Справа № 2а/2570/746/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" березня 2011 р.
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Житняк Л.О.
при секретарі - Григор’євій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу № 2а/2570/746/2011
за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові
до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В :
10.02.2011 Державна податкова інспекція у м. Чернігові (далі ДПІ у м. Чернігові) звернулась до суду з позовом до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2.) про стягнення податкового боргу за штрафними санкціями та податковому зобов’язанню по податку на додану вартість на суму 3 884,85 грн. за рахунок його активів, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Позивач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в тексті якої позовні вимоги підтримує та просить слухати справу без участі представника.
Відповідач до суду не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за його місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується наявною у справі довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.02.2011.
За таких обставин, враховуючи ч. 11 ст. 35 та ч. 1 ст. 41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 19 Закону України від 15.05.2003 № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» - у разі, якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державній реєстрації, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 як фізична особа - підприємець зареєстровано 14.12.2006 виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платник податків 27.12.2006.
В силу п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251 «Про систему оподаткування» (чинного на момент вчинення правопорушення) платник податків зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законодавством терміни. А згідно ст. 11 цього Закону платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування.
Відповідно аналогічні зобов’язання встановлені п. 1.2 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (також чинного на момент вчинення правопорушення), де визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Вказані правові норми повністю кореспондуються із пп. 14.1.156 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.
Досліджуючи позовні вимоги судом встановлено, що згідно розрахунку позивача відповідач має податковий борг у розмірі 3 884,85 грн., а саме за штрафними санкціями та податковому зобов’язанню по податку на додану вартість, визначеними податковими повідомленнями-рішеннями від 01.10.2010 № 0003231740/0, від 08.06.2010 № 0001451740/0 (а. с. 8,10).
Таким чином відповідно до вимоги ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що кореспондується із порядком надіслання податкової вимоги, визначеним п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від 20.07.2010 № 1/3471 у розмірі 3 876,00 грн. та друга податкова вимога від 03.11.2010 № 2/5620 на суму 3 876,05 грн. Вказані вимоги не були отримані відповідачем, про що складені Акти про встановлення факту повернення податкових вимог та розміщення на дошці оголошень, а отже податкові зобов’язання є узгодженими (а. с. 12,13).
Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу.
Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Закону України «Про систему оподаткування» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов’язання.
З огляду на встановлене, враховуючи норму п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків, що кореспондується із пп. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та відповідає вимогам ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якої активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, враховуючи п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу в сумі 3 884,85 грн. підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 35, 41, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 14032, код НОМЕР_1) податковий борг за штрафними санкціями та податковому зобов’язанню по податку на додану вартість в сумі 3 884,85 грн. (три тисячі вісімсот вісімдесят чотири гривні 85 коп.) за рахунок активів та перерахувати на р/р 31110029700002, код 14010100, одержувач Державний бюджет, код 22825965, банк ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О.Житняк