ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року                                                Справа № 902/966/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В. ,  суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

позивача – Оніщук В.М.

відповідача - Приходько С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про прийняття додаткової постанови у справі №902/966/22

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.02.2024 у справі №902/966/22 (ухвалене суддею Нешик О.С., повний текст складений 04.03.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз"

про стягнення 193 720 977,52 грн заборгованості за договором транспортування природного газу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.02.2024 у справі №902/966/22 позов задоволений частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 145 241 312,37 грн - основного боргу, 6 713 652,14 грн - пені, 2014488,97 грн - 3% річних, 30 783 919,74 грн - інфляційних втрат та 867276,61 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору. У задоволенні позову в частині стягнення 6953115,34 грн пені та 2014488,96 грн 3% річних - відмовлено. Судовий збір в сумі 1073,39 грн залишено за позивачем.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 23.02.2024 у справі №902/966/22 в частині відмови у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" 6 953 115, 34 грн пені та 2 014 488, 96 грн 3 % річних. В цій частині прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задовольнити, стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 6 953 115,34 грн пені, 2 014 488,96 грн 3% річних, а також 1073,39 грн судового збору. Покласти на відповідача судові витрати, понесені сторонами у зв`язку із розглядом цієї апеляційної скарги.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.02.2024 у справі №902/966/22 задоволено частково.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 23.02.2024 у справі №902/966/22 змінено в частині стягнення пені та 3% річних.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Вінницької області від 23.02.2024 у справі №902/966/22 викладено в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 145 241 312,37 грн - основного боргу, 6 799 090,87 грн - пені, 2 008 556,78 грн - 3% річних, 30 783 919,74 грн - інфляційних втрат та 868 002,66 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити".

Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3577,79 грн.

21.05.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшла заява про прийняття додаткової постанови у справі №902/966/22 (документ сформовано в системі "Електронний суд" 20.05.2024), в якій просить стягнути з позивача 4 144,00 Євро витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 розгляд заяви призначений на 11.06.2024 об 11:00 год.

10.06.2024 на адресу суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 розгляд заяви відкладений на 02.07.2024 об 11:30 год.

17.06.2024 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла ухвала Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 13.06.2024 у справі №902/966/22, якою відкрите касаційне провадження у справі №902/966/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.02.2024 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024. Призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.07.2024 о 11:00 год. Витребувано матеріали справи №902/966/22 з Господарського суду Вінницької області/Північно-Західного апеляційного господарського суду, тощо.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 зупинене провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про прийняття додаткової постанови у справі №902/966/22 до повернення матеріалів справи №902/966/22 до Північно-західного апеляційного господарського суду. Направлені матеріали справи №902/966/22 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 11.07.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишено без задоволення. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 та рішення Господарського суду Вінницької області від 23.02.2024 у справі №902/966/22 в оскаржуваній частині залишено без змін.

12.09.2024 на адресу суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №902/966/22.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 (з урахуванням ухвали про описку) поновлено провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про прийняття додаткової постанови у справі №902/966/22. Розгляд заяви призначений на "23" вересня 2024 р. об 12:00 год.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції заявник підтримав доводи заяви про прийняття додаткової постанови.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача заперечив доводи заяви про прийняття додаткової постанови.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про прийняття додаткової постанови у справі №902/966/22, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №910/743/23.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1– 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Подібний висновок викладений у додаткових постановах Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №910/743/23, 06.02.2024 у справі №904/1270/22, від 30.04.2024 у справі №922/1812/23.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат передбачене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Подібний висновок викладений у додаткових постановах Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №910/743/23, від 04.07.2023 у справі №924/295/22.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи із принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (пункт 268), від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір – обґрунтованим.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії чи бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони щодо розподілу витрат або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 – 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5– 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.04.2024 у справі №913/50/22, від 09.04.2024 у справі №910/11443/22, від 14.03.2024 у справі №904/141/20.

З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що у апеляційній скарзі представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" зазначив, що очікує понести судові витрати на отримання професійної правової допомоги у загальному розмірі 10        000 Євро.

У порядку та у строки, визначені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просить стягнути із відповідача на користь позивача суму понесених витрат по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 4144 Євро.

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надало:

- Довіреність представника ТОВ "Оператор газотранспортної системи України"  Оніщука В.М.;

- Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Оніщука В.М.;

- копію Договору №4600008263 про надання адвокатських послуг від 01.09.2023;

- копію витягу із завдання ТОВ "Оператор ГТС України", яке оформлене листом №ТОВВИХ-23-14024 від 05.10.2023 "Щодо надання завдання (заявки) по договору про надання адвокатських послуг № 4600008263 від 0".09.2023";

- копію витягу зі Звіту про надані послуги за період з 01.03.2024 по 31.03.2024;

- копія Акту приймання-передачі адвокатських послуг згідно з Договором про надання адвокатських послуг №4600008263 від 01 вересня 2023 р. за період з 01.03.2024 по 31.03.2024;

Судом встановлено, що 01.09.2023 між ТОВ "Оператор ГТС України", як "Замовником", та юридичною фірмою Wikborg Rein Advokatfirma AS, як "Виконавцем" (далі - ЮФ "Wikborg Rein Advokatfirma AS"), укладено Договір № 4600008263 про надання адвокатських послуг (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати послуги: код ДК 021:2015:79110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (адвокатські послуги) пов`язані із забезпеченням реалізації та захистом інтересів ТОВ "Оператор ГТС України" під час здійснення господарської діяльності із управління газотранспортною системою України, наданні послуг із транспортування газу, співпраці із операторами суміжних газотранспортних систем та інших аспектах здійснення діяльності Товариства, у тому числі в українських та іноземних державних органах та установах, в судах чи в міжнародних арбітражах, міжнародних організаціях, фінансових установах, а також у інших відносинах, що виникають із юридичними та фізичними особами в ході здійснення такої діяльності Товариства.

Пунктом 1.3 Договору послуги мають бути надані у кількості, необхідній для повного і належного виконання умов цього Договору; загальна кількість годин надання послуг за цим Договором складе орієнтовно 4 660 год.

Згідно п. 2.1 Договору послуги надаються на підставі завдань (заявок) Замовника.

Відповідно до п. 3.1 Договору Виконавець надає Послуги, а замовник приймає Послуги щомісячно згідно з наданими Замовником завданнями (заявками).

Згідно п. 3.2 Договору Виконавець щомісячно звітує за час, витрачений на надання Послуг. Виконавець складає звіт, в якому зазначається детальний опис Послуг, інформація про час, витрачений кожним фахівцем, який працював над відповідною заявкою, та прізвища фахівців, які надавали Послуги (далі - Звіт), надсилає Звіт Замовнику. Для цілей обліку кількості годин надання послуг за цим Договором враховуються як години надання Послуг безпосередньо Виконавцем, так і третіми особами, залученими Виконавцем для надання Послуг за цим Договором.

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що виконавець протягом 20 (двадцяти) робочих днів після отримання погодження від замовника, відповідно до пунктів 3.3 та 3.4. Договору, зобов`язаний надати замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг у 2 (двох) примірниках стосовно послуг, що були надані у відповідному місяці, звіт та рахунок на оплату. Замовник протягом 20 (двадцяти) робочих днів після отримання двох примірників такого Акту разом зі Звітом та рахунком на оплату зобов`язаний підписати Акт та один його примірник повернути Виконавцю або в цей же строк надіслати Виконавцю обґрунтовану відмову від приймання послуг.

Відповідно до п. 4.1 Договору ціна цього Договору становить: 1 034 520 євро без ПДВ; валютою платежу є євро; валютою Договору є євро (п.4.1.);

Згідно п. 4.3 Договору фактична сума гонорару Виконавця та його співвиконавців розраховується на основі усередненої погодинної ставки, яка становить не більше 222 (двісті двадцять два) Євро за кожну годину надання Послуг.

Відповідно до п. 4.7 Договору розрахунки за надані у звітному календарному місяці Послуги здійснюється Замовником не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг у звітному місяці шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Пунктом 7.10 Договору передбачено, що передача (відступлення) будь-якою із сторін своїх прав по цьому Договору третім особам без письмової згоди іншої сторони забороняється.

05.10.2023 ТОВ "Оператор ГТС України" направив ЮФ "Wikborg Rein Advokatfirma AS" завдання, оформлене листом № ТОВВИХ-23-14024 від 05.10.2023 "Щодо надання завдання (заявки) по договору про надання адвокатських послуг № 4600008263 від 01.09.2023", у якому з неприхованої частини листа вбачається, що надано ЮФ "Wikborg Rein Advokatfirma AS" замовлення на здійснення представництва та захисту інтересів ТОВ "Оператор ГТС України" у справі №902/966/22.

Зі Звіту щодо послуг наданих за період 01-31 березня 2024 вбачається, що ТОВ "Оператор ГТС України" отримало результати робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами ЮФ "Wikborg Rein Advokatfirma AS":

1. Адвокат Вадим МАЙСТРУК- 6,7 год:

- ставка: 140,00 Євро/год;

- вартість послуг: 938,00 Євро (6,7) год*140 Євро/год).

2. Адвокат Марія СТЕПАНЕНКО - 22.9 год:

- ставка: 140,00 Євро/год;

- вартість послуг: 3 206,00 Євро (22,9) год*140 Євро/год).

вид робіт та кількість витраченого часу: юридичний аналіз рішення Господарського суду Вінницької області від 23.02.2024 у справі №902/966/22 (№ТОВВХ-24-6710 від 05 березня 2024); Юридичний аналіз стосовно підстав апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, стосовно безпідставного перерахунку періоду нарахування пені, стосовно помилкового застосування до спірних правовідносин висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №902/417/18, підготовка й подання апеляційної скарги на рішення (№ТОВВИХ-24-4571 від 25 березня 2024).

Отже, згідно Звіту, розмір витрат на професійну правничу допомогу, які ТОВ "Оператор ГТС України" має сплатити у зв`язку з розглядом справи №902/966/22 та яку просить стягнути із АТ "ОГС "Вінницягаз" за наслідками розгляду справи №902/966/22 у суді апеляційної інстанції складає 4 144,00 Євро (3 206,00 + 938,00).

Відповідно до Акту здавання-приймання наданих послуг від 20.05.2024 протягом періоду з 01.03.2024 до 31.03.2024 виконавець (ЮФ "Wikborg Rein Advokatfirma AS") надав, а замовник (ТОВ "Оператор ГТС України") прийняв послуги відповідно до умов Договору №4600008263 про надання адвокатських послуг від 01.09.2023, а саме виконавець протягом зазначеного періоду надав наступні послуги, а також поніс зазначені нижче витрати у розмір 50  091,00 Євро. Тобто вказана сума понесена в межах всього Договору.

Водночас, на адресу суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз"  надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Мотивуючи заперечення, відповідач зазначає, що під час розгляду даної справи позивачем у апеляційній скарзі не зазначався орієнтовний розмір витрат на правову допомогу. Матеріали справи не містять детального опису робіт, виконаних адвокатами. Матеріали справи не містять доказів того, що Марія Степаненко та Вадим Майструк мають відношення до Юридичної фірми "Wikborg Rein Advokatfirma AS" чи до виконання укладеного між ним та Позивачем Договору про надання правової допомоги. Матеріали справи не містять доказів того, що саме такий обсяг робіт саме по даній справі було погоджено сторонами, зокрема шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт чи наданих послуг. Заявник вважає, що відшкодування витрат на правову допомогу (якщо таке і матиме місце), має бути пропорційним задоволеній сумі, натомість позивач, з порушенням п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, просить відшкодувати останньому всю суму. Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити у постановленні додаткового рішення про стягнення з АТ "ОГС Вінницягаз" заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 144,00 Євро.

Дослідивши надані докази представника позивача на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає про таке.

Суд з наданих до заяви доказів дійшов висновку, що в розумінні ч. 3 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, ТОВ "Оператор ГТС" надало докази на підтвердження факту отримання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо того, що позивачем у поданій ним апеляційній скарзі не зазначався орієнтовний розмір витрат на правову допомогу. Як вбачається із апеляційної скарги, в останній скаржник ТОВ "Оператор ГТС" зазначив, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 10  000,00 Євро.

Крім того, суд звертає увагу, що зі змісту наданих ТОВ "Оператор ГТС" доказів вбачається, що для отримання правничої допомоги у цій справі воно залучило іноземну юридичну фірму, а саме, уклало договір з юридичною фірмою "Wikborg Rein Advokatfirma AS", зареєстрованою за законодавством Королівства Норвегія.

Водночас, згідно п. 2.4 Договору вбачається, що виконавець має право залучати за письмовою згодою замовника третіх осіб для виконання завдань замовника, залишаючись в повній мірі відповідальним за належне виконання

З копії наданого ТОВ "Оператор ГТС" листа №ТОВВИХ-23-14024 від 05.10.2023, адресованого ЮФ "Wikborg Rein Advokatfirma AS", вбачається, що ТОВ "Оператор ГТС" повідомило юридичну фірму про наявність судових проваджень, серед яких справа №902/966/22, просило здійснити представництво його інтересів в усіх судових інстанціях та наголосило, що у відповідності до п. 2.4 Договору надає згоду ЮФ "Wikborg Rein Advokatfirma AS" щодо залучення третіх осіб для виконання завдань під час представництва та захисту інтересів товариства.

Із Звіту щодо послуг наданих послуг вбачається, що між ЮФ "Wikborg Rein Advokatfirma AS" та Юридичною фірмою "AEQUO" укладено угоду про надання юридичних послуг.

Крім того, до апеляційної скарги долучено ордер на надання правничої допомоги, виданий на представлення інтересів ТОВ "Оператор ГТС" Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Екво" адвокату Степаненко Марії Юріївні, яка подала апеляційну скаргу через систему Електронний суд.

Отже, необґрунтованими є доводи відповідача про те, що ТОВ "Оператор ГТС" не надавало згоду на погодження залучення третіх осіб для представництва його інтересів у суді, а Марія Степаненко та Вадим Майструк не мають відношення до Юридичної фірми "Wikborg Rein Advokatfirma AS" чи до виконання укладеного між ним та Позивачем Договору про надання правової допомоги.

Щодо співмірності та розумності заявлених витрат з надання професійної правничої допомоги колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд з посиланням на ч. 6 ст. 126 ГПК неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Крім того, Верховний Суд у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 5 ст. 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Суд зазначає, що з апеляційною скаргою в інтересах ТОВ "Оператор ГТС" звернулася  Марія Степаненко через систему Електронний суд, що в свою чергу значно спрощує процес її подання, оскільки не потребує значних витрат часу у порівнянні з поданням через канцелярію суду або шляхом відправлення засобами поштового зв`язку.

Крім того, ані представники юридичної фірми Wikborg Rein Advokatfirma AS, ані представники АО "ЕКВО" не брали участь у судовому засіданні. Безпосередньо у судовому засіданні інтереси ТОВ "Оператор ГТС" представляв адвокат Оніщук В.М. на підставі виданої товариством довіреності.

Втім, колегія суддів враховує, що послуги адвоката Оніщука В.М. не були включені до розрахунку витрат на правничу допомогу.

Так, у Звіті зазначено вид робіт та кількість витраченого часу: юридичний аналіз рішення Господарського суду Вінницької області від 23.02.2024 у справі №902/966/22 (№ТОВВХ-24-6710 від 05.03.2024); Юридичний аналіз стосовно підстав апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, стосовно безпідставного перерахунку періоду нарахування пені, стосовно помилкового застосування до спірних правовідносин висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №902/417/18, підготовка й подання апеляційної скарги на рішення (№ТОВВИХ-24-4571 від 25.03.2024).

Однак, фактично єдиним результатом наданої правничої допомоги АО "ЕКВО" є підготовка та подача апеляційної скарги від імені ТОВ "Оператор ГТС" через систему Електронний суд.

Також суд звертає увагу, що ТОВ "Оператор ГТС" оскаржило рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у позові про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" 6 953 115, 34 грн пені та 2 014 488, 96 грн 3 % річних. При цьому, судом першої інстанції в частині стягнення пені та 3% річних позовні вимоги задоволені в розмірі 6 713 652,14 грн - пені, 2014488,97 грн - 3% річних. Судом апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції в цій частині стягнуто з відповідача на користь позивача 6799 090,87 грн - пені, 2 008 556,78 грн - 3% річних. Таким чином, судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги позивача на 0,89% в частині стягнення пені та 3% річних від суми, яку стягнуто судом першої інстанції.

При цьому, доводи апеляційної скарги не потребували додаткового, комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин з огляду на незмінність позиції ТОВ "Оператор ГТС" під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції. Також суд звертає увагу, що доводи апеляційної скарги в значній мірі зводилися до арифметичної неправильності обрахунку судом першої інстанції пені.

Також колегія суддів зазначає, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Як вбачається із наданих доказів на підтвердження понесених на професійну правову допомогу, в останніх достатньо деталізовано обсяг наданих послуг для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пунктів 69-73 постанови КГС ВС від 18.05.2022 у справі №910/4268/21 суд, вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу співмірним, повинен враховувати, чи змінювалась позиція сторін під час розгляду справи, в тому числі у судах першої та апеляційної інстанції, чи є аргументи, наведені в різних процесуальних документах, що подавались сторонами під час розгляду справи судом апеляційної та касаційної інстанцій, аналогічними аргументам, викладеним в позовній заяві та інших процесуальних документах, що подавались під час розгляду справи в суді першої інстанції тощо.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Колегія суддів у цій справі вважає за доцільне звернутися до правової позиції, викладеної у додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18 та постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 873/26/20, від 01.02.2022 у справі № 873/213/21, зокрема до таких правових висновків Верховного Суду у згаданих постановах: "Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково".

З огляду на дискреційні повноваження, надані суду положеннями ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, встановлення обставин надання правової допомоги та визначення розміру судових витрат здійснюється судом у кожному випадку окремо, з огляду на встановлені обставини та факти у кожній судовій справі окремо.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підготовка та подання апеляційної скарги є дійсними та необхідними послугами у цій справі, підтверджені належними доказами. Проте з огляду на те, що розмір та порядок нарахування таких витрат не було чітко визначено ні основним Договором про надання адвокатських послуг, ні Звітом, колегія суддів вважає, з урахуванням критеріїв пропорційності задоволення вимог скаржника, розумності і реальності таких витрат, їх співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з урахуванням наданих стороною доказів на підтвердження таких витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 140 Євро.

Щодо валюти, в якій підлягають стягненню судові витрати, колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 31.07.2024 у справі №921/403/22.

ТОВ "Оператор ГТС" просило стягнути витрати на професійну правничу допомогу в іноземній валюті - євро.

Положення ГПК України щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу не регулюють питання щодо валюти (національна чи іноземна), в якій такі витрати підлягають стягненню.

Тому, для вирішення питання про те, у якій саме валюті можуть бути стягнуті витрати на правничу допомогу, Верховний Суд звертається, зокрема, до положень Цивільного кодексу України.

Законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня (ч. 1 ст. 192 гл. 13 "Речі. Майно" ЦК України).

Зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті (частини 1, 2 ст. 524 гл. 47 "Поняття зобов`язання. Сторони у зобов`язанні" ЦК України).

Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини 1-3 ст.533 гл.48 "Виконання зобов`язання" ЦК України).

За практикою Верховного Суду, суд може стягнути витрати на професійну правничу допомогу в іноземній валюті, якщо, зокрема, учасником спірних правовідносин є особа, не зареєстрована за законодавством України.

Так, Верховний Суд у постановах від 15.01.2020 у справі №910/3888/17, від 31.05.2022 у справі №916/2364/20, від 06.12.2023 у справі №905/493/22, від 02.07.2024 у справі №910/204/22 хоч і стягнув з однієї сторони на користь іншої витрати на професійну правничу допомогу в іноземній валюті, проте, у зазначених справах учасником спору була особа, яка не зареєстрована за законодавством України.

Судом встановлено, що ТОВ "Оператор ГТС" та юридична фірма "Wikborg Rein Advokatfirma AS" у п. 2.4. Договору погодили, що адвокатські послуги в розумінні  Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" надаються виконавцем із залученням адвокатів, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання. У п. 4.1. Договору сторони передбачили, що валютою Договору є євро

Однак, юридична фірма "Wikborg Rein Advokatfirma AS" (зареєстрована за законодавством Королівства Норвегія), для представництва інтересів ТОВ "Оператор ГТС" у спорі з юридичною особою - резидентом України, залучила АО "ЕКВО" (зареєстроване за законодавством України).

Враховуючи, що як позивач, так і відповідач є резидентами України, спір між ними у цій справі виник щодо стягнення коштів у національній валюті України, то компенсація витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, також має бути здійснена у національній валюті України - гривні.

Таким чином, підлягає частковому задоволенню заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про ухвалення додаткової постанови у справі №902/966/22 у розмірі 140 євро, що складає 6460,80 грн за офіційним курсом Національного банку України (46,1486 грн станом на 23.09.2024).

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про ухвалення додаткової постанови у справі №902/966/22 задоволити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (ідентифікаційний код: 03338649; місцезнаходження: провулок Костя Широцького, буд.24, м.Вінниця, Вінницька обл., 21012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (ідентифікаційний код: 42795490; місцезнаходження: пр. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065) 6460,80 грн (140 Євро) витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

2. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Вінницької області.

3. Справу №902/966/22 повернути до Господарського суду Вінницької області.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "26" вересня 2024 р.

Головуючий  суддя                                                                      Павлюк І.Ю.

Суддя                                                                                              Грязнов В.В.  

Суддя                                                                                              Розізнана І.В.