Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04.02.2011 р. № 2а-15732/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горшкової О.О.
при секретарі судового засідання - Гетьман Н.В.
за участю сторін:
представник позивача - Павленко К.К., діє на підставі довіреності від 12.10.2009р.
представник відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Харківський науково–дослідний інститут технології машинобудування» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство «Харківський науково – дослідний інститут технології машинобудування» звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова № 0002752330 від 28.10.2010 року про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 31144,23 грн. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 02.11.2010р. позивачем було отримано рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0002752330 від 28.10.2010 року про застосування фінансових санкцій, якими відповідно до Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. № 436/95 податковим органом було застосовано суму фінансових санкцій до Державного підприємства "Харківський науково - дослідний інститут технології машинобудування» у розмірі 31144,23 грн. Підставою для прийняття оскарженого рішення став акт перевірки № 06-12/77 від 07.07.2010р., яким було встановлено порушення позивачем "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, а саме - п. 5.9 Положення у зв'язку із перевищення ліміту готівки в касі. Позивач вважає, що вказані обставини не відповідають дійсності та є безпідставними, оскільки Наказом директора Державного підприємства «Харківський науково – дослідний інститут технології машинобудування» № 21/2 від 01.09.2009р., у відповідності до вищезазначеного положення, було встановлено ліміт готівки у касі у розмірі 1000 грн. На думку позивача оскаржене рішення винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
В додаткових письмових поясненнях по справі представник позивача, посилаючись на п. 2.10 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", зауважив на тому, що для правомірного застосування санкцій за перевищення ліміту готівки у касі підприємства ДПІ у Ленінському районі м. Харкова потрібно було встановити не тільки розмір перевищення встановленого ліміту каси, а й цільове призначення понадлімітних коштів та строки знаходження таких коштів у касі підприємства з урахуванням робочих днів та за виключенням вихідних та святкових днів.
В запереченнях проти адміністративного позову представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та, посилаючись на п. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 р. "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" зазначив, що доводи позива є необґрунтованими, оскільки оскільки ліміт каси був встановлений наказом позивача лише 01.09.2009р., а порушення дотримання ліміту готівки в касі підприємства були виявлені за період, на який ліміт каси не було встановлено наказом, а саме з 05.08.2008р. по 05.08.2008р., з 17.10.2008р. по 19.10.2008р., з 24.03.2009р. по 24.03.2009р., з 02.04.2009р. по 02.04.2009р., з 19.06.2009р. по 21.06.2009р.
Представник позивача у судовому засіданні 04.02.2011р. підтримав заявлені позовні вимоги та зауважив на тому, що правомірними є застосування штрафних санкцій лише у розмірі 1655 грн. 52 коп.
Представник відповідача у судове засідання 04.02.2011р. не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Судом встановлено, що наказом директора Державного підприємства «Харківський науково–дослідний інститут технології машинобудування» № 21/2 від 01.09.2009р. було встановлено ліміт готівки у касі у розмірі 1 000 грн.
Контрольно - ревізійним управлінням в Харківській області на виконання п. 2.16 плану Голови КРУ України та п. 1.1.4.1 плану роботи КРУ У Харківській області на другий квартал 2010 року було проведено планову ревізію фінансово - господарської діяльності в державному підприємстві «Харківський науково – дослідний інститут технології машинобудування» за період 01.01.2008 року по завершений звітний період 2010 року. Ревізію було проведено за період з 13.05.2010р. по 30.06.2010р. у присутності директора Косенка В.В. та головного бухгалтера ОСОБА_3
За результатами вищевказаної перевірки було складено акт від 07.07.10р. № 06-12/77, яким встановлено перевищення ліміту готівки в касі за серпень 2008 року - березень 2010 року на суму 7183,86 грн.
За висновками вищевказаного акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.10.2010р. № 0002752330 на суму 31 144 грн. 23 коп. за перевищення ліміту готівки у касі підприємства.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення субєкта владних повноважень є протиправним, оскільки, по - перше, відповідачем, всупереч п. 2.10, 5. 10 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні не було встановлено ані розміру перевищення встановленого ліміту каси, ані цільового призначення понадлімітних коштів та строків їх знаходження у касі підприємства з урахування робочих днів та за виключенням вихідних та святкових днів. По - друге, позивач не погоджується із застосуванням до нього фінансових санкцій за період з 25.03.10р. до 25.03.10р. та з 26.03.10р. до 28.03.10р., у звязку з відсутністю понадлімітної готівки в касі. По - третє, позивач, з огляду на встановлення з вересня 2009 року ліміту каси та положення п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", вважає, що відповідачем невірно нараховані штрафні санкції за період з 29.03.10р. до 30.03.10р., та з 31.03.10р. до 31.03.10р., які мають бути нараховані у двократному розмірі понадлімітної готівки.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається із акту перевірки № 06-12/77 від 07.07.2010 року ревізійною групою було встановлено перевищення ліміту готівки в касі Державного підприємства "Харківський науково - дослідний інститут технології машинобудування», зокрема, за наступні періоди:
- з 05.08.2008 р. по 05.08.2008 р. (1 день) - 675 грн. 00 коп.;
- з 17.10.2008 р. по 19.10.2008 р. (3 дні) - 3 000 грн. 00 коп.;
- з 24.03.2009 р. по 24.03.2009 р. (1 день) - 175 грн. 00 коп.;
- з 02.04.2009 р. по 02.04.2009 р. (1 день) - 340 грн. 18 коп.;
- з 19.06.2009 р. по 21.06.2009 р. (3 дні) - 120 грн. 00 коп.
Враховуючи вищенаведені обставини, до позивача відповідно до вимог п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день. Відповідно до розрахунку штрафних санкцій, загальний розмір штрафу, нарахованого позивачу за вищевказаний період становить 21 100 грн. 36 коп.
В силу ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
У відповідності до ст.239 цього Кодексу, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкцій, як, зокрема, адміністративно-господарський штраф, яким є - ця грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення (ст.241 ГК України).
Відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.
Таким чином, штраф, встановлений вище зазначеними нормативно –правовими актами за своєю природою є нічим іншим, як адміністративно-господарською санкцією, так як застосовується до суб'єктів господарювання за порушення ними норм з регулювання обігу готівки в національній валюті.
Гарантією прав суб'єктів господарювання у разі застосування до них адміністративно-господарських санкцій є встановлення законодавцем максимального строку давності. Граничним строком застосування даного виду санкцій до суб'єкта господарювання є шість місяців з дня виявлення порушення правил ведення господарської діяльності, але не більше ніж один рік з дня скоєння правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, санкцію у вигляді штрафу, згідно з Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", застосовано до позивача за період з 05.08.08р. до 05.08.08р., з 17.10.08 р. по 19.10.08р., з 24.03.09 р. по 24.03.09 р., з 02.04.09 р. по 02.04.09 р., з 19.06.09 р. по 21.06.09 р., в той час, яка оскаржуване рішення відповідачем прийнято 28.10.10р. - тобто більше ніж через рік з моменту порушення.
За наведених обставин, стягнення штрафу, для застосування якого сплинув строк, визначений ст.250 ГК України, є неправомірним, в зв’язку з чим рішення про застосування до державного підприємства «Харківський науково–дослідний інститут технології машинобудування» штрафних (фінансових санкцій) № 0002752330 від 28.10.10р. у сумі 21 100 грн. 36 коп. є неправомірним та безпідставним.
Судом не приймається до уваги посилання позивача на те, що відповідачем, всупереч п. 2.10 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" не було встановлено ані розміру перевищення встановленого ліміту каси, ані цільового призначення понадлімітних коштів та строків їх знаходження у касі підприємства з урахування робочих днів та за виключенням вихідних та святкових днів, оскільки, зазначеним положенням нормативного акту визначена можливість зберігання підприємством у своїй касі готівки одержаної в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу) підприємства, що, в свою чергу, не поширюється на спірні правовідносини.
Відповідно до абз. 1 п. 5.2 глави 5 Положення № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Відповідно до абз. 3 п. 5.2 глави 5 Положення № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.
Відповідно до п. 5.3 глави 5 Положення № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.
Відповідно до п. 5.9 глави 5 Положення № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.
Як вже встановлено судом, наказом директора Державного підприємства «Харківський науково–дослідний інститут технології машинобудування» № 21/2 від 01.08.2009р. було встановлено ліміт готівки у касі у розмірі 1 000 грн.
Суд не погоджується із застосуванням до відповідача адміністративно - господарської санкції за період з 25.03.2010р. по 25.03.2010р. (35 грн. 92 коп.) та за період з 26.03.2010р. по 28.03.2010р. (385 грн. 92 коп.) оскільки, готівка, що перебуває в касі позивача на кінець робочого дня за вищевказаний період не перевищував ліміту каси, встановленого наказом № 21/2 від 01.09.09р., тобто - 1000 грн. 00 коп.
Відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.
Дослідивши розрахунок штрафних санкцій, нарахованих позивачу за період з 29.03.10р. до 30.03.10р. (1 375 грн. 92 коп.) та з 31.03.10р. до 31.03.10р. (1075 грн. 92 коп.) за перевищення ліміту каси, приймаючи до уваги положення вищевказаного правового акту, а також враховуючи те, що починаючи з вересня 2009 року установлений ліміт каси Державного підприємства «Харківський науково–дослідний інститут технології машинобудування» складав 1000 грн. 00 коп., суд не погоджується із розміром застосуваного до позивача адміністративно - господарської санкції за наступні періоди виходячи з наступного.
Як вбачається із касової книги, за 29.03.2010р., в касі підприємства 29.03.2010р. та 30.03.2010р. залишались кошти в розмірі 1 375 грн. 92 коп., тобто, згідно з лімітом каси залишок понадлімітної готівки дорівнює 375 грн. 92 коп. та штрафні санкції відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" мають бути застосовані у розмірі 1 503 грн. 68 коп., тобто у двократному розмірі понадлімітної готівки за кожний день. Із касової книги за 31.03.2010р. вбачається, що в касі підприємства 31.03.2010р. залишались кошти в розмірі 1 075 грн. 92 коп., тобто, згідно з лімітом каси залишок понадлімітної готівки дорівнює 75 грн. 92 коп. та штрафні санкції відповідно до вищезазначеного Указу Президента України мають бути застосовані у розмірі 151 грн. 84 коп., тобто у двократному розмірі понадлімітної готівки за кожний день.
За таких обставин, суд вважає, що правомірним є застосування до Державного підприємства «Харківський науково–дослідний інститут технології машинобудування» штрафних санкцій лише у розмірі 1655 грн. 52 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним спірного рішення N 0002752330 від 28.10.2010р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 29 488 грн. 71 коп. з урахуванням всіх встановлених судом фактичних обставин та вимог законодавства.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 29 488,71 грн., в іншій частині оскаржуване рішення відповідає вимогам чинного законодавства.
У відповідності до ст. 94, ст. 98 КАС України, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 1,70 коп.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, 94, ч. 1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Державного підприємства «Харківський науково – дослідний інститут технології машинобудування» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити частково.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова №0002752330 від 28.10.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Державного підприємства «Харківський науково – дослідний інститут технології машинобудування» в частині стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 29 488 (двадцять дев'ять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 71 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Харківський науково –дослідний інститут технології машинобудування»(код ЄДРПОУ 14311070) судовий збір в сумі 1 (одна) грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова у повному обсязі виготовлена 09 лютого 2010 року.
Суддя Горшкова О.О.