Справа № 22ас-155/2007р.

Головуючий у першій

інстанції Дудкіна Т.М.

Категорія 39                                                                  Доповідач у апеляційній

інстанції Водяхіна Л.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2 6 квітня 2007 року колегія судової палати з цивільних справ

Апеляційного суду міста  Севастополя в складі:

головуючого      -  Клочка В.П.

суддів                                 -  Водяхіної Л.М., Володіної Л.В.

при секретарі - Кравченко О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 16 листопада 2007 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А-0235 на неправомірні дії командування військової частини, зобов'язання здійснити перерахунок надбавки за безперервну службу,-

ВСТАНОВИЛА :

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А-0235 і просив стягнути неоплачене грошове забезпечення та грошову допомогу на оздоровлення за період 01 травня 2003 року по 05 серпня 2003 року, виходячи з розміру надбавки за безперервну службу 70%, а з 05 серпня 2005 року - 90% надбавки, як це передбачено Указом Президента України №389 від 05 травня 2003 року з урахуванням проценту індексації у сумі - 17648,45 грн.

Постановою місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 16 листопада 2007 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою повністю задовольнити вимоги його позову. Зважає, постанову суду незаконною та необгрунтованою, такою що постановлена без додержання норм матеріального та процесуального права, яка порушує його Конституційні права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 16 листопада 2007 року підлягає відхиленню з таких підстав.

Постановляючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що в діях командування в/ч А-0235, щодо нарахування позивачу щомісячної надбавки за безперервну військову службу порушень законодавства не має.

3   такими висновками суду погоджується судова колегія.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебував на військовій службі у Збройних Силах України і Наказом командувача ВМС ЗС України №41 від 12 листопада 2005 року був виключений з списків особового складу частини та знятий з всіх видів забезпечення(а.с.7).

За безперервну службу з червня по листопад 2003 року позивачу виплачувалася надбавка у розмірі 15% від грошового забезпечення, у грудні 2003 року та січні 2004 року -70% надбавка, з лютого по жовтень 2004 року -15% надбавка, з жовтня 2004 року по лютий 2005 року - 50 % надбавка, з лютого по квітень - 15%, з квітня по жовтень 2005 року - 65% надбавка, а з жовтня 2005 року 85%(а.с.14).

2

Відповідно до п.1 Указу Президента № 389 від 05 травня 2003 року „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства Внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління Державної охорони України за безперервну службу" встановлені щомісячні надбавки за безперервну службу у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби у таких розмірах: понад 5 років - до 10 %: понад 10 років - до 30%; понад 15 років - до 50 %; понад 20 років - до 70%, понад 25 років -до 90%.

Відповідно до п.2 Наказу Міністра оборони України №149 від 26 травня 2003 року, розміри щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України щорічно встановлюються, виходячи і наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України.

Відповідно до п.2.4 Інструкції «Про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України", затвердженої вище вказаним наказом МО України, виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин.

Ураховуючи викладене, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що встановлення Міністром оборони України відповідного розміру щомісячної надбавки є його правом, а не обов'язком, так як Указ Президента обмежує лише верхній граничний розмір надбавки, не фіксуючи початкового її розміру, та передбачає, що порядок та умови виплати спірної надбавки визначаються Міністром оборони України, який є повноважною особою встановлювати надбавки за рахунок коштів, передбачених на утримання Збройних Сил України.

Вищевказане погоджуються з п.2 Наказу Міністра оборони України №149 від 26 травня 2003 року «Про затвердження Інструкції «Про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України», згідно з яким розміри щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України встановлюються щорічно, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України та п.2.4 Інструкції «Про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України».

Таким чином, щомісячні надбавки за безперервну службу позивачу виплачувалися законно та обґрунтовано, у відповідності з розпорядженнями Міністра Оборони України.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому у відповідності до ст.2 00 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення - без змін.

Керуючись ст.199, 200, 205, 206  КАС України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, постанову місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 16 листопада 2007 року - залишити без зміни.

Ухвала вступає в чинність з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.