Cправа 2-321/2011рік

У Х В А Л А

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року  Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Коваленко А.В., при секретарі Гапоненко Л.М.  розглянувши заяву  Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»про забезпечення позову по справі за позовом ПАТ  «ВТБ Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2  про стягнення заборгованості ,-

 встановив:

Представник ПАТ  «ВТБ Банк»звернувся до Прилуцького  міськрайонного суду Чернігівської області з позовною заявою до  ОСОБА_1, ОСОБА_2  про стягнення заборгованості  за кредитом в сумі 12361,11 грн. У звязку з невиконанням відповідачами договірних зобовязань, наявністю спору про стягнення суми боргу, банк вважає що є підстави для забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження відповідачів у праві виїзду за кордон та накладення арешту на їх майно та грошові кошти.

Ухвалою судді 21.02.2011 року відкрито провадження у даній справі, яка призначена до судового розгляду в Прилуцькому міськрайонному суді на 08 годину 30 хвилин 09 березня 2011 року .                

Суд вважає, що заява ПАТ  «ВТБ Банк»  про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон відповідачів та накладення арешту на їх майно та кошти,  не підлягає задоволенню за наступних підстав:

Статтею 6 (п.8) ЗУ «Про порядок  виїзду  з України і в'їзду в Україну громадян України»передбачено, що   громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта   у випадках, якщо щодо нього подано цивільний позов до суду —до закінчення провадження у справі.  Громадянинові України, який має паспорт,  паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених  пунктами  1-9 частини першої статті 6 , або в разі використання паспорта для вчинення злочину,  або виявлення у ньому підробки,  а також у  випадках  припинення  громадянства  України.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.   

Обмеження свободи пересування визначені статтею 12 цього Закону, а саме: у прикордонній смузі; на територіях військових об’єктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на приватних земельних ділянках; на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан; на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності.

Свобода пересування обмежується щодо: осіб, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов’язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення

або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним

наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; шукачів притулку та осіб, які звернулися за наданням їм статусу біженця до прийняття відповідного рішення компетентним органом (про надання цим особам притулку чи статусу біженця); іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України; осіб, яких призвано на дійсну строкову службу до Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань; іноземців, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового. Свобода пересування може бути обмежена і в інших випадках, передбачених законом.

Преамбулою Закону України «Про порядок  виїзду  з України і в'їзду в Україну громадян України»встановлено що він регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає   випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України   і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері. Статтею 6 цього закону зазначено що тимчасовим обмеженням у праві виїзду громадян України за кордон є саме   відмова у видачі паспорта, а не заборона свободи пересування.   

Позивачем  на обґрунтування вимог заяви в даній частині не надано суду доказів, що відповідачам видано закордонний паспорт або ж він оформляє документи на його отримання, а також докази, що свідчать про її намір виїхати  за кордон України.   

Таким чином, суд вважає, що підстави для забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон відповідачів відсутні, оскільки подання цивільного позову не є підставою для обмеження свободи пересування, які визначаються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв»язку з якими потрібно забезпечити позов ; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

В поданій до суду заяві відсутні зазначені вище обставини , не вказано майно та грошові кошти на які належить накласти арешт та відсутнє обґрунтування необхідності забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та кошти відповідачів. В заяві зазначені лише безпідставні припущення заявника про можливість істотного утруднення або унеможливлення виконання рішення суду, а отже суд вважає, що відсутні належні підстави, вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.  

Отже, за таких обставин, в задоволенні вимог в частині накладення арешту на майно та грошові кошти слід відмовити.

     На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 6,12 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»громадянам України», ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд –

 ухвалив:

 В задоволені  заяви ПАТ  «ВТБ Банк» про забезпечення позову –відмовити.

 Ухвала суду не підлягає оскарженню, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

   Суддя                                                                           Коваленко А.В.