Справа №: 2-1109/10

                                                        РІШЕННЯ

                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        20 січня 2011 року                                                               м.Андрушівка

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

            головуючої – судді Чуб І.А.

           при секретарі – Коротаєвій Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  визнання права  власності на спадкове майно, суд,-  

                                                                    встановив:

позивач звернулася до суду з позовом, в якому зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її батько – ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати – ОСОБА_4. Спадкоємцями за законом першої черги є позивач та відповідач. 03.09.2008 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину на майно матері, а саме: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Неуспадкованим залишився жилий будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки: площею  0,25 - для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель, та 0,22 га –для ведення особистого підсобного господарства.  Відповідач не бажає спадкувати  вказане  спадкове майно. Мати позивача та позивач прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 фактично відповідно до          ст. ст. 529, 549 ЦК 1963 року, оскільки  жили в будинку, користувалися  земельною ділянкою біля нього, як до смерті , так і після  смерті спадкодавця.  Та позивач не може реалізувати своє право на отримання вищевказаної спадщини, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок  та  земельні ділянки. Вказані  документи не можуть бути виготовлені в силу ст.ст. 26, 346 ч.1 п.11 ЦК України у зв`язку зі смертю власника. Позивач просить визнати  за нею право власності на  жилий будинок   АДРЕСА_1 та на земельні ділянки: площею                   0, 25 га - для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель та  площею  0, 22 га –для ведення особистого підсобного господарства.

В судове  засідання позивач направила заяву про розгляд справи у її відсутність, зазначивши, що позов підтримує  та просила його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, направив суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, зазначивши, що позовні вимоги визнає повністю.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.4). Позивач, дочка померлої та спадкоємець за законом першої черги, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 6). Довідкою Каменівської сільської ради № 249 від 16.11.2010 року підтверджується, що згідно записів в погосподарській книзі № 2, особовий рахунок НОМЕР_1  за ОСОБА_4 значиться житловий будинок, за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9). Згідно довідки Каменівської сільської ради № 250 від 16.11.2010 року правовстановлюючі документи на будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки біля нього не виготовлялись (а.с.10). Згідно рішення Каменівської сільської ради від 08.09.1993 року ОСОБА_3 були передані у приватну власність земельні ділянки площею: 0,25 га - для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель, та 0,22 га для ведення особистого підсобного господарства (а.с. 13). Мати позивача прийняла спадщину  фактично після смерті чоловіка, оскільки проживала з ним та була зареєстрована в одному  будинку, користувалася земельною ділянкою біля будинку після  його смерті. Однак  вона не встигла  переоформити спадкові права на земельну ділянку. Позивач прийняла спадщину після смерті матері та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну ділянку (пай), що підтверджується довідкою державної нотаріальної контори (а.с. 19). Вирішуючи спір суд також виходить із положень ст. 3 ч.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав  нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952- ІV, згідно з якими, право власності на нерухоме майно, набуте згідно з діючим законодавством  до набрання чинності  цим Законом, визнаються державою.  Суд вважає, що спадкодавець була власником нерухомого майна, яке входить до складу спадщини у відповідності  з діючими  нормативно–правовими актами до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав  нерухоме майно та їх обтяжень». Згідно ст. 120 ЗК України позивач набуває право власності на земельні ділянки з моменту набуття права власності на  жилий будинок. Тому позивач, як спадкоємець за законом, котра прийняла спадщину, має право на майно спадкодавця

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 328,1261 ЦК України,  ст. ст. 529, 549 ЦК 1963 року, ст. 120 ЗК України, ст. 3 ч.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав  нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952- ІV, суд, –

                                                                       вирішив:

позов  задовольнити.   

Визнати за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1  та на земельні ділянки:  площею 0, 25 га - для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель, площею 0,22 га - для ведення особистого селянського господарства, передані у приватну власність рішенням виконкому  Каменівської сільської ради № 23 від 08 вересня 1993 року, як на спадщину  за законом, що відкрилася  після смерті  ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після  смерті  ОСОБА_4,  померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом  десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення — протягом десяти днів з дня отримання копії  рішення.

                Суддя:І. А. Чуб