У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого      Литвинова О.М.,

суддів    Швеця В.А., Чуйко О.Г.

за участю прокурора         Тилика Т.М.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 лютого 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на судові рішення щодо нього.

              Калінінським районним судом м. Горлівки Донецької області від 06 листопада 2009 року

                            ОСОБА_5,

                           ІНФОРМАЦІЯ_1,

                           раніше судимого 20.07.2005 Калінінським

                           районним судом м. Горлівки Донецької області

                           за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України  на 4 роки

                           6 місяців позбавлення волі. Звільнений умовно-

                           достроково 15.08.2008 року, не відбутий строк –

                           1 рік 1 місяць 2 дні

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 9  років  позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців позбавлення волі.

             ОСОБА_5  визнано винним в тому,   що він, 02.10.2008, близько 20-ої години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, біля будинку АДРЕСА_1, за обставин, встановлених судом і детально наведених у вироку,  на ґрунті неприязних стосунків з  ОСОБА_6 під час сваркі, що переросла в бійку, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень завдав ОСОБА_6 не менше 11 ударів руками і ногами в тулуб і голову, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило смерть останнього.

            Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 липня 2010 року  вирок щодо засудженого залишено без зміни.

            У касаційній скарзі засуджений вважає, що порушення органами досудового слідства і судом кримінально-процесуального законодавства призвело до неправильної кваліфікації його дій і призначення занадто суворого покарання, а тому просить суд касаційної інстанції перекваліфікувати його дії та призначити мінімальне покарання.

  Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що  вона не підлягає задоволенню з наступних підстав .  

            Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності  ОСОБА_5 у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6, внаслідок чого останній помер та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 121 КК України відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на зібраних у справі доказах. Зокрема, вони підтверджуються  показаннями  самого засудженого в стадії досудового слідства та в суді, який  не заперечував завдання ним  потерпілому ударів ногами та руками по голові та тулубу; показаннями ряду вказаних у вироку свідків; висновками судово-медичної експертизи про характер і локалізацію, заподіяних потерпілому  ОСОБА_6 тілесних ушкоджень та їх тяжкість, а також причину смерті останнього;  висновками комісійної судово-медичної експертизи, даними цілого ряду протоколів слідчих дій.

          Судами  першої та апеляційної інстанції ретельно перевірялись доводи ОСОБА_5 щодо кваліфікації його дій, які є аналогічними тим, що наведені  в  касаційній скарзі. Викладені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, такими, що не відповідають матеріалам справи, колегія суддів знаходить обґрунтованими, оскільки з показань самого засудженого свідчить, що він мав умисел на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, що виключає наявність складу злочину через необережність.

          В процесі перевірки матеріалів кримінальної справи колегією суддів не встановлено процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій  засудженого. Висновки суду ґрунтуються на достатніх та допустимих доказах.

           Що стосується призначеного ОСОБА_5 покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України, підстав для зміни вироку у цій частині також немає.

 Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги засудженого  і  зміни судового  рішення щодо нього.

   Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів,  

у х в а л и л а:

             касаційну скаргу  засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Калінінського районного суду              м. Горлівки Донецької області від 06 листопада 2009 року та ухвалу  Апеляційного суду Донецької області від 27 липня 2010 року  щодо нього -   без зміни .

                    Судді:

         Литвинов О.М.                Швець В.А.               Чуйко О.Г.