2-а-534/11           

 ПОСТАНОВА

17.02.2011  Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді                            Леонова А.А.

при секретарі                                      Рябенькій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС БДПС ДАІ м. Дніпропетровська лейтенанта міліції Стасенко Дениса Володимировича та до УДАІ УМВС України у м. Дніпропетровську про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ   :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення Серії АЕ1 № 120675 від 12 грудня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122, ч.І. ст. 126 КУпАГТ.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 12 грудня 2010 року він на автомобілі Мітсубісі, д/н НОМЕР_1, рухався по вул. К. Лібкнехта в м. Дніпропетровську. Після виконання повороту праворуч на вул. Чкалова його зупинив інспектор ДПС Стасенко Д.В.. Причиною зупинки стало те, що позивач, нібито, виконав поворот на вул. Чкалова і не надав переваги у русі пішоходам, які рухались по пішохідному переходу. Також інспектор встановив, що позивач не мав при собі договору обов'язкового страхування власників транспортних засобів, після чого ІДПС склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Клопотання позивача про надання можливості скористатися правовою допомогою адвоката інспектор відхилив. Однак на думку ОСОБА_1 правопорушення не мало місце. Позивач зазначає, що при повороті праворуч на вул.. Чкалова зменшив швидкість та переконався, що пішоходи, яким може бути створена загроза або небезпека, відсутні, продовжив рух. Інспектор не встановив жодних доказів порушення позивачем правил дорожнього руху, а в якості свідка даної події зазначив другого інспектора ДПС, тим самим не виконав вимоги закону щодо всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Таким чином, вважає, що постанова серії АЕ1 № 120675 від 12 грудня 2010 року про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст. 122, ч.І ст. 126 КУпАП не відповідає вимогам закону, оскільки не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт його неправомірних дій.

Позивач в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Старший інспектор ДПС БДПС ДАІ м. Дніпропетровська Стасенко Д.В. подав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, проти позову заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, постановою старшого лейтенанта міліції Стасенко Дениса Володимировича від 12.12.2010 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 800 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122,ч.1ст.126КУпАП.

В постанові вказується, що ОСОБА_1 12.12.2010 р. близько 10:15 годин, керуючи автомобілем Міцубусі д/н НОМЕР_1 повертаючи праворуч з вул. К. Лібкнехта на вул. Чкалова в м. Дніпропетровську, не надав переваги у русі пішоходам, які рухалися по пішохідному переходу, а також не мав при собі чинний договір обов'язкового страхування власників транспортних засобів.

В своїх поясненнях в протоколі про адміністративне правопорушення по суті порушення позивач зазначив, що з висновком інспектора не згоден: на пішохідному переході пішоходів не було. Відсутність страховки пояснив тим, що забув її вдома, зобов'язався надалі мати її постійно при собі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Згідно ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ч.2 ст.283 Кодексу України про адміністративне правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративна відповідальність за скоєне правопорушення має місце у разі порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.І ст. 126 КУпАП керування транспортними засобами, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена карта»), - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином штраф, який має бути накладений за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП становить 425-510 грн., по ч.І ст.126 КУпАП - 425-850 грн. Тобто мінімальний штраф, який має бути накладений за дані правопорушення у сукупності становить 850 грн.

При таких обставинах суд дійшов до висновку, що постанова серії АЕ1 № 120675 від 12 грудня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122, ч.І ст.126 КУпАП не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена з чисельними порушеннями та за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, в порушення вимог щодо всебічного повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова скасуванню.

Судові витрати розподіляються судом відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 159, 160-163 КАС України ст.. 247 КУпАП України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити. .   Скасувати постанову серії АЕ1 № 120675. від 12 грудня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповщальності/пр ч.2 ст. 122, ч.І ст.126 КУпАП.

Постанова остаточна і оскарженню не/підлягає.