Справа №  2-721/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 березня 2011 року

Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого – судді Бусленко В.П.

при секретарі – Марусич Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Свердловська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною, про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ

В обгрунтування своїх вимог позивачка вказує, що 15 грудня 2010 року між нею та відповідачкою - ОСОБА_2, укладено договір купівлі - продажу згідно якого у власність ОСОБА_1 переходить нерухоме майно: нежитлова будівля площею 48,0 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 що належала відповідачу згідно ст.331 Цивільного кодексу України, як створене на орендованій земельній ділянці, факт закінчення будівництва якого підтверджено технічною документацією, складеною КП Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації 01.10.2010, що розташована на орендованій земельній ділянці (згідно договору оренди, від 24.01.2007 року, зареєстрованого у Свердловському районному реєстраційному офісі Луганської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 22.02.2007 за №040740400012) площею 48 кв.м, кадастровий номер: 4412700000:10:003:0101, право на яку на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України перейшло до неї.

З грудня 2010 року позивачка фактично вступила до управління вищезазначеним нерухомим майном, відкрито ним володіє, щоденно використовуючи його. Крім того, весь цей час вона несе затрати на утримання нежитлової будівлі.

За змістом п.п.3.3 укладеного між позивачкою та відповідачкою договору купівлі - продажу, остання, як продавець, прийняла на себе обов'язок в день підписання договору здійснити за свій рахунок дії щодо нотаріального його посвідчення, але до цього часу договір купівлі - продажу не посвідчений нотаріально, що відповідач ОСОБА_2, пояснює браком часу та відсутністю грошей на оплату послуг нотаріуса. Згідно ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до п. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Ст. 49 Закону України "Про власність" встановлено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 належним чином не оформлений договір купівлі - продажу, але були вчинені усі інші дії щодо його виконання, позивачка вважає, що має достатньо підстав для визнання за нею права власності на нерухоме майно.

В зв,язку з чим, позивачка просить суд: визнати дійсною угоду - договір купівлі - продажу укладений 15.12.2010 року між ОСОБА_2 та нею - ОСОБА_1, відносно нерухомого майна у складі: нежитлової будівлі площею 48 кв. м., розташованої на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4412700000:10:003:0101). Визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на нерухоме майно у складі: нежитлової будівлі площею 48,0 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (вісім). Визнати за нею, ОСОБА_1, право оренди земельної ділянки площею 48,0 кв.м, кадастровий номер: 4412700000:10:003:0101, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (вісім).

Позивачка в судове засідання не з,явилась, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, за участю її представника ОСОБА_3

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 підтвердила обставини, викладені в позовній заяві, наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з,явилась, надала заяву в якій просить суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує проти задоволення позовної заяви. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Вказані правовідносини регулюються ч.2 ст.220 ЦК України, згідно якої, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних мов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. В цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до п. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі – продажу одна сторона /продавець/ передає або зобов”язується передати майно /товар/ у власність другій стороні або зобов”язується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст. 49 Закону України "Про власність" встановлено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

В судовому засіданні встановлено, що 15 грудня 2010 року між сторонами укладено договір купівлі – продажу /а.с.9/ згідно якого у власність ОСОБА_1 переходить нерухоме майно: нежитлова будівля площею 48,0 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 що належала відповідачці, згідно ст.331 Цивільного кодексу України, як створене на орендованій земельній ділянці, факт закінчення будівництва якого підтверджене технічною документацією, складеною КП Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації 01.10.2010 /а.с.11-13/, що розташована на орендованій земельній ділянці, згідно договору оренди, від 24.01.2007 року /а.с.14-18/, зареєстрованого у Свердловському районному реєстраційному офісі Луганської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 22.02.2007 за №040740400012) площею 48 кв.м, кадастровий номер: 4412700000:10:003:0101, право на яку на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України перейшло до позивачки, яка фактично вступила до управління вищезазначеним нерухомим майном, відкрито ним володіє, щоденно використовуючи його. Крім того, весь цей час вона несе затрати на утримання нежитлової будівлі. За змістом п.п.3.3 укладеного між сторонами договору купівлі - продажу, відповідачка, як продавець, прийняла на себе обов'язок в день підписання договору здійснити за свій рахунок дії щодо нотаріального його посвідчення, але до цього часу договір купівлі - продажу не посвідчений нотаріально.

Згідно ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Враховуюче викладене, а також той факт, що відповідачка визнала позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення, суд вважає задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, та визнати дійсною угоду - договір купівлі - продажу укладений 15.12.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відносно нерухомого майна у складі: нежитлової будівлі площею 48 кв. м., розташованої на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4412700000:10:003:0101). Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно у складі: нежитлової будівлі площею 48,0 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (вісім). Визнати за ОСОБА_1, право оренди земельної ділянки площею 48,0 кв.м, кадастровий номер: 4412700000:10:003:0101, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (вісім).

На підставі ч.2 ст.220, ст.392, 665 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,15,60,212-215 ЦПК України, суд

ВИРИШИВ

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дійсною угоду - договір купівлі – продажу, укладений 15.12.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відносно нерухомого майна у складі: нежитлової будівлі площею 48 кв. м., розташованої на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4412700000:10:003:0101).

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно у складі: нежитлової будівлі площею 48,0 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (вісім).

Визнати за ОСОБА_1, право оренди земельної ділянки площею 48,0 кв.м, кадастровий номер: 4412700000:10:003:0101, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (вісім).

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду в Луганській області через Свердловський міський суд Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Головуючий: