У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Вільгушинського М.Й.,
суддів Квасневської Н.Д., Марчук Н.О.,
за участю прокурора Сенюк В.О.
розглянула в судовому засіданні 15 лютого 2011 року у м.Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на судові рішення щодо засудженої ОСОБА_2
Вироком Нахімовського районного суду м.Севастополя від 3 лютого 2010 року засуджено
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
відповідно до ст.89 КК України таку, що не має судимості,
за ч.2 ст.307 КК України на 5 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що належить засудженій,
за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі,
за ч.1 ст.311 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_2 визначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженій.
Ухвалою Апеляційного суду м.Севастополя від 5 жовтня 2010 року вирок залишено без зміни.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 за ч.1 ст.309 КК України, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.
ОСОБА_2 засуджена за те, що вона 17 березня 2009 року за адресою АДРЕСА_1, придбала у ОСОБА_3 прекурсор, щодо якого встановлені заходи контролю, соляну кислоту масою не менше 490 мл. з метою використання для виготовлення психотропних речовин і, зберігаючи при собі, перенесла його у літню кухню того ж домоволодіння, де продовжила зберігати з тією ж метою.
18 та 22 березня 2009 року ОСОБА_2 використала частину прекурсора, виготовивши особливо небезпечну психотропну речовину кустарно виготовлений препарат з ефедрину (псевдоефедрину), частину якого вжила сама, а решту масою 0,221 г. у перерахунку на суху вагу, продовжила незаконно зберігати з метою збуту, і 19 березня 2009 року неподалік автобусної зупинки на вул.Весняній у м.Севастополі безоплатно збула ОСОБА_3
22 березня 2009 року ОСОБА_2, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.307 КК України, у приміщенні тієї ж літньої кухні виготовила без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину кустарно виготовлений препарат з ефедрину (псевдоефедрину) загальною масою 0,677 г. у перерахунку на суху вагу, який зберігала до 23 березня 2009 року, коли він був виявлений і вилучений працівниками міліції під час обшуку, в ході якого також було виявлено і вилучено частину невикористаного прекурсору, щодо якого встановлені заходи контролю, соляну кислоту масою не менше 490 мл., який засуджена зберігала з метою використання для виготовлення психотропних речовин.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на неправильне застосування кримінального закону, порушення кримінально-процесуального закону. Зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги, що ОСОБА_2 обмовила себе у вчиненні злочинів внаслідок погроз з боку її співмешканця. Крім того, вказує на порушення судом порядку фіксування судового процесу технічними засобами та неповне викладення перебігу подій судового розгляду у протоколі судового засідання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка вважала , що касаційна скарга не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у її задоволенні необхідно відмовити з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які її засуджено, ґрунтується на сукупності зібраних по справі доказів, яким суд дав належну оцінку, і підтверджується показаннями самої засудженої, яка повністю визнала свою вину і пояснила про обставини вчинення злочинів, показаннями засудженого по цій же справі ОСОБА_3, якому засуджена збула психотропну речовину, показаннями свідків, даними протоколів огляду місця події, очної ставки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, висновками судово-хімічних експертиз про належність речовини, вилученої під час обшуку у ОСОБА_2, до прекурсору розчину соляної кислоти, а також речовин, вилучених під час обшуку у ОСОБА_2 та у ОСОБА_3, до особливо небезпечної психотропної речовини.
Посилання у касаційній скарзі захисника на те, що ОСОБА_2 внаслідок погроз з боку її співмешканця ОСОБА_4 обмовила себе у вчиненні злочинів, є неспроможними, оскільки не підтверджуються матеріалами справи. Ні під час досудового слідства, ні в суді ОСОБА_2 не заявляла про це і повністю визнала свою вину.
Отже, суд повно і всебічно дослідив зібрані по справі докази і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст.311 КК України. Покарання обрано відповідно до вимог ст.65 КК України.
Не знайшли свого підтвердження доводи про те, що судом було відмовлено у задоволенні клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами. Відповідно до вимог ст.87 КПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється на вимогу учасників судового розгляду. Як видно з протоколу судового засідання, під час розгляду даної справи ні ОСОБА_2, ні її захисник не заявляли такого клопотання в судовому засіданні, тому у суду не було підстав для фіксування процесу. Посилання на те, що таке клопотання не було внесено у протокол судового засідання, є непереконливим, оскільки судом були розглянуті зауваження на протокол судового засідання, які були подані захисником ОСОБА_1 з цього приводу, і вони були відхилені судом як необґрунтовані (т.1 а.с.275).
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б потягли безумовне скасування судових рішень по справі, не виявлено.
Керуючись ст.ст.395 - 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Нахімовського районного суду м.Севастополя від 3 лютого 2010 року та ухвалу Апеляційного суду м.Севастополя від 5 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2 без зміни.
С у д д і :
М.Й. Вільгушинський Н.Д. Квасневська Н.О. Марчук