2-а-738/11  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 лютого 2011 року                                                                                                                               місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді          Вайновського А.М.,

при секретарі                     Григор А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -    

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління ДАІ ГУ МВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог  посилався на те, що 14 грудня 2010 року інспектором ДПС відділу ДАІ Володарського району була винесена постанова АН № 697420, якою на нього, ОСОБА_1, накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу в розмірі 255 гривень, як зазначено в постанові, за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. З винесеною постановою він не згоден, вважає, що дана постанова винесена з порушенням діючого законодавства України та підлягає скасуванню у зв’язку з відсутністю складу правопорушення. Вказував на те, що дійсно 14 грудня 2010 року близько 12-25 годин, рухаючись на автомобілі Мазда 6 державний номер НОМЕР_1 по б-ру 50 років Жовтня в м. Маріуполі, він пересікав знак 2.2 (Стоп) та перед знаком здійснив зупинку. Проте, був зупинений інспектором ДПС, який звинуватив його в тому, що він порушив ПДР та повинен був зупинитись.  Його пояснення, що він здійснив зупинку, інспектором ДАІ не були прийняті до уваги, внаслідок чого інспектором ДПС був складений протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності, які всупереч діючому законодавству не були вручені йому на місці їх складання. Таким чином, інспектор ДПС упереджено та не об’єктивно поставився до з’ясування обставин справи, незаконно визнавши його винним у скоєні адміністративного правопорушення та піддавши адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. У зв’язку з тим, що дану постанову він отримав лише у січні 2011 року в Орджонікідзевському ВДВС, то був позбавлений права оскаржити вказану постанову своєчасно. Просив суд поновити йому строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, постанову АН № 697420 від 14 грудня 2010 року, винесену інспектором ДПС відділу ДАІ Володарського району при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області   сержантом міліції Степанченко О.В., про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КупАП України у вигляді штрафу в сумі 255 гривень - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно нього – закрити за відсутності складу правопорушення.                

Позивач у судове засідання не з явився, від якого до суду надійшла заява з проханням справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився за невідомих суду причин, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно  та належним чином, про що свідчать судові розписки.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно ст. 18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справи на основі наявних доказів.

Згідно постанови АН № 697420 від 14 грудня 2010 року, винесеної ІДПС Відділу ДАІ Володарського району сержантом міліції Степанченко О.В., 14 грудня 2010 року, ОСОБА_1, керуючи автомобілем Мазда 6 по вулиці 50 років жовтня в м. Маріуполі, не виконав вимоги знаку 2.2 „Проїзд без зупинки заборони”, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.  

Згідно до вимог ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох  екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу. А також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення даної справи.    

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що при винесенні постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, інспектором ДПС не були з’ясовані жодні обставини, які передбачають адміністративну відповідальність, усі пояснення, надані ним були проігноровані. Крім того, копія протоколу про адміністративне правопорушення, в якому вона письмово виклала свою незгоду з фактом правопорушення, та копія постанови йому вручені не були.     

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

          Згідно зі ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.

Крім того судом встановлено, що постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач  відразу не отримав, а дізнався про її існування лише у січні  2011 року після виклику до Орджонікідзевського ВДВС. Натомість сама постанова була винесена 14 грудня 2010 року, що унеможливило оскарження вказаної постанови у відведений для цього строк, хоча постанову повинно було бути у триденний термін надіслано правопорушнику.

Таким чином судом встановлено, що також були порушені строки на оскарження вказаної постанови, що є порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

         Не погодившись з постановою про адміністративне правопорушення, позивач ОСОБА_1  звернувся до суду  з позовом про її оскарження. Відповідач в свою чергу, до судового засідання не з явився, та не надав жодного доказу на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.  

Таким чином суд вважає, що відповідачем не надано переконливих доказів того, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП. Відсутність доказів вчинення правопорушення унеможливлює перевірку судом наявності, як самої події правопорушення, так і наявності в діях певної особи складу правопорушення.

Вивчивши у сукупності докази, які були досліджені у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. ст. ст. 122 ч. 1, 251, 252, 254, 256, 258, 280, 285, 287, 288, 289 КУпАП, Правил дорожнього руху, що чинні з 1 січня 2002 року, керуючись ст. ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови АН № 697420 від 14 грудня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Постанову АН № 697420 від 14 грудня 2010 року, винесену інспектором ДПС Відділу ДАІ Володарського району сержантом міліції Степанченко О.В., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень – скасувати.

Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень – закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.   

 Суддя______________________