Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 2-4/2007 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 березня 2007 року. Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого-судді                                                       Кравець С.В.

при секретарі                                                               Кульчицькій І.М.

з участю: позивача                                                        ОСОБА_1

представника позивача                                 ОСОБА_2

відповідачів                                                  ОСОБА_3

ОСОБА_4

представника відповідачів                                                                   ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2003р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом про відшкодування матеріальних і моральних збитків, мотивуючи свої позовні вимоги наступним:

21.05.2002 року близько 18 год. 20 хв., коли вона їхала на велосипеді і проїжджала біля садиби громадянина ОСОБА_3 з його двору вискочила собака, накинулася на неї, звалила з велосипеду і почала кусати, доки не підбіг господар собаки ОСОБА_3 і не відтяг собаку від неї. Після цього, ОСОБА_3 відвів її у свій будинок і викликав швидку. Від укусів собаки вона отримала легкі тілесні ушкодження, а також був пошкоджений її одяг і таким чином завдані матеріальні збитки на суму 2 115 грн. Крім матеріальних збитків їй завдані значні моральні збитки. Вона є людиною похилого віку, пенсіонеркою, від укусів собаки перенесла сильний фізичний біль, через неспроможність обробляти огород (який заріс бур'яном) не отримала врожаю на який сподівалася. За час хвороби не мала можливості спілкуватися з односельцями. Від укусів собаки на її тілі залишилися шрами. В зв'язку з цим їй завдано моральну шкоду на суму 5 тис. грн.

В якості співвідповідача до справи було залучено ОСОБА_4

В судовому засіданні 05.03.2007р. та 20.03.2007р. позивачка доповнила позовні вимоги і просить стягнути з відповідачів витрати на лікування та судові витрати, всього на загальну суму 10 394, 77 грн. та моральну шкоду в розмірі 10 800 грн.

Позивач та її представник позов підтримують, відповідач ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представник позов визнають частково, вважають, що відшкодувати витрати необхідно лише за одяг, та ліки, які були призначені лікарями. ОСОБА_3 вважає, що відповідачем по справі повинна бути його мати ОСОБА_4, яка є власницею собаки.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 21.05.2002 року близько 18 годин 20 хвилин позивач отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я в результаті того, що її покусала собака, яка вискочила з двору ОСОБА_4, поламавши шифер. Цей факт не заперечується сторонами, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6, ОСОБА_7 даними ними в судовому засіданні, актом судово-медичного дослідження № 111 ( т.1 а.с. 9, 10 ) та перевіркою проведеною Машівським РВ УМВС ( т.1 а.с. 55-56 ). Той факт, що собака утримувалась на прив'язі в огородженому дворі підтвердила в засіданні свідок ОСОБА_8.

В період з 22.05.2002р. по 05.06.2002р., в зв'язку з укусом собаки, позивачка амбулаторно лікувалася в Машівській ЦРЛ, що стверджується копією медичної картки (т.1 а.с. 84-86 ).

Той  факт,   що  собака  належала  відповідачці  ОСОБА_4  підтверджується  довідками

2

Михайлівської сільської ради (т.1 а.с. 98, 99, 176 ) та поясненнями самих відповідачів, які вказують, що відповідачка ОСОБА_4 була єдиною господаркою вказаної собаки.

За вказаних обставин, суд вважає, що відповідачем по справі повинна бути саме ОСОБА_4.

Відповідно до п.2 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР, 1980 року - підприємства, установи, організації і громадяни - власники собак, котів і хижих тварин зобов'язані суворо дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил їх тримання при умові обов'язкового забезпечення безпеки людей.

А відповідно до п.3 підпункту «в» цих Правил - при додержанні вимог, вказаних у пункті 2 цих Правил, дозволяється тримати: собак у населених пунктах - у вільному вигулі на ізольованій, добре обгородженій території (в ізольованому приміщенні), на прив'язі або без неї.

Таким чином суд вважає, що відповідачка порушила правила тримання собаки, утримуючи її на своєму подвір'ї не прийняла мір до того, щоб собака не могла вискочити на вулицю, не створила належних умов для її утримання і забезпечення безпеки інших осіб, а тому суд вважає, що вона повинна нести відповідальність встановлену законом.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст. 1187 ЦК України - джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням ..., службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для ... інших осіб. Особа, яка здійснює таку діяльність, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 1166 ЦК України, - майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що відповідачка не довела того факту, що вказаний випадок стався внаслідок непереборної сили або умислу потерпілої.

Посилання позивачки на те, що в результаті цієї пригоди було пошкоджено одяг, велосипед, вона загубила ланцюжок із срібла з золотим хрестиком, а також понесла затрати в зв'язку з поїздками на експертизу та на перев'язку, витрачала кошти на придбання ліків, поїздки до Полтавського кардіологічного диспансеру і змушена була лікуватись в санаторії „Алмаз", частково знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Так, суд вважає, що з відповідачки необхідно стягнути шкоду завдану пошкодженням одягу позивачки, а саме: сарафану, светра-гольфу, натільної майки, шерстяних колготок, босоніжок в сумі 157 грн., вказані збитки визнаються і відповідачкою. В стягненні витрат за пошкодження інших речей: одягу, постільної білизни, велосипеду суд вважає необхідно відмовити в зв'язку з недоведеністю. Відшкодування витрат на загублений хрестик та ланцюжок суд вважає, слід відмовити, оскільки вказаних витрат позивач не довела, чим не виконала вимоги ст. 10 ЦПК України відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В стягненні витрат на лікування суд вважає позов необхідно задоволити частково, а саме стягнути витрати по придбанню ліків згідно призначення лікаря, які вказані в медичній картці ( а.с. 84-86 т.1 ). На аркушах справи 81-83 т.1 маються чеки на ліки, але не ті, які вказані в призначенні лікаря, а тому суд бере до уваги довідку Аптеки № 27 ( т. 2 а.с. 17 ) про вартість ліків, згідно листа призначення лікаря і вважає, що саме сума 27, 96 грн. підлягає стягненню з відповідачки. Крім цього, підлягають стягненню витрати за проведення судово-медичного дослідження в розмірі 12,16 грн. (т.1 а.с. 11 ).

В іншій частині: за придбання ліків та витрат на санаторно-курортне лікування суд вважає слід відмовити, оскільки позивачка не довела причинного зв'язку між придбанням ліків та путівки, саме з вказаною подією.

З дослідженого в судовому засіданні висновку судово-психологічної експертизи ( т. 2 а.с. 140-148 ) вбачається, що позивачці дійсно завдані моральні страждання, які виразились у виникненні психічної травми внаслідок нападу собаки, відчуття фізичного болю у зв'язку з цим, порушення психічного благополуччя та порушення звичних життєвих стереотипів, що складає 27 мінімальних заробітних плат ( на момент дослідження 10 125 грн. ). Вказане підтвердила будучи допитаною в

3

судовому засіданні експерт Сліпець О.О.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди» - у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати ..., суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру ..., що діють на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р. - розмір мінімальної заробітної плати починаючи з січня 2007 року складає 400 грн.

В зв'язку з цим суд вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди, з врахування мінімальної заробітної плати, яка на момент винесення рішення складає 400 грн. ( 400 х 27 ), суд вважає підлягає задоволенню в повному розмірі, в сумі 10 800 грн.

Відповідно до ст. 1193 ЦК України, суд не знаходить підстав для зменшення шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню матеріальна шкода в сумі 197, 12 грн. та моральна шкода в сумі 10 800 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України - якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 25, 50 грн. та судовий збір в розмірі 8, 50 грн. сплачений за моральну шкоду, витрати на правову допомогу, що підтверджується квитанціями адвокатів в розмірі 2 625 грн., витрати пов'язані з явкою до суду в розмірі 99, 5 грн., витрати пов'язані з проведенням експертизи в розмірі 981 грн.

На підставі викладеного, керуючись п.п. 2, 3 Правилами тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР, 1980 року, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди», ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р., ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1193 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213-215,218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 завдані матеріальні збитки в сумі 197, 12 грн., моральні збитки в сумі 10 800 грн., та судові витрати в сумі З 739, 5 грн., а всього 14 736, 62 грн.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.