Справа № 2-444/11

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2011 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі

Головуючої судді Панасенко О.П.

При секретарі Назаренко А.В.

з участю  позивача ОСОБА_1, представника   відповідача Касьян Л.Л. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Марганці  справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Марганець кий гірничо-збагачувальний комбінат” про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

Позивач  звернувся до суду з позовом до ВАТ «МГЗК» про відшкодування моральної шкоди, вказуючи, що працював на ВАТ “МГЗК” з 1984 року на посаді підземного гірничого робітника. Під час роботи захворів хронічним захворюванням,  27.08.2008 року, згідно висновку МСЕК  йому встановлено 3 групу інвалідності, 55 % втрати працездатності. В результаті професійного захворювання на виробництві позивач змушений додавати додаткових зусиль для забезпечення та організації свого життя, він був звільнений, не може жити повноцінним життям. Просить відшкодувати завдану моральну  шкоду  в розмірі 10 000 гривень.

В судовому засіданні позивач просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача ВАТ «МГЗК» позов не визнала і пояснила, Позивач знав, що буде працювати у шкідливих умовах праці, за що сплачується підвищена заробітна плата, та погодився на це. Крім того, позивачем не доведена наявність моральної шкоди, а також сума відшкодування позивачем не доведена.

Факт встановлення професійного захворювання, час перебування на лікуванні, встановлення відсотку втрати працездатності  в суді не оспорювалися.

Судом досліджені медичні документі, надані позивачем,  щодо стану його здоров’я.

Суд приходить до наступного:

 Позивач працював в ВАТ “МГЗК” з 1984 року.   24 липня  2008 року був складений акт розслідування хронічного професійного захворювання, яке виникло внаслідок праці в умовах несприятливого мікроклімату,  пилу, марганцю, важкої праці.

27 серпня 2008  МСЕК встановила позивачеві  втрату працездатності внаслідок   професійного захворювання  у розмірі 55 % та встановила йому 3 групу інвалідності.

Згідно з ст..1167 ЦК України, як загальною нормою закону, яка стосується всіх випадків відшкодування шкоди,  моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини.

Позивач працював у небезпечних для здоров’я умовах, а вина відповідача полягає в незабезпеченні належних умов праці, або в неприйнятті заходів для  максимального зменшення шкідливого впливу небезпечних умов,  тобто в порушенні вимог ст.153 КЗпП.

За моральну шкоду, спричинену працівникові під час виконання трудових обов’язків несе організація, з якою працівник перебуває у трудових відносинах.

За ст..237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, і вважає наявність моральної шкоди доведеною.

Внаслідок професійного захворювання позивач  багато часу  проводить на лікарняному. Це підтверджується об’єктивними даними –виписками з лікарень. Перебування в лікарні, навіть при відшкодуванні вартості всіх ліків, не може не викликати моральних страждань, тому що це є обмеженням для людини на вибір способу життя, пересування, тощо.

Тому суд не може погодитись з поясненнями представника відповідача про те, що сам факт перебування в лікарні, погіршення стану здоров’я  не може бути доказом моральних страждань.

            Суд враховує при визначенні суми відшкодування ту обставину, що відповідачем також приймалися деякі міри по зменшенню шкідливого впливу на здоров’я робітника. В підприємстві є санаторій-профілакторій, позивач міг проходити профілактику та лікування щороку, що могло б суттєво зменшити шкідливі наслідки важкої праці.

Суд вважає  справедливою, такою, що відповідає нанесеної шкоді, є сума в 5500 грн.

Відшкодування шкоди за статтями 237-1 КЗпП та 1167 ЦК України не передбачає звільнення від сплати податків.  Тому податковим агентом, яким є відповідач, повинно бути проведене утримання всіх належних платежів.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача  ВАТ «МГЗК».

Керуючись ст. 10,60 209, 212, 214 ЦПК України, суд, -

                                                  ВИРІШИВ:  

                          Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ „Марганецький гірничозбагачувальний комбінат” на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5500 грн (п’ять тисяч п’ятсот грн.), з утриманням з зазначеної суми податковим агентом  податків за законом „Про податок з доходів фізичних осіб”

Стягнути з ВАТ „Марганець кий гірничозбагачувальний комбінат” на користь держави судовий збір    8,5 грн і витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду його  апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів  з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд.

Суддя:                                                                                                         О.  П.  Панасенко