АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 квітня 2007 року                                                                      місто Чернігів

                   Колегія суддів судової палати у цивільних справах

                   апеляційного суду Чернігівської області в складі:

                              головуючого - судді Хромець Н.С.,

                             суддів - Євстафіїва О.К., Лакізи Г.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту частково недійсним, визнання права власності та стягнення коштів, 

в с т а н о в и л а :

рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від    14 квітня 2004 року по даній справі позов задоволено частково: заповіт ОСОБА_4, посвідчений 20.03.2003 р. секретарем Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області на користь ОСОБА_3 (реєстровий № 28)  визнано частково недійсним, визнано за ОСОБА_2 право власності на ½ частину домоволодіння АДРЕСА_1; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  1054 грн. 90 коп. витрат на поховання ОСОБА_4 та 71 грн. на відшкодування судових витрат.                 

         Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 28 липня 2004 року вищевказане рішення місцевого суду скасовано в частині визнання частково недійсним заповіту ОСОБА_4 і визнання за ОСОБА_2 права власності на ½ частину домоволодіння АДРЕСА_1 і в задоволенні цих вимог ОСОБА_2 відмовлено. В решті дане рішення залишено без змін.

         У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеля -

Справа № 33ц-кс-36, № рядка статзвіту -19

Головуючий у першій інстанції - Сухомудренко В.В.

Доповідач в апеляційній інстанції - Захарова А.Ф.

Доповідач - Євстафіїв О.К.

ційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Доводи скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції постановлене у відповідності із законом.

          Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

         Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню.

Так, Пленум Верховного Суду України від 22.12.1995 р. „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” орієнтує суди нижчих ланок на наступне. До правовідносин, що виникли до введення в дію Закону України „Про власність” (до 15.04.1991 р., як у даному конкретному випадку), застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 р., мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 р. не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (до цього строку не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

          У ході розгляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач, залишивши у 1985 році колгоспний двір своєї матері, тривалий час не проживав в ньому, не приймав участі своїм трудом і коштами у веденні спільного господарства двору, а тому відповідно до ст.126 ЦК УРСР, 1963 р., (що діяла до 16.12.1993р.) втратив право на долю в майні цього колгоспного двору. 

 Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги, і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

          Тож підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

         Керуючись Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ", підпунктом 2 пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій  України", ст.ст. 323, 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

      касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

      Рішення апеляційного суду Черкаської області від 28 липня 2004 року залишити без змін.

      Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

     Лакіза Г.П.