Справа № 2-531/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                                  

24 лютого 2011  року  

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Шелєхової Г.В.

при секретарі –Кибенко Т.Ю.

з участю представників позивача –ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідачки – ОСОБА_3

представника відповідачки –ОСОБА_4

представника відповідача  –ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за  позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, відкритого акціонерного товариства «Сумбуд», 3-тя особа –КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності на квартиру та за зустрічним позовом ОСОБА_3  до ВАТ «Сумбуд», ОСОБА_7, 3-тя особа –КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»про визнання недійсною додаткової угоди, про визнання права власності на квартиру та про зобов»язання оформлення правовстановлюючих документів на неї,-

                                                                  ВСТАНОВИВ:

           Позивач за первісним позовом ставить питання про визнання за ним права власності  на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 просить також зобов»язати ВАТ «Сумбуд»видати йому акт прийому –передачі спірної квартири для реєстрації його права власності на неї.

           Свої вимоги мотивує тим, що прибув до м. Суми в 2007 році з метою придбання квартири. Оскільки не володів української мовою, скористався допомогою, як перекладача, раніше знайомої йому ОСОБА_3 Разом з нею вони з»явились до офісу ВАТ «Сумбуд», де був укладений договір на пайову участь у будівництві 131 квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 На виконання цього договору ним були перераховані кошти відповідно до умов договору.

           В травні 2010 року ОСОБА_3 передала йому ключі від спірної квартири, він вселився в квартиру, але в подальшому йому стало відомо, що договір на пайову участь  у будівництві укладений на ім»я ОСОБА_3, всі грошові надходження робилися від її імені і їй виданий акт прийому –передачі квартири.

           Вважаючи себе обманутим ОСОБА_3 він звернувся з заявою до УМВС про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності. 02.07.2010 року ОСОБА_3 разом з позивачем з»явилася в УКБ ВАТ «Сумбуд», де написала заяву про відмову в участі в будівництві житла і не заперечувала проти переоформлення договору на користь ОСОБА_7. В зв»язку з поданням такої заяви була укладена додаткова угода, згідно з якою право вимоги ОСОБА_3 за договором передані ОСОБА_7, попередній договір розірваний. Кошти перераховані ОСОБА_3 в розмірі 303324 грн. зараховані як внесок позивача. Але через деякий час ОСОБА_6 подала заяву про відкликання своєї заяви про передачу ОСОБА_7 всіх прав та обов»язків по договору, в зв»язку з чим представники ВАТ «Сумбуд»відмовилися йому видати документи для отримання свідоцтва про право власності на квартиру.

         Зустрічний позов не визнав з наведених підстав.

         ОСОБА_3 первісний позов не визнала, звернулася із зустрічним позовом, в  якому просить визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 02.07.2010 року до договору № 14-1 від 19.12.2005 року як укладену внаслідок застосування до неї фізичного та психічного тиску, визнати за нею право власності на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 зобов»язати ВАТ «Сумбуд»видати їй право установчі документи на спірну квартиру для реєстрації права власності в КП «Сумське міське БТІ».

        Свої вимоги мотивує тим, що тривалий час була знайома з ОСОБА_7. В 2007 році ОСОБА_7 приїхав до м. Суми з метою відвідування ОСОБА_3 і оскільки вона не мала належних умов для проживання, вирішив придбати для неї житло. Саме тому був укладений договір з ТОВ «Сумбуд»на її ім»я. Кошти на будівництво квартири вона сплачувала в 3 етапи –31.08.2007 року -  224000 грн, 19.11.2007 року –51655 грн., 21.06.2010 року –27669 грн. Грошові кошти, які перераховував їй  ОСОБА_7 на будівництво квартири були його дарунком. Останній платіж –це її особисті кошти. В 2007 році будівництво було закінчене, ОСОБА_3 займалася її ремонтом.

         В травні 2010 року ОСОБА_7 знову приїхав до ОСОБА_3, вони проживали разом в новозбудованій квартирі. ОСОБА_7 квартира сподобалася, він виявив бажання подарувати її своїй доньці, що образило ОСОБА_3 і вона відмовилася  переоформлювати на нього квартиру.

         Оскільки ОСОБА_7 в подальшому звернувся до правоохоронних органів, вона під тиском працівників цих органів змушена була написати заяву у ВАТ «Сумбуд»про відмову від пайової участі у будівництві житла на користь ОСОБА_7.

         В подальшому вона відмовилася від цієї заяви, але  ВАТ «Сумбуд»припинило процес підготовки документів для видачі свідоцтва про право власності на квартиру.

         ОСОБА_3 не заперечує того факту, що кошти на квартиру отримані нею від ОСОБА_7, але ці гроші він їй передавав в якості подарунку.

         Представник ТОВ «Сумбуд»при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

         Представник  КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»в судове засідання не з»явився, про день та час слухання справи сповіщений належним чином.

         Суд заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали даної справи, вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний –відмові в задоволенні з таких підстав.

           Судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 познайомилися в Ізраїлі. Підтримували  знайомство тривалий час. ОСОБА_7 українською чи російською мовою не володіє, йому відомі лише декілька загальновживаних слів. ОСОБА_3 володіє івритом, в період перебування ОСОБА_7 на території України була для нього перекладачем. ОСОБА_7 є громадянином Ізраїлю.

           В 2007 році ОСОБА_7 на запрошення ОСОБА_3 прибув до України. У нього виникло бажання придбати житло на території України і він разом з ОСОБА_3 прибув до офісу ВАТ «Сумбуд», де був укладений договір № 14-і від 19 грудня 2005 року на пайову участь у будівництві 131 квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 Хоча в реквізитах договору зазначено, що він укладений в 2005 році, фактично він був укладений в 2007 році. Пайовиками в цьому договорі були зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_3

          Згідно з цим договором пайовик повинен був сплатити до 31.08.2007 року 224000 грн., до 31.10.2007 року 51655 грн., з розрахунку 3450 грн. за один квадратний метр площі в квартирі. Після введення в експлуатацію будинку замовник зобов"язаний передати пайовику акт          прийому-передачі трикімнатної квартири.

          В цей же день 19 грудня 2005 року укладається ще один договір за тим же номером                  № 14-і і з тими ж умовами, але як пайовик в цьому договорі значиться лише ОСОБА_3. Підставою для укладання цього договору стала заява від імені ОСОБА_7 написана українською мовою  ОСОБА_3 та підписаною  ОСОБА_7.

     03.08.2007 року на ім"я ОСОБА_7 перераховані із Ізраїлю грошові кошти в сумі 39980 доларів США, які отримані ОСОБА_7 10.08.2007 року в Сумській філії ВАТ „КБ Володимирівський.

       01.10.2007 року ОСОБА_7 перерахував 10000 доларів США, які отримані в „Укргазбанку".

          Грошові кошти на будівництво квартири сплачувалися таким  чином –31.08.2007 року –224000 грн., 19.11.2007 року –51655 грн., 21.06.2010 року –27 669 грн.

       Обидві сторони не заперечують того факту, що два перші платежі здійснені за рахунок коштів, переданих ОСОБА_7 ОСОБА_3

        В травні 2010 року ОСОБА_7 прибув в м. Суми та мешкав разом з ОСОБА_3 в спірній квартирі.

          В цей же період ОСОБА_7 з"явився в УКБ „ВАТ Сумбуд", де зрозумів, що договір на пайову участь у будівництві укладений на ім"я ОСОБА_3, всі грошові надходження робились від її імені і їй виданий акт прийому-передачі квартири. Вважаючи себе обманутим ОСОБА_3, ОСОБА_7 звернувся з заявою до УМВС про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.

         02.07.2010 року ОСОБА_3 разом з ОСОБА_7 з'явилась в УКБ ВАТ „Сумбуд", де написала заяву про відмову в участі в будівництві житла і не заперечувала щодо переоформлення договору № 14-і від 19 грудня 2005 року на користь ОСОБА_7. В зв"язку з поданням такої заяви була укладена додаткова угода № 1 від 02 липня 2010 року, згідно з якою право вимоги ОСОБА_3 за договором передані ОСОБА_7. Договір № 14-і від 19 грудня 2005 року розірваний. Кошти перераховані ОСОБА_3 в розмірі 303324 грн. зараховані як внесок ОСОБА_7, закріплені квадратні метри загальної площі відкріплені від ОСОБА_3 і закріплені за ОСОБА_7. Ця додаткова угода підписана особисто ОСОБА_3 та начальником УКБ ВАТ „Сумбуд" ОСОБА_9 в присутності ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 ОСОБА_12 В зв"язку з тим, що ОСОБА_7 не мав на той час ідентифікаційного коду, документи для оформлення права власності на квартиру в той день йому видані не були.

          Після отримання ідентифікаційного коду ОСОБА_7 з"явився в УКБ ВАТ „Сумбуд", де дізнався, що  ОСОБА_3 подала заяву про відкликання своєї заяви про передачу йому всіх прав та обов"язків по договору № 14-і від 19 грудня 2005 року, в зв"язку з чим представники ВАТ „Сумбуд" відмовились йому видати документи для отримання свідоцтва про право власності на квартиру в КП „Сумське міське бюро технічної інвентаризації" і було рекомендовано вирішувати питання про право власності на квартиру в судовому порядку.

           Викладені обставини підтверджуються копіями 2 договорів № 14-і від 19 грудня 2005 року, копіями заяв ОСОБА_3, копією додаткової угоди № 1 від 02 липня 2010 року, копією документу банку про перерахування грошових коштів, поясненнями сторін та свідків ОСОБА_13, ОСОБА_10

            На підставі ч. 2 ст. 331 Цивільного Кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

         На цей час будинок за адресою: АДРЕСА_1 зданий в експлуатацію; ОСОБА_7 приймав участь в будівництві цього будинку на підставі договору № 14-і від 19 грудня 2005 року на пайову участь в будівництві житла та додаткової угоди № 1 від 02 липня 2010 року; на виконання договорів вніс власні кошти в сумі, передбаченою договорами, в зв"язку з чим за ним необхідно визнати право власності на новостворене майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язати ВАТ „Сумбуд" видати ОСОБА_7 акт прийому-передачі квартири за адресою: АДРЕСА_1 для реєстрації його права власності на цю квартиру в КП „Сумське міське бюро технічної інвентаризації".

          В процесі слухання справи ОСОБА_3 не надано суду переконливих доказів на підтвердження того факту, що  заява про відмову в участі в будівництві подана нею під психічним та фізичним тиском. Допитані судом свідки ОСОБА_13, ОСОБА_10, які були присутні при написанні заяви, пояснили, що ОСОБА_3 подала таку заяву з власної ініціативи без  будь-якого тиску з боку присутніх осіб,  між сторонами була дружня, привітна атмосфера. Не знайшли підтвердження в судовому засіданні і доводи ОСОБА_3 про те, що  кошти на придбання спірної квартири були подарунком від ОСОБА_7, оскільки ОСОБА_7 цей факт заперечує, про що  свідчить поданий ним до суду позов. Допустимі докази на підтвердження факту дарування ним грошових коштів ОСОБА_3 суду не надано. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 підлягають стягненню судові витрати по справі в загальній сумі 1820 грн. –1700 грн. судовий збір та 120 грн. витрати на ІТЗ.

           Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 331 ЦК України, ст.ст.10, 208, 212, 213 ЦПК України, суд, -    

                                                             В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

Зобов"язати ВАТ "Сумбуд" видати ОСОБА_7 акт прийому-передачі квартири за адресою АДРЕСА_1 для реєстрації його права власності на цю квартиру.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7  судові витрати в загальній сумі 1820 грн.

В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_3 відмовити в зв"язку з їх необґрунтованістю.

Сторони можуть оскаржити рішення суду до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду, а у разі відсутності особи у судовому засіданні - з дня отримання копії рішення.   

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя

Повний текст рішення виготовлений 01.03.2011 року