Справа № 22ц - 1425/07 Головуючий 1 інстанції - Пащенко Л.В.
Категорія Доповідач -Ступіна Я. Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2007 p. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Ступіної Я.Ю.
суддів: Мартинюка І.Б., Темнікової В.І.
при секретарі: Форощук О.В.
за участю представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Золотарьова О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Первомайську Луганської області (далі - Фонду) на рішення Первомайського міського суду Луганської області від 31 січня 2007 р.
по справі за позовом ОСОБА_1до Фонду про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат, -
Встановила:
Рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 31.01.2007р. позов задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто одноразово 2592,14грн. недонарахованих щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2002р. по 01.01.2007р. та зобов'язано відповідача сплачувати позивачу з 01.01.2007р. щомісячно до наступного перерахунку по 340,51грн.
В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати рішення суду у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права та відмовити в задоволені позову.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, був повідомлен належним чином.
Представник позивача заперечувала проти апеляційної скарги, просила її відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Судом встановлено, що позивач у зв'язку з втратою профпрацездатності одержує щомісячні страхові платежі на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які йому виплачує відповідач.
Згідно ст. 29 цього Закону відповідач зобов'язан провадити перерахування сум щомісячних страхових виплат у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики з 1 березня наступного року.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач, починаючи з 1 березня 2002 року хоча і провадив перерахунки страхових виплат кожного року, але виходив із встановлених Правлінням Фонду України коефіцієнтів зростання середньомісячної
2
"реальної"" заробітної плати, а не із коефіцієнтів зростання середньомісячної "номінальної" заробітної плати, чим порушив права позивача.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення прав позивача при перерахуванні страхових виплат.
Вказаним Законом дійсно не передбачено таке поняття як "середньомісячна реальна заробітна плата".
Суд на підтвердження своїх висновків навів докази, які є у справі, та які належним чином досліджені, послався на Закон, який регулює спірні правовідносини, навів відповідні розрахунки, заперечень проти яких відповідачем не надано.
- Посилання-відповідача на те, що Фонд не мог брати для перерахунку інші коефіцієнти, ніж ті, які встановлені Правлінням Фонду України, тому що він є робочим органом і тому повинен виконувати постанови Правління, на увагу не заслуговують, оскільки ця обставина не звільняє відповідача як юридичну особу від виконання закону у тому вигляді, в якому він викладений.
Доводи скарги про те, що суд не застосував Методику розрахунку індексів реальної заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 07.06.2002р. № 219, а також п.1 с 5 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян", є необгрунтованими, бо ці нормативні акти не регулюють спірні правовідносини.
Щодо питання застосування строку позовної давності, то суд обгрунтовано не застосував цей строк, оскільки відповідно до вимог ч.З ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а такої заяви відповідача при розгляді справи в суді першої інстанції не було.
Крім того, положення постанов Правління Фонду України, які приймалися з приводу спірних коефіцієнтів, починаючи з 1 березня 2002 року, та на які посилається відповідач, визнані недійсними постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2006 року, а згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Також згідно положень ч.7 ст.40 вище вказаного Закону відповідач зобов'язан виплатити позивачу спірні суми без обмеження протягом будь-якого строку, оскільки з вини саме Фонду позивачу своєчасно в належному розмірі не визначено і не виплачено суму щомісячної страхової виплати.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307 ч.І п.1,308,313,314 ч.І п.1,315,319 ЦПК України, колегія судів,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Первомайську Луганської області відхилити.
Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 31 січня 2007 р. залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді