.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2011 р. у справі №27/413 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю; скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва № 27/413 від 26.11.2010 р.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Скорпіо” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2011 р. у справі №27/413, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Підставою для скасування рішення суду апелянт зазначив неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, апеляційна скарга мотивована тим, що на думку позивача, на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса заборгованість позивача перед відповідачем не була безспірною, на підтвердження чого апелянт зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2010 р. порушено провадження у справі №48/471 за позовом Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорпіо” про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому виконавчий напис нотаріуса за реєстраційним номером 1325 є таким, що не підлягає виконанню.
В судове засідання апеляційної інстанції 09.03.2011 р. третя особа не з’явилась.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі третьої особи.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 09.03.2011 р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2011 р. у справі №27/413 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу та судовому засіданні апеляційної інстанції 09.03.2011 р. представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2011 р. у справі №27/413 – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
24.04.2008 р. між Публічним акціонерним товариством “Ерсте Банк”, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Скорпіо”, як позичальником, було укладено генеральну кредитну угоду №010-05/956 (далі за текстом – генеральна угода).
Відповідно до п. 1.2 генеральної угоди загальний розмір (ліміт) заборгованості позичальника за наданими в рамках угоди кредитами не повинен перевищувати 4300000,00 (чотири мільйони триста тисяч) доларів США.
Генеральною угодою передбачено, що кінцевий термін повернення кредитних коштів, наданих в рамках генеральної угоди, не може перевищувати 23.04.2015 року (п. 1.3 генеральної угоди).
На виконання вищезазначеної генеральної угоди було укладено три кредитні договори, а саме:
- кредитний договір №012-05/969 від 24.04.2008 року на суму 600000,00 дол. США з кінцевим терміном погашення заборгованості 23.04.2013 року, із сплатою 12% річних;
- кредитний договір №011-05/970 від 24.04.2008 року на суму 1000000,00 дол. США з кінцевим терміном погашення заборгованості 23.04.2010 року, із сплатою 12% річних;
- кредитний договір №011-05/968 від 24.04.2008 року на суму 2700000,00 дол. США з кінцевим терміном погашення заборгованості 23.04.2010 року, із сплатою 12% річних.
Відповідно до умов кредитних договорів обчислення строку користування кредитними коштами, нарахування відсотків за кредитними договорами здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитами із розрахунку фактичної кількості календарних днів у році. Відсотки за користування кредитами нараховуються на залишок заборгованості за кредитами, починаючи з дня надання кредитів до дня повного погашення заборгованості за кредитами.
Виходячи зі змісту п. 6.1 кредитного договору №012-05/969 від 24.04.2008 року основна заборгованість за кредитом погашається позичальником щомісячно рівними частинами по 10000,00 доларів США.
Згідно п. 2 додаткової угоди №4 до кредитного договору №012-05/969 на період з 20.11.2009 року по 23.04.2013 року включно відсоткова ставка за користування кредитними коштами становить 11,2% річних.
Пунктом 2 додаткової угоди №3 до кредитного договору №011-05/970 від 24.04.2008 року на період з 20.11.2009 року по 23.04.2010 року включно відсоткова ставка за користування кредитними коштами становить 11,2% річних.
Згідно п. 4 додаткової угоди №3 було встановлено кінцевий термін повернення кредиту позичальником - 23.04.2010 року.
Відповідно до п.2 додаткової угоди №3 до кредитного договору №011-05/968 від 20.11.2009 року на період з 20.11.2009 року по 23.04.2010 року включно відсоткова ставка за користування кредитними коштами становить 11,2% річних.
Відповідно п. 4 додаткової угоди №3 було встановлено кінцевий термін повернення кредиту позичальником - 23.04.2010 року.
Додаткова угода №5 від 25.12.2009 року до кредитного договору №012-05/969 від 24.04.2008 року, додаткова угода №4 від 25.12.2009 року до кредитного договору №011-05/968 від 24.04.2008 року та додаткова угода №4 від 25.12.2009 року до кредитного договору №011-05/970 від 24.04.2008 року містять пункт 1.7.1, відповідно до якого повернення кредиту (основної позичкової заборгованості) здійснюється позичальником відповідно до графіка погашення заборгованості, що міститься в додатку до кредитного договору, а у випадку, якщо такий графік не був складений, - в останній день строку користування кредитними коштами, визначений в кредитному договорі.
Пунктом 1.7.2 вищезазначених додаткових угод передбачено, що проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісячно в останній робочий день кожного місяця та остаточно - в день остаточного повернення кредиту.
24.04.2008 року в забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за генеральною кредитною угодою №010-05/956 від 24.04.2008 року, укладеної між сторонами, всіх кредитних договорів, укладених, чи таких, що можуть бути укладені в подальшому в її рамках, а також додаткових угод до генеральної кредитної угоди №010-05/956 від 24.04.2008 року, між сторонами було укладено договір іпотеки, що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І., за реєстровим №1839 (далі за текстом – Договір іпотеки), відповідно до умов якого іпотекодержатель – ПАТ „Ерсте Банк” зобов'язується перед іпотекодавцем – ТОВ „Скорпіо” надати йому кредитні кошти як в національній так і в іноземній валютах, в порядку і на умовах визначених у кредитних договорах, укладених в рамках виконання генеральної кредитної угоди №010-05/956 від 24.04.2008 року, а іпотекодавець, в свою чергу зобов'язується повернути цей кредит, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору. У відповідності до цього договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, переданого в іпотеку на нижче вказаних умовах (п.1.1 договору іпотеки).
Виходячи зі змісту п. 1.2 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, яким є: нежиле приміщення №126 (в літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежилі приміщення №№67, 68 (в літ. А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, що належать іпотекодавцю на праві власності.
Відповідно до п. 3.1.4 договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем зобов’язань за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до пункту 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свої вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, комісій, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов’язаних з реалізацією предмета іпотеки.
Статтею 35 Закону України “Про іпотеку” визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
20.04.2010 року відповідач направив позивачу повідомлення про порушення основного зобов’язання та іпотечного договору №6.9.8.1.0/1537 від 19.04.2010 року, відповідно до якого вимагав у тридцятиденний строк здійснити погашення простроченої заборгованості за кредитом у сумі 867300 дол. США, по відсотках у сумі 124526,16 дол. США, штрафних санкцій (пені) у сумі 94418,25 дол. США, а також достроково здійснити зобов’язання за кредитним договором – погасити основну суму кредиту у розмірі 3572517,78 дол. США і відсотки за користування кредитом на момент його повного погашення, які станом на 16.04.2010 року склали 21797,68 дол. США. Крім того, відповідач попередив позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису, у випадку невиконання останнім вимог, викладених в повідомленні, у вставлений відповідачем строк.
Надсилання відповідачем та отримання позивачем зазначеної вимоги підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №64098146, наявним в матеріалах справи.
Проте, іпотекодавцем не було задоволено вимогу іпотекодержателя.
18.08.2010 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гришаєвої І.В. із заявою, в якій просив вчинити виконавчий напис на договорі іпотеки від 24.04.2008 року.
18.08.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 оформлено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1325, про звернення стягнення на нежиле приміщення № 126 (в літ. А), загальною площею 372, 3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та на нежилі приміщення № 67, 68а (в літ. А), загальною площею 364, 7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Скорпіо”, на підставі договору іпотеки, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Скорпіо” та Відкритим акціонерним товариством “Ерсте Банк”, повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Ерсте Банк”.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому законодавством порядку зазначеного майна, запропоновано задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк” про стягнення заборгованості, що виникла за період з 24.04.2008 року по 16.04.2010 року, за кредитними договорами: № 011-05/968 від 24.04.2008 року, № 012-05/969 від 24.04.2008 року та № 011-05/970 від 24.04.2008 року, укладеними на підставі генеральної кредитної угоди № 010-05/956 від 24.04.2008 року в сумі еквівалентній 4564312,89 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.08.2008 року складає 36012428,70 грн., у тому числі:
- за кредитним договором № 011-05/968: суму основного боргу за кредитним договором у розмірі 2829743,85 дол. США; заборгованість по прострочених відсотках у розмірі 78844,57 дол. США.
- за кредитним договором № 012-05/969: суму основного боргу за кредитним договором у розмірі 554401,15 дол. США; заборгованість по прострочених відсотках у розмірі 15848,80 дол. США;
- за кредитним договором № 011-05/970: суму основного боргу за кредитним договором у розмірі 1055672,78 дол. США; заборгованість по прострочених відсотках у розмірі 29801,74 дол. США.
11.10.2010 року за вищезазначеним виконавчим написом нотаріуса було відкрито виконавче провадження, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження наявною в матеріалах справи.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом України “Про нотаріат” та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. (далі за текстом – Інструкція).
Статтею 87 Закону України “Про нотаріат” та п. 282 Інструкції передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України “Про нотаріат” нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Згідно з п. 284 Інструкції заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.
Твердження позивача про те, що нотаріусом не дотримано вимог п.283, п.284 Інструкції, оскільки на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса заборгованість позивача перед відповідачем не була безспірною, судом апеляційної інстанції не приймається, з огляду на наступне.
На підтвердження наявності спору щодо заборгованості позивача перед відповідачем на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса апелянт зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2010 р. порушено провадження у справі №48/471 за позовом Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорпіо” про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як вбачається з доданої до апеляційної скарги копії ухвали Господарського суду міста Києва від 11.08.2010 р. у справі №48/471, предметом позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорпіо” є стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави.
У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що подання останнім позовної заяви до господарського суду міста Києва про стягнення заборгованості за кредитними договорами №011-05/968, №011-05/969, №011-05/970 від 24.04.2008 р. та звернення стягнення на предмет застави було здійснено саме з метою стягнення цієї заборгованості через свідоме невиконання позивачем своїх обов’язків за зазначеними кредитними договорами, а не з метою встановлення розміру заборгованості в судовому порядку.
При цьому, колегія суддів зазначає, що здійснення виконавчого напису не позбавляє ПАТ „Ерсте Банк” права звернутися за захистом порушеного права шляхом звернення до суду з позовом до ТОВ „Скорпіо” про стягнення заборгованості. Здійснення особою свого права на судовий захист не може ставитись у залежність від використання нею інших засобів правового захисту, до яких відноситься, зокрема, захист цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Дана позиція викладена також в постанові Верховного суду України від 24.01.2006 №31/215-05-4080.
Крім того, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що позивачем не надано доказів на підтвердження заперечень щодо наявності заборгованості, в тому числі, і при отриманні повідомлення банку №6.9.8.1.0/1537 від 19.04.2010 року, в якому пропонувалось погасити заборгованість по договорам та зазначалось що в разі невиконання вказаної вимоги буде розпочато звернення на предмет іпотеки. Позивачем не представлено також доказів відсутності боргу за кредитними договорами станом на 18.08.2010 року по сумах, які зазначені у виконавчому написі.
Натомість, в матеріалах справи наявний лист позивача №48 від 20.08.2010 року, відповідно до якого останній визнавав заборгованість за кредитними договорами № 011-05/968 від 24.04.2008 року, № 012-05/969 від 24.04.2008 року та № 011-05/970 від 24.04.2008 року та просив відповідача відстрочити термін повернення кредитів та сплати процентів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Пунктом 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено:
відомості про найменування і адресу стягувача та боржника;
дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;
номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи;
строк, за який має провадитися стягнення;
інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
Колегією суддів встановлено, що до заяви про вчинення виконавчого напису відповідачем було додано усі необхідні документи, передбачені законодавством, на підставі яких приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гришаєвою Іриною Вікторівною вчинено виконавчі написи, що відповідають вимогам п. 287 Інструкції.
Таким чином, суд приходить до висновку, що виконавчий напис було вчинено відповідно до встановлених вимог, оскільки подані нотаріусу документи підтверджували безспірність заборгованості боржника перед стягувачем та встановлювали прострочення виконання зобов’язання.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.
Враховуючи викладені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2011 р. у справі №27/413 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення необхідно залишити без змін.
У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорпіо” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2011 р. у справі №27/413 – без змін.
2. Матеріали справи №27/413 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий суддя
Судді
15.03.11 (відправлено)