Справа № 535/1158/21

Провадження № 3/535/10/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ        

10 лютого 2022 року   смт Котельва

Суддя Котелевського районного суду Полтавської області Шолудько А.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сидоряче Котелевського району Полтавської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, одруженого, неповнолітніх дітей не має, оператора АЗС «Літа»,

за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №089885 від 26.11.2021 року, складеного інспектором з РПП Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області лейтенантом Пахненком Андрієм Миколайовичем відносно ОСОБА_1 , «26.11.2021 року о 19 год. 00 хв. за адресою: смт Котельва, вул. Полтавський шлях, 1, за адресою ведення господарської діяльності ТОВ «Літа», ОСОБА_1 здійснював реалізацію пального, скрапленого газу та бензину без відповідних дозвільних документів на викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.164 КУпАП» (так у протоколі про адміністративне правопорушення).

Під час судового розгляду ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ознаками ч.1 ст.164 КУпАП не визнав у повному обсязі, та пояснив, що він не є суб`єктом господарської діяльності, працює оператором АЗС, тобто є найманим працівником і безпосередньо виконував лише свої трудові обов`язки з реалізації пального.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Частина перша статті 164 КУпАП передбачає відповідальність, за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Норма ст.164 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності, а тому в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує ліцензування або державну реєстрацію суб`єкта господарювання чи одержання документа дозвільного характеру.

Аналогічна правова позиція щодо обставин, за яких дії особи можуть бути визнані підприємницькою діяльністю, була висловлена Верховним Судом України у п.4 Постанови його Пленуму від 25.04.2003 р. №3 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності", де зазначено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Отже, господарську діяльність здійснюють суб`єкти господарювання.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТА» від 07.09.2020 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду оператора АЗС (а.с.20). Відповідно до трудового договору від 07.09.2020 року та інструкції №3 для оператора заправних станції ТОВ «ЛІТА» до трудових обов`язків ОСОБА_1 не входить отримання відповідних дозвільних документів на викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами (а.с. 21-22; 23-27).

Із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи не встановлено наявності доказів, які б свідчили про самостійність, регулярність та тривалість діяльності ОСОБА_1 як суб`єкта господарської діяльності, отримання ним прибутку від здійснення господарської діяльності, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП України.

У роз`ясненнях, викладених у п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 р. зазначено, що згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вище викладене, приходжу до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Керуючись ч.1 ст.164, п.1 ст.247, ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя