.

                                                                               Справа № 2-а-78/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 року Карлівський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Жмурко П.Я., секретаря судових засідань –Шаршонь Т.М., за участю позивача –ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Карлівського райсуду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора Полтавської роти ДПС при УДАІ ГУМВС України у Полтавській області, Бакулей Анатолія Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення , -

                                                         ВСТАНОВИВ:                                                  Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить суд скасувати постанову серії ВІ 1 № 013586 від 09.02.2011 року винесену відповідачем.                                                            В адміністративному позові позивач посилається на те, що керуючи автомобілем ВАЗ –2107, державний номер НОМЕР_1,  він рухався на ділянці а/д Полтава- Красноград, яка має дві смуги для руху в одному напрямку. О 16 годині він був зупинений працівником ДАІ Бакулей А.А., який пояснив, що він рухався в крайній лівій смузі, чим скоїв порушення правил дорожнього руху, а саме п. 11.2 та 11.5, за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст.122 КУпАП. Він вважає постанову незаконною з наступних підстав. З правого узбіччя дороги на проїзну частину збігала вода, що погіршувало безпеку руху, тому знижувався коефіцієнт зчеплення коліс з дорогою. Вода, яка збігала на дорогу могла приховувати вибоїни, а тому він був змушений рухатись по крайній лівій смузі даної ділянки дороги. Він не здійснив порушення ПДР.

В судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі і просить суд задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте надав суду заперечення на позов в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки позивач дійсно порушив ПДР України. Відповідач також просить суд справу розглядати без його участі.

Суд, заслухавши пояснення позивача та  вивчивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

В судовому засіданні досліджено протокол серії ВІ 1 №127169 від 09.02.2011 р. З протоколу вбачається, що позивач не погодився з вказаним в ньому правопорушенням про що зазначив в графі «пояснення правопорушника». При складанні протоколу позивач пояснив, що ПДР не порушував і рухався лівою крайньою смугою, тому що на праву крайню смугу стікала вода, окрім того там стояв автомобіль, що зазначено в самому протоколі. (а.с. 6)

З протоколу вбачається, що свідків скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення не було, фото чи відео фіксація правопорушення не здійснювалась, тобто в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 дійсно порушив ПДР.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано доказів, на основі яких у визначеному законом порядку, орган (посадова особа)  встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та якими б спростовувались обставини, на які посилається позивач. Протокол про адміністративне правопорушення не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки позивач не згоден з викладеними в ньому обставинами, про що він зазначив у протоколі.

Таким чином вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП в судовому засіданні доведена не була.

Суд вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованості прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки в судове засідання він не з’явився. Відповідачем було надано суду заперечення на позов, проте доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 дійсно порушив ПДР відповідач суду не надав.

Тому, суд вважає за можливе скасувати постанову серії ВІ 1 № 013586 від 09.02.2011 року.

Керуючись ст. ст. 122 КУпАП та ст. ст. 69, 71, 100, 102, 251, 280, 158-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора Полтавської роти ДПС при УДАІ ГУМВС України у Полтавській області, Бакулей Анатолія Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії ВІ 1 № 013586 від 09.02.2011 року, винесену інспектором Полтавської роти ДПС при УДАІ ГУМВС України у Полтавській області, Бакулей Анатолієм Анатолійовичем, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

 Відповідно до ст. 171-2 КАС України постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

                               Суддя                                                                        Жмурко П.Я.