Справа  № 2-а-897/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"09" березня 2011 р.  Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Шелудяков Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду м. Полтава адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Полтавському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок пенсії за віком у відповідності до норм діючого законодавства із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2009 рік – 1650,43 грн., починаючи з 01.11.2010 року та здійснити виплату донарахованих сум, -

в с т а н о в и в :

           Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними щодо застосування при перерахунку пенсії у 2010 році показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік, зобов’язати відповідача вчинити дії з перерахунку пенсії з 01.11.2010 року відповідно до чинного законодавства, тобто з застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік в розмірі 1650,43 грн. та здійснити виплату донарахованих сум.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що він є пенсіонером та продовжує працювати. Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»йому повинен проводитись перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, оскільки з заявою про здійснення перерахунку пенсії він звернувся 05.11.2010 року. Проте, відповідач здійснив перерахунок пенсії, виходячи із показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, що є неправомірним. 27.01.2011 року позивач отримав відповідь на своє звернення до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі щодо вирішення питання про здійснення перерахунку пенсії відповідно до норм законодавства, в якій йому було відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії з застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2009 рік.  

В своїх запереченнях на позовну заяву представник відповідача –Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зміни внесені до статей 40, 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визнані неконституційними. Отже, питання про здійснення перерахунку пенсій на законодавчому рівні на даний час не врегульовано.  Кабінет Міністрів України є суб’єктом правотворчості та його нормативно-правові акти є обов’язковими для виконання на всій території України. Пенсійний фонд України проводить перерахунки пенсій в 2010 році із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідно до постанови КМУ від 28.05.08р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян », за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн. (а.с.13-14).

В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви, в яких заявили клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с.12, 15).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи у її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд вирішив можливим розглянути справу в порядку письмового провадження у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Позивач отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Полтавському районі, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 23.12.2008 року (а. с. 6), та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Після призначення пенсії позивач продовжує працювати, що не заперечується сторонами.   

05.11.2010р. позивач звернувся до Управління з заявою про перерахунок пенсії, який був проведений починаючи з 01.11.2010р. з урахуванням показника середньої заробітної плати на одну особу в цілому по Україні за 2007 рік, який становить 1197,91 грн. на підставі підпункту 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захист) окремих категорій громадян»(а.с.8).   

 Відповідно до  ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Частиною 4 ст. 42 цього Закону встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії, але не раніше ніж через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок здійснюється із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-15 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс- середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року за призначенням пенсії. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз + Кз + Кз + ... + Кз ): К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до ч. З ст. 24 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-15  періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено ряд змін до ч. 2 ст. 40 та ч. 4 от. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», щодо порядку обчислення пенсії та її перерахунку у зв'язку із збільшенням заробітної плати, відповідно до якого Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до рішення  Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ч. 2 ст. 40, ч. 4 ст. 42 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визнано неконституційними, а тому  відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, з цього часу застосуванню не підлягали.

Порядок обчислення пенсії та її перерахунок були врегульовані постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Відповідно до підпункту 3 п.11 якої за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-15, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону № 1058-15 враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Таким чином, ст. 40 та 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  та підпункт 3 п. 1 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»передбачають, що при перерахунку пенсії застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, за календарний рік, що передує року за призначенням пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 05.11.2010р., а тому у відповідача не було законних підстав для здійснення перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2007 рік.

За змістом ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами  подано  ним до 15  числа включно, із першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повинен здійснити позивачу  перерахунок пенсії починаючи з 01.11.2010р. із застосуванням  показника середньої заробітної плати за 2009 рік.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.ст. 8, 22 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Крім того, суд вважає за необхідне застосувати принцип верховенства права з урахуванням позиції Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Ууоппє уап Оиуп V. Ноте ОґГісе (Сазе 41/74 уап Биуп V. Ноте (Жісе).

Також, відповідно до правових позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року, що набрало законної сили 08.02.2006 року, у справі Качко проти України, де вказується, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яка базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, та у випадках, коли набуття чинності певним  законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин, застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував в своїх рішеннях, що держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання нею взятих на себе зобов'язань, а також звертав увагу на принцип відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.  

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі не надало належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження правомірності нарахування пенсії позивачу із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2007 рік.

Таким чином, перерахунок пенсії позивачу повинен бути проведений із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для призначення пенсії, за 2009 рік, розмір якого становить 1650,43 грн. Застосування зазначеного показника за 2007 рік є протиправним.   

Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»суми пенсії , не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Таким чином не вбачається пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 40, 42, 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», Рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року,  Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,  ст. ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 122, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -  

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Полтавському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок пенсії за віком у відповідності до норм діючого законодавства із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2009 рік –1650,43 грн., починаючи з 01.11.2010 року та здійснити виплату донарахованих сум - задовольнити повністю.    

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Полтавському районі Полтавської області при перерахунку пенсії ОСОБА_1 щодо застосування при перерахунку пенсії у 2010 році показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік.    

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Полтавському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2010 року із застосуванням показника  середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за 2009 рік, який становить 1650,43 грн.  та провести відповідні виплати з урахуванням сум фактично проведених виплат.      

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський районний суд Полтавської області суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, в разі застосування судом частини третьої  статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень, в порядку ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено  про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя            Л. В. Шелудяков