Справа 2017/1-42/11

В И Р О К

іменем України

14 березня 2011 року                                                                  с. Кегичівка

Кегичівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого-судді Рибальченко Р.І.,

при секретарі Проскурні Л.М.,

з участю прокурора Гусаря  О.П.,

з участю захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Кегичівка справу про обвинувачення  ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 року в с.Рояківка, а не в с. Чапаєве, як вказано в обвинувальному висновку, Кегичівського району,Харківської області, українки, громадянки України, освіта 6 класів, неодруженої, невійськовозобов»язаної, непрацюючої, інваліда 2-ї групи, зареєстрованої   в АДРЕСА_1, проживаючої в АДРЕСА_2, не засудженої, за ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився  і зареєстрований  в АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта неповна середня, одруженого, військовозобов»язаного, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_2, в силу ст.. 89 КК України  не засудженого, за ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

27.11.2010 року біля 13-ї години ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою, умисно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу  вчинили таємне викрадення  з приміщення будівлі  торговельно-побутового комплексу (гуртожитку), розташованого в АДРЕСА_3, який перебуває на балансі Чапаєвської селищної ради Кегичівського району,Харківської області,  металевого швелера  товщиною 5 мм, шириною 30 см, довжиною 2,5 м  вартістю з урахуванням зносу  245 грн.

В судовому засідання підсудні визнали себе винними і показали:  ОСОБА_2, що раніше вона разом з своїми батьками проживала  в гуртожитку, який розташований в АДРЕСА_3.Потім вони переїхали  жити в цьому ж селищі  на вулицю АДРЕСА_1 що поряд з гуртожитком.  В стінах гуртожитку вмуровані  металеві швелери. 27.11.2010 року біля 13-ї години вона була на подвір»ї . До неї підійшов  її батько ОСОБА_3  і  вона на його прохання  принесла молоток. Батько їй повідомив, що  йде в гуртожиток вибивати швелер. Вона розуміла, що він буде його красти і сказала, що прийде до нього, щоб йому допомогти. Пізніше вона прийшла в гуртожиток. Батько  був на другому поверсі. Вибитий швелер лежав на підлозі. Батько сказав, щоб вона йшла в двір, а він викине туди швелер. Викинутий швелер вони понесли вдвох з батьком до ОСОБА_4  В скоєному вона кається.

ОСОБА_3 показав, що раніше він з своєю  жінкою та дочками  проживав  в гуртожитку, який розташований в АДРЕСА_3. Бачив, що на другому поверсі в кожній кімнаті в стіну  вмуровані  металеві швелери. Зараз в гуртожитку ніхто не проживає і він ніким не охороняється.  Напередодні крадіжки йому прийшла квитанція за несплату  газу, на що грошей у нього не було. Він вирішив викрасти металевий швелер з гуртожитку. 27.11.2010 року близько 13-ї години  вийшов з будинку на подвір»я, де була його  дочка ОСОБА_2 Попросив її, щоб  вона у ОСОБА_5  взяла молоток і на  її запитання повідомив, що  йде в гуртожиток вибивати швелер. ОСОБА_6  сказала, що пізніше прийде до нього, щоб йому допомогти. Він зайшов всередину гуртожитку, впевнився, що в ньому нікого немає, зайшов в кімнату, де були зруйновані  стіни і виглядав швелер на 0,5 м. Він молотком розбив  цеглу в стіні  і витяг швелер. В цей час до нього підійшла  ОСОБА_2 і він їй звелів вийти на тильний бік гуртожитку, де не ходять люди. Туди він викинув куски швелера. ОСОБА_6   взяла менший кусок  швелера, а він більший.  Вони віднесли викрадений швелер  до ОСОБА_4 Він отримав гроші і сплатив борг за газ. В скоєному кається.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 27.11.2010 року біля 14-ї години  він був в гостях у ОСОБА_7 Побачив, що по вулиці проходили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 У них в руках був швелер  довжиною  ь  близько 2,5 м . ОСОБА_3 запропонував йому, ОСОБА_4,  даний швелер. Він погодився і придбав його за 142  грн. 20.12. 2010 року  він, ОСОБА_4,  продав даний швелер невідомому  за 250 грн.

Крім того,  в судовому засіданні досліджено  письмові докази по справі: протокол огляду  місця пригоди, з якого вбачається, що місцем пригоди є двохповерхове  приміщення (гуртожитку), розташованого в АДРЕСА_3. Зліва  від сходів на другий поверх  знаходиться кімната  розміром 5х7 м , вікно якої виходить на вул. Жовтневу  с. Чапаєве. Під вікном в стіні є механічне пошкодження. (а.с. 6-7);  довідку про вартість, яка вказує, що металевий швелер: ширина 30 см, товщина металу 5мм,  довжина 2,5 м . Вартість  1 м/п, що перебував у використанні,   становить  98,00 грн. Вартість становить 98,00 грн. х 2,5 = 245 грн. (а.с. 9);  довідки Чапаєвської селищної ради Кегичівського району, Харківської області, що свідчать: будівля  торговельно-побутового комплексу (гуртожитку), розташованого в АДРЕСА_3, знаходиться  на балансі Чапаєвської селищної ради Кегичівського району, Харківської області, під охороною не перебувала  (а.с. 8-9);  протокол допиту свідка  ОСОБА_8  в якому зазначено, що  вона працює секретарем Чапаєвської селищної ради. На балансі Чапаєвської селищної ради перебуває будівля  гуртожитку, розташованого в АДРЕСА_3. 24.12.2010 року вона дізналася від працівників міліції, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили крадіжку металевого швелера  з даного  гуртожитку та надала відповідні  документи, які свідчать про право власності Чапаєвської селищної ради на вказаний гуртожиток. Чапаєвська селищна рада  в зв’язку з крадіжкою металевого швелера   з  гуртожитку  в АДРЕСА_3, позов заявляти не буде. (а.с. 21);  довідку Чапаєвської селищної ради від 14.01.2011 року, яка вказує, що Чапаєвська селищна рада   не має претензій матеріального та морального  характеру  до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які 27.11.2010 року вчинили крадіжку   з приміщення будівлі  торговельно-побутового комплексу (гуртожитку), розташованого в АДРЕСА_3,  металевого швелера  товщиною 5 мм, шириною 30 см, довжиною 2,5 м  вартістю з урахуванням зносу  245 грн. (а.с. 22);  висновок  товарознавчої експертизи , де зазначено, що металевий швелер: ширина 30 см, товщина металу 5мм,  довжина 2,5 м . Вартість  1 м/п, що перебував у використанні,   становить  98,00 грн. Вартість становить 98,00 грн. х 2,5 = 245 грн. (а.с. 31);  висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 12.01.2011 року,  в якій зазначено, що на підставі вивчення матеріалів справи і освідування ОСОБА_3 комісія прийшла до висновку, що  в момент вчинення злочину і в даний час ОСОБА_3  хворів і хворіє   на легку розумову відсталість  без психічних порушень, за характером  хвороби  міг і може  давати звіт своїм діям   та керувати ними при  вчиненні  інкримінованого йому правопорушення , лікування в даний час не потребує. В період вчинення злочину ОСОБА_3 не перебував в тимчасово - хворобливому стані  і міг давати звіт  своїм діям та керувати ними (а.с. 76-77);  висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 12.01.2011 року,  в якій зазначено, що на підставі вивчення матеріалів справи і освідування ОСОБА_2 комісія прийшла до висновку, що  в момент вчинення злочину і в даний час ОСОБА_9  хворіла і хворіє   на тяжку  розумову відсталість з дитинства   без психічних порушень, за характером  хвороби  могла і може  давати звіт своїм діям   та керувати ними при  вчиненні  інкримінованого їй правопорушення, лікування в даний час не потребує. В період вчинення злочину ОСОБА_2 не перебувала в тимчасово - хворобливому стані  і могла давати звіт  своїм діям та керувати ними (а.с. 82-83);  

Оцінивши докази досліджені в судовому засіданні суд прийшов до висновку, що підсудна ОСОБА_2 та підсудний ОСОБА_3 вчинили таємне викрадення  чужого майна за попередньою змовою групою осіб. Тому їх дії слід кваліфікувати за ч.2. ст..185 КК України.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_2 та підсудному ОСОБА_3  суд враховує, що злочин передбачений ч. 2 ст.185 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд враховує і особу винних, які за місцем проживання характеризуються задовільно.(а.с. 37,64); стан їх здоров»я, які  незважаючи на те,  що за характером  хвороби  могли  і можуть  давати звіт своїм діям   та керувати ними при  вчиненні  інкримінованого їм правопорушення, лікування в даний час не потребують, але  ОСОБА_2 хворіла і хворіє   на тяжку  розумову відсталість з дитинства   без психічних порушень, ОСОБА_3 хворів і хворіє   на легку розумову відсталість  без психічних порушень(а.с. 76-77,82-83).

Обставинами, які пом”якшують покарання, суд вважає відповідно до ст. 66 КК України  те, що підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3    розкаялися у вчиненому, ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Вирішуючи питання  про призначення покарання підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3    суд враховує тяжкість вчиненого ними злочину, особу винних, обставини справи і дійшов висновку про можливість їх виправлення без відбування покарання, а тому вважає вірним відповідно до ст.75 КК України,   звільнити їх від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк  ОСОБА_2 один  рік; ОСОБА_3    один  рік шість місяців.

Керуючись ст..ст.321,323,324,332-335 КПК України суд,

П Р И С У Д И В:

Підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати винними за ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначити підсудній ОСОБА_2  покарання за ч. 2 ст. 185 КК України  у виді  одного року позбавлення волі  і відповідно до ст.75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

Призначити підсудному ОСОБА_3  покарання за ч. 2 ст. 185 КК України  у виді  одного року позбавлення волі і відповідно до ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік шість місяців.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до набрання вироком сили залишити без змін—підписка про невиїзд.

Відповідно  до ст.ст. 347—349КПК України на вирок може бути подана апеляція до   апеляційного  суду Харківської області через Кегичівський районний суд Харківської області протягом 15 діб з дня його проголошення.

Вирок віддруковано в нарадчій кімнаті.

Головуюча                                                         Р.І. Рибальченко.