№  2-72/11             

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                           І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И                                        

15.02.2011 дата розгляду справи

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі :

    головуючої -    судді  Іванків О.В.

    при секретарі –Соболевський Т.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за позовом   ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про про визнання права власності на спадщину ,          

                                                         в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності  на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після смерті її бабусі ОСОБА_3 відкрилась спадщина - житловий будинок в АДРЕСА_2 За життя нею був складений заповіт на її сина ОСОБА_4. Проте він помер, не оформивши права власності на спадщину.  Вказану спадщину позивачка прийняла як спадкоємець за законом. В даний час у оформленні спадщини в органах державного нотаріату йому відмовлено. Просить визнати за нею право власності, оскільки  підтвердити свої спадкові права не має можливості, окрім як в судовому порядку. В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, про що надала письмову заяву, просила розглянути справу у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 визнав позов, про що подав суду письмову заяву.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши інші докази приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, у відповідності до змісту ст.328 Цивільного Кодексу України право власності набувається з підстав, що визначені законом.

У відповідності до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв’язку з його смертю.

Як вбачається зі змісту ст.177, 178 ЦК України, об’єктами цивільних прав є речі, у тому  числі  гроші  та цінні   папери,  інше  майно,  майнові  права,  результати  робіт, послуги,   результати   інтелектуальної,    творчої    діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Об'єкти  цивільних  прав  можуть  вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в  порядку  правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту,  або не обмежені в обороті,  або не  є  невід'ємними  від фізичної чи юридичної особи.

З пояснень позивача та письмових доказів, зокрема довідки №349 від 19.01.2009 р., виданої Рівненським ОБТІ та технічного паспорту, вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_2 зареєстрований за ОСОБА_3, вказаний будинок використовувався за цільовим призначенням для її проживання, і його вартість складає 21187 грн.

Судом встановлено, що спірний житловий будинок збудований в 1952 році, на відведеній для цього земельній ділянці, і набув статусу майна з часу завершення будівництва, оскільки цивільне законодавство, що діяло в той час, не передбачало обов’язкової реєстрації речових прав на житловий будинок. У зв’язку з викладеним, ОСОБА_3 правомірно набула право власності на нього.    

У відповідності до ч.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до прийняття даного Закону, тобто до 2004 року, визнаються державою.       

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що житловий будинок АДРЕСА_2 наділений ознаками нерухомої неспоживної речі та майна, як це вбачається зі змісту ст.ст.179,181, 185, 190 ЦК України, і в силу цього  є об’єктом цивільних прав.  

У відповідності до заповіту, посвідченого 11.11.2004 року, ОСОБА_3 заповіла своє майно ОСОБА_4.

Оскільки вказаний житловий будинок до часу відкриття спадщини належав померлій ОСОБА_3 на праві власності, після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року відкрилась спадщина, яку своєчасно і у встановленому законом порядку прийняв спадкоємець за заповітом її син ОСОБА_4, який проживав спільно з матір’ю. Даний факт підтверджується довідками сільської ради, свідоцтвом про народження.   

Таким чином, на час своєї смерті ОСОБА_4 був власником цілого житлового будинку з погосподарськими будівлями АДРЕСА_2, і після його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відкрилась спадщина, до складу якої входить і вказаний житловий будинок.

В судовому засіданні письмовими доказами, в т.ч. свідоцтвами про народження, встановлено, що сторони по справі  є рідними дітьми ОСОБА_4, і його спадкоємцями 1-ої черги.

Як вбачається зі ст.1258 ЦК України, спадкування за законом здійснюється почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.    

Позивач ОСОБА_1 належним чином прийняла спадщину, що підтверджується довідкою Володимирецької ДНК №339 від 24.11.2010 р, інший спадкоємець 1-ої черги ОСОБА_2 відмовився від спадщини в користь позивача, що підтверджується його особистою заявою.      

Таким чином, судом встановлено, що позивач є законним спадкоємцем житлового будинку, і набула право власності на цей будинок правомірно, внаслідок прийняття спадщини з часу її відкриття.

У відповідності до ст.391 ЦК України власник вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, хоча б ці перешкоди і не були пов’язані з позбавленням володіння. Власник також вправі пред’явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншими особами, як це передбачено ст.392 ЦК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15, 130, 174, 208, 209 ЦПК України,  ст.ст.328, 331, 1218, 1258, 1262  ЦК України суд, -                                                         

                                                       в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

Звільнити сторони від сплати судового збору на підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені ним при подачі позовної заяви, в сумі 120 (сто двадцять) грн.   

          Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Володимирецький районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я :  

Іванків О.В.