Справа №: 2-872/10

                                                        РІШЕННЯ

                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        19 січня 2011 року                                                               м.Андрушівка

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

                головуючої - судді Чуб І. А.,

                при секретарі - Коротаєвій  Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  стягнення  процентів по  договору позики, суд,-  

                                                                 встановив:

позивач звернувся з позовом, в якому зазначає, що у червні  2007 року  відповідач  позичив у нього 15000 доларів США, зобов`язавшись сплачувати за користування грошима по 2% щомісячно. Договір було укладено в усній формі з домовленістю повернути борг через півроку. Однак ця умова не була виконана. За один рік-по серпень 2008 року відповідач сплатив 3000 доларів США, тобто по 300 доларів щомісячно. Надалі за користування грошима відповідач зобов`язався сплачувати проценти по 2,5 % щомісячно, тобто по 325 доларів. Починаючи з серпня 2008 року, відповідач сплатив 4200 доларів процентів, тобто за повний рік. До серпня 2009 року недоплачено процентів 300 доларів. На той час сума боргу зменшилася на 2000 доларів. З серпня 2009 року відповідач припинив будь - які виплати, що змусило позивача звернутися із заявою до РВ УМВС. 07.01.2010 року відповідач видав розписку, якою підтвердив факт отримання  в борг 15000 доларів, зобов`язання виплачувати проценти. Причому останні відповідач мав сплатити йому до 17.06.2010 року. Строки повернення боргу в сумі 13000 доларів були встановлені сторонами за домовленістю. З цієї суми відповідач повинен сплачувати щомісячно відсотки по 325 доларів. Отже за 12 місяців (вересень 2009 року- серпень 2010 року ) належить  3900 доларів. З недоплатою за серпень 2009 року відповідач винен 4200 доларів, або по курсу  Національного банку України 33138 грн., які позивач просив стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представники позивача підтримали з вищевказаних підстав,  обгрунтувавши вищенаведеними обставинами та просили задовольнити та стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач  в  судовому засіданні  позов не визнав повністю, посилаючись на те, що позивач  звернувся до РВ УМВС із заявою і він думав, що їхня  домовленість  щодо позики та процентів припинила  свою дію і йому не потрібно сплачувати  проценти. Визнає, що позичав кошти і винен позивачу 13000 доларів США, однак  проценти не визнає. Крім того, позивач  просить стягнути проценти в доларах, однак  грошовою одиницею України  є гривня. Зазначив також, що розписку  писав та  знав про те, що потрібно було сплачувати позивачеві проценти в розмірі 2,5 % щомісячно та погоджувався на такий їх розмір, будь-якого тиску при написанні  розписки на нього не чинилося.  

Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 524, 533, 536, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір позики на суму  15000  доларів США та позивач передав відповідачу вказану суму, що підтверджується розпискою, яку відповідач написав 07 січня 2010 року  (а.с. 5). Згідно даної розписки ОСОБА_2 зобов`язався  сплачувати проценти  за користування  позиченими коштами в розмірі 2,5% щомісячно. Відповідач повернув кошти в сумі 2000 доларів США і винен позивачу  13 000 доларів США. Щомісячні  проценти із вказаної суми становлять 325 доларів США, які відповідач зобов’язувався  сплачувати до 17 червня 2010 року.  Вказані обставини підтверджуються оглянутим в судовому засіданні відмовним матеріалом № 155 і поясненням сторін. Посилання відповідача  на те, що  позивач звернувся до РВ УМВС і тому він вважав, що зобов’язання  припинили свою дію, є безпідставними, оскільки строк  дії розписки не минув, в своїх поясненнях  відповідач  визнав, що писав  розписку і знав про розмір процентів які він був  зобов`язаний сплачувати позивачеві. Зміст розписки ніким не оспорений, тобто визнаний  сторонами. В зазначений строк відповідач не сплатив проценти по зобов’язанню. Враховуючи викладене, суд  стягує з відповідача зазначені в розписці проценти  за період з вересня 2009 року по серпень 2010 року з недоплатою за серпень 2009 року  за користування позиченими грошима, суму еквівалентну 4200 доларам США, а саме        33 138 грн., оскільки згідно ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті, але відповідно до ст. 533 даного кодексу грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Також суд стягує на користь позивача  судовий збір в розмірі 331,38 грн. та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60,88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 524, 533, 536, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, суд , -

                                                                  вирішив:

позов  задовольнити.   

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 проценти за договором позики за  період з  серпня 2009 року по серпень 2010 року в сумі 33138 грн., 331,38 грн. судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом  десяти днів, з дня проголошення рішення,  а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії  рішення.   

                Суддя:І. А. Чуб