Судове рішення #13868958

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.03.2011                                                                                           № 43/272

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача: Котик Д.І. – за довіреністю,

від відповідача-1: представник не з’явився,

від відповідача-2: представник не з’явився,

 

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Київ-Експрес 1"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.10.2010

 у справі № 43/272 ( .....)

 за позовом                               ЗАТ Нафтова страховв компанія "Трансмагістраль"

 до                                                   ТОВ "Київ-Експрес 1"

                                                  ЗАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 33671,92 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 В червні 2010 року Закрите акціонерне товариство Нафтова страхова компанія „Трансмагістраль” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Київ-Експрес-1” про стягнення в порядку регресу суми в розмірі 33 671,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №30001-250 позивач набув право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, у зв’язку з настанням страхового випадку та виплатою позивачем страхового відшкодування страхувальнику.

У відзиві відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що заподіяну шкоду має відшкодовувати Закрите акціонерне товариство „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс” відповідно до умов договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/2901042), укладеного між ним та відповідачем.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.07.2010 року залучено до участі у справі другого відповідача - Закрите акціонерне товариство „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс” (відповідач-2).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.10.2010 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Київ-Експрес-1” (відповідач-1) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що відповідач-1 застрахував свою цивільно-правову відповідальність як власника транспортного засобу, уклавши з відповідачем-2 договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На підставі полісу № ВВ/2901042, виданого 28.12.2007 року, відповідач-2 зобов’язався відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам під час ДТП, що сталася за участю транспортного засобу відповідача-1.

У зв’язку з чим, апелянт вважає, що вимоги позивача до відповідача-1 про відшкодування шкоди, можуть бути заявлені лише після фактичної виплати відповідачем-2 страхового відшкодування.

Апелянт вказує також на те, що платіжне доручення №3522 від 02.12.2008 року не може бути належним доказом виплати ОСОБА_1. страхового відшкодування, оскільки не містить підписів працівників та печатки банку.

Крім того, апелянт вважає проведене експертне автотоварознавче дослідження з визначення розміру матеріального збитку є необ’єктивним, а визначений розмір збитку недостовірним, у зв’язку з тим, що вказане дослідження було проведено без участі відповідача-1

Разом з тим, апелянт не погоджується з тим, що до суми завданого збитку включена сума у розмірі 440,00 грн. за проведення авто товарознавчого дослідження.

У відзиві позивач проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив суд відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду м. Києва від 21.10.2010 року залишити без змін.

Відповідачами не використано наданого їм законом права на участь своїх представників у судових засіданнях. Причин неявки суду не повідомлено. Однак, матеріали справи містять докази належного їх повідомлення про час та місце розгляду справи, що підтверджується, зокрема, поштовими повідомленнями №1054389, №1054388 про завчасне вручення представникам відповідачів ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження від 10.01.2011 року. Крім того, у зв’язку з відсутністю представників відповідачів 02.02.2011 року розгляд справи було відкладено. Підтвердженням отримання відповідачами копій ухвали про відкладення розгляду справи від 02.02.2011 року є поштові повідомлення №1120314, № 1120313.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.08 між Закритим акціонерним товариством „Нафтова страхова компанія „Трансмагістраль” та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 30001-250, яким було застраховано автомобіль Nissan Note, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1. на праві власності.

16.07.08 в м. Києві по вул. Паладіна –Наумова відбулась дорожньо –транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Nissan Note, державний реєстраційний номер  НОМЕР_1 що належить ОСОБА_1. та автомобіля “Богдан”, державний реєстраційний номер  НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2., який належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Київ-Експрес-1”, внаслідок чого було пошкоджено застрахований транспортний засіб.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду міста Києва № 3-22785/2008,               гр. ОСОБА_2. було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП.

Таким чином, гр. ОСОБА_2 є винним у спричиненні пошкоджень автомобілю Nissan Note, державний реєстраційний номер  НОМЕР_1.

В результаті ДТП згідно з висновком спеціаліста ТОВ “Експертна компанія “Укравтоекспертиза - Стандарт” № 2000 від 21.08.08, матеріальний збиток, що завданий власнику автомобіля Nissan Note, державний реєстраційний номер  НОМЕР_1 склав 33 246, 52 грн.

02.10.2008 р. страхувальник ОСОБА_1. звернулась до позивача з вимогою виплатити страхове відшкодування.

25.11.2008 р. Закрите акціонерне товариство „Нафтова страхова компанія                          „Трансмагістраль” склало страховий акт, відповідно до якого подія була визнана страховим випадком та сума виплат складала –33 231, 92 грн.

03.12.2008 р. позивач перерахував зазначену суму страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням № 3522 від 03.12.2008 р. Крім того, на проведення автотоварознавчого дослідження позивачем було витрачено суму у розмірі  440,00 грн.

Таким чином,  сума збитку складає 33 671, 92 грн.

За приписами ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

В ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України закріплено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Враховуючи, що гр. ОСОБА_2, який є винним у спричиненні пошкоджень автомобілю Nissan Note, державний реєстраційний номер  НОМЕР_1 спричинив шкоду під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що саме відповідач-1 (Товариство з обмеженою відповідальністю „Київ-Експрес-1”) зобов’язаний відшкодувати позивачу завданий матеріальний збиток у розмірі 33 671, 92 грн.

Разом з тим, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Київ-Експрес-1” та Закритим акціонерним товариством „Українська інноваційна страхова компанія “Інвестсервіс” було укладено Поліси обов’язкового страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ № 2901042.

За приписами п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка було заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

За визначенням ст. 9 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обов’язковий ліміт відповідальності страховика –це грошова сума, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500, 00 грн. на одного потерпілого.

Таким чином, сума страхового відшкодування, яка має бути виплачена Страховиком за Полісом ВВ № 2901042, становить 25 500, 00 грн. за мінусом франшизи у розмірі 510, 00 грн., що дорівнює 24 990, 00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-2 в порядку регресу суми у розмірі 24 990, 00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, відповідач-1 зобов’язаний сплатити позивачу різницю між сумою завданого збитку та сумою страхового відшкодування, що становить 8 681, 92 грн. (завданий збиток згідно з висновком спеціаліста - страхове відшкодування).

Відповідальність за заподіяну шкоду в сумі, яка не підлягає відшкодуванню за полісом, покладається на особу, відповідальну за її заподіяння, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Київ-Експрес-1” коштів у розмірі                8 829, 56 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводами апеляційної скарги не спростовано зазначені вище обставини та висновки місцевого господарського суду.

Доводи апелянта щодо неправомірності включення витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 440,00 грн. до понесених позивачем збитків, судова колегія відхиляє як необґрунтовані та зважає на те, що вказана сума підлягає стягненню з відповідачів, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останніх.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого суду відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Місцевим господарським судом правильно дотримані вимоги ст. 49 ГПК щодо покладення судових витрат на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

     

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Київ-Експрес-1” на рішення Господарського суду м. Києва від 21.10.2010 у справі № 43/272 залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 21.10.2010 р. у справі № 43/272 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 43/272 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

     

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          


 10.03.11 (відправлено)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація