21.02.2011 Справа № 1519/2а-551/11
П О С Т А Н О В А
Іменем України
21 лютого 2011року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Вербицької Н.В.,
при секретарі - Солтис О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДАІ м. Одеси Бобришова В.М., Чустрак Г.В., за участю третьої особи УДАІ в Одеській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУАП, -
В С Т А Н О В И В :
10 січня 2011 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до інспектора ДПС взводу ДАІ м. Одеси Бобришова В.М., Чустрак Г.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, зобовязання відповідачів надати йому вибачення в письмовому вигляді за спричинені ними моральні переживання через незаконні та непрофесіональні дії відносно позивача.
В процесі судового розгляду провадження в справі в частині зобовязання відповідачів принести вибачення було ухвалою суду закрито.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, але надійшло заперечення від УДАІ ГУМВС України в Одеській області, в якому вони просили відмовити у задоволенні позову. З даного заперечення вбачається, що підставою для зупинки ОСОБА_1 стало те, що він здійснив проїзд регульованого пішохідного переходу на заборонений (червоний) сигнал світлофору, що є грубим порушенням вимог п. 8.7.3 «Е»Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУАП. Протокол та постанова складені інспектором, який оцінив докази за внутрішніим переконанням, що засноване не всебічному, повтонму та обєктивному дослідженню всії обставин справи у їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Крім того, правопорушення було зафіксовано на відеокамеру, диск із записом також додається до заперечення.
УДАІ ГУМВС України в Одеській області було притягнуто до участі в справі в якості третьої особи. Позивач не заперечував.
Позивач пояснив, що 31 грудня 2010р. о 23.20 він, керуючи автомобілем Хонда Цівік, рухався по вул. Корольова з боку вулиці Вільямса в бік площі ім. Б.Ф.Деревянка. ОСОБА_1 проїзжав на площу ім. Деревянка на зелений сигнал світлофору та здійснив поворот на вулицю ім. Глушко і проїзд ділянки з розташованим на ній світлофором, також на сигнал світлофора, що дозволяє рух. Після чого він був зупинений інспектором, який повідомив його про порушення п. 8.7.3 «Е»та проїзд перехрестя на червоний сигнал світлофора. ОСОБА_1 зауважив, що протокол та постанову вручав йому інспектор Чустрак Г.В., але підписані були вони інспектором Бобришовим В.М. крім того, позивач наполягав на порушенні інспекторами ст.22.2, ст. 22.4 «Інструкції з діяльності пдрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ УМВС України». Такі дії інспекторів Шалімов К.Е. вважав незаконними, непрофесійними та підозрилими. Враховуючи вищевикладені обставини він звернувся до суду та просив скасувати постанову та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Правовідносини між сторонами виникли з приводу оскарження дій конкретної посадової особи щодо накладення адміністративного стягнення. Відповідно до ст.288 КУАП постанова посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена до районного, районного у місті, міський, міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 551616 від 31 грудня 2010 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 122 КУАП за проїзд перехрестя на червоний сигнал світлофору та накладено штраф в розмірі 425 грн.
Постанова була складена на підставі протоколу серії ВН1 № 265099 від 31.12.2010р., з якого вбачається, що ОСОБА_1 31 грудня 2010р. рухаючись по вул. Ак. Глушко, здійснив проїзд регульованого пішохідного переходу на заборонений сигнал світлофору (червоний). Це порушення також зафіксовано на відеокамеру Панасонік. Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 8.7.3 «Е»Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 не погодився з діями інспектора ДПС та в протоколі зазначив, що з ним не згодний, оскільки проїзжав на дозволяючий сигнал світлофору. Крім того, інспектор ДАІ не представився та не ознайомив з доказами.
В судовому засіданні позивач наполягав на тому, що проїзжав перехрестя на дозволений зелений сигнал світлофору і, навіть, стоп-лінію передніми колесами пересікав також на зелений сигнал. ОСОБА_1 надав схему свого руху.
У строк, передбачений ст.289 КУАП ОСОБА_1 звернувся із позовом про скасування постанови інспектора ДПС про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи особливості розгляду адміністративних справ такої категорії, обов’язок щодо доказування винності правопорушника покладений на інспектора ДПС, що складає протокол про адміністративне правопорушення та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності на накладення стягнення.
Згідно зі ст. 251 КУАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, постановою по справі. З цих документів вбачається, що позивач ОСОБА_1 рухався на заборонений сигнал світлофору, не дотримуючись вимог п. 8.7.3 «е»Правил дорожнього руху. Крім того, до матеріалів справи доданий диск із записом правопорушення, з якого чітко вбачається, що ОСОБА_1 на автомобілі Хонда здійснив поворот на червоний сигнал світлофору. Те, що саме його автомобіль був зафіксований на відеозапису підтвердив сам ОСОБА_1
Позивач не надав будь-яких обгрунтованих підтверджень в обгрунтування своєї незгоди із складеним протоколом та якими міг би підтвердити його правоту.
Суд вважає, що в судовому засіданні доведена правомірність складання протоколу та винесення постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУАП. Позивач же, зазначаючи про незгоду із складеним протоколом, не надав суду ніяких доказів на підтвердження своїх слів або спростування доказів третьої особи.
Згідно ст.293 КУАП при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряється законність та обґрунтованість винесеної постанови. Дослідження оскаржуваної постанови інспектора ДАІ з урахуванням всіх обставин справи свідчить про те, що при її винесені враховані вимоги ст.33 КУАП, права та інтереси ОСОБА_1 не були порушені. На підставі наведеного суд залишає постанову без змін, а позов без задоволення.
Керуючись ст.ст.8-11,69,70,158-169, 171-2 КАС України, ст.ст.247,283,284,288,293 суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову в частині скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУАП та закритті провадження по справі.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.В.Вербицька