Справа №  1-106/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

10.03.2011м. Хуст

 Хустський   районний  суд  Закарпатської області

                                                                          в складі   головуючого:  Кемінь  В.Д.

                                                                       при секретарі : Сабов О.І.

                                            з  участю  прокурора: Дорошевич –Джумурат Н.Й.                                                            адвоката : ОСОБА_1  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, освіта базова-середня, проживає в незареєстрованому шлюбі, сезонний працівник, раніше судимий вироком Томашпільського районного суду Вінницької області   від 26.03.2009 року за ч. 1 ст. 236 КК України до 2 років позбавлення волі із встановленням на підставі ст. 75 КК України  іспитового строку на 1 рік,

в злочині передбаченому ст.121 ч.1   КК України

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 19 вересня 2010 року, біля 23 год. 20 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись по місцю свого проживання в АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_3, наніс останньому один удар ножем в області черевної порожнини, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення живота з пошкодженням тонкої кишки, брижі сальника, які згідно висновку експерта кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя в момент заподіяння.

           Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, суду пояснив, що потерпілий є його вітчимом. З потерпілим у них за останні роки склалися неприязні відносини, які були причиною частих сварок між ними, а інколи закінчувалися навіть бійками. Вони проживали окремо від потерпілого, але підтримували відносини з ним та матір’ю - ОСОБА_4. 19 вересня 2010 року потерпілий біля 13.00 год. по телефону вимагав повернути йому чоботи та електродвигун, звинувачуючи його у крадіжці. На що він відповів, що не робив ніяких крадіжок від потерпілого. У відповідь почув погрози від потерпілого, який намагався з’ясувати де він знаходиться. Тоді він пішов з дому, щоб уникнути чергового конфлікту. На протязі другої половини дня потерпілий ще декілька разів в телефонній розмові погрожував та намагався з’ясувати його місце знаходження, для вияснення їхніх стосунків. Додому з дружиною та дитиною вони повернулися біля 19.00 год. 19.09.2010 р., їх провідала його мати - ОСОБА_4, яка забирала свій посуд і сказала, що ОСОБА_3 дома відпочиває. Після чого вона пішла додому, а він її провів на вулицю, потім повертаючись додому зайшов у кафе де випив біля 200 гр. грілки та повернувся у будинок. З дружиною він про щось посперечався і пішов відпочивати так як був у стані алкогольного сп’яніння. Потім чув, що дружина по телефону розмовляла з його матір’ю, а ще через деякий час, коли вони вже відпочивали почув як на їхнє подвір’я хтось зайшов. Далі він почув крики ОСОБА_3, який вимагав відчинити двері, які вже були закриті на гачок із середини будинку. Потягнувши сильніше за двері, ОСОБА_3 вирвав гачок з вхідних дверей і вдерся до будинку, при цьому штовхнувши його. Від поштовху потерпілого він впав і підводячись взяв кухонний ніж, який звечора залишив на журнальному столику коли чистив горіхи. Тоді, він зі страху цим кухонним ножем вдарив у живіт потерпілого, від чого останній вискочив на подвір’я і втік. Від того що трапилося він був у шоковому стані. Коли до нього вийшла дружина, він розповів що відбулося між ними з потерпілим. Ніж яким він наніс удар потерпілому викинув зі страху коли вийшов на подвір’я. За свій вчинок просить вибачення від потерпілого, так як під час цієї пригоди був наляканий і зі страху що його поб’ють схопився за ніж. Зараз усвідомлює наслідки які могли статися, дає критичну оцінку своїм діям, просить суд його суворо не наказувати та не позбавляти волі і врахувати інтереси його сім’ї, які необхідно забезпечувати та утримувати. Завдану матеріальну шкоду вказану у позові прокурора він відшкодує повністю.

          Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечив тих обставин, що стосуються факту нанесення йому тілесних ушкоджень підсудним ОСОБА_2 під час події 19.09.2010 р. В своїх поясненнях ОСОБА_5 ствердив, що між ним та ОСОБА_2, який є сином його жінки від першого шлюбу та проживає в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 існують неприязні відносини, через поведінку самого підсудного, який його не слухався, не хотів працювати і постійно створював йому проблеми. 19.09.2010 року вони вже відпочивали, і по телефону його дружині ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_2 розпочинає з нею сварку. Після чого він по телефону попередив ОСОБА_2 що прийде до нього і розбереться з його поведінкою, якщо він не заспокоїться. Однак підсудний проігнорував його вимоги, сказавши що він на нього чекає. Тому він, взяв велосипед і поїхав до будинку підсудного, щоб забрати невістку ОСОБА_6 з дитиною та привести до них додому. Біля 23 год. 15 хв. він зайшов на подвір’я АДРЕСА_1, де проживає підсудний з сім’єю. В будинку було темно і він потягнув за ручку вхідних дверей, від чого вони відкрилися, коли зайшов у коридор, в темноті почав вдивлятися і побачив як до нього з правого боку підійшов підсудний, та наніс йому удар в область живота. Відчувши різку біль він відштовхнув підсудного і побачив у його руках ніж. Після чого вийшов з будинку та поїхав на велосипеді додому, де розповів дружині що трапилося і на службовому автомобілі поїхав з дружиною в лікарню.  Вважає що підсудному слід змінити свою поведінку на  краще.  Претензій до підсудного не має і просить суд не позбавляти його волі.

Вина підсудного ОСОБА_2 у вчинені інкримінованого йому злочину також доводиться показами свідків допитаних в ході досудового слідства та в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_6 в своїх поясненнях ствердила, що проживає в незареєстрованому шлюбі з підсудним ОСОБА_2, та виховує неповнолітню дитину, що народилася у неї від першого шлюбу. Також свідок пояснила що між її чоловіком та його вітчимом – ОСОБА_3 існують неприязні відносини. Дійсно 19.09.2010 року, протягом дня ОСОБА_3 по телефону вимагав від її чоловіка повернути чоботи та електродвигун, однак останній заперечував це, пояснюючи що він від вітчима не брав ніяких речей. Ввечері у них була мати чоловіка – ОСОБА_4, яка пішла додому біля 20.00 год. і чоловік провів її на вулицю та повернувся десь через 20 хвилин у стані алкогольного сп’яніння. Через те що чоловік повернувся п’яний, вона почала з ним сваритися.  Потім вони лягли відпочивати, але чоловік продовжував з нею сварку. Тому біля 22 год. 40 хв. вона зателефонувала матері підсудного та скаржилася на його поведінку через вживання спиртних напоїв, у відповідь мати сказала щоб вона з дитиною ішла заночувати до них, і ОСОБА_3 вже пішов до них додому. Через 10 хвилин після цієї телефонної розмови на подвір’я їхнього будинку зайшов ОСОБА_3, почав стукати в двері, вона просила чоловіка не відкривати двері, тому що боялася чергового конфлікту та з’ясування відносин ОСОБА_3 з її чоловіком, оскільки обидва були в стані алкогольного сп’яніння. На її прохання чоловік дверей не відкрив і присів у коридорі та почав курити. Однак, ОСОБА_4 постукавши декілька разів у вхідні двері сильно потягнув за ручку і гачок на який були закриті двері відкрився. Коли потерпілий зайшовши в коридор, було чути що між ними з чоловіком відбувається штовханина, вони падали на підлогу, а потім потерпілий вибіг з будинку. Після чого чоловік розповів що вдарив ножем у живіть потерпілого.

Аналогічні покази в судовому засіданні дала свідок ОСОБА_4, пояснивши що потерпілий є її чоловіком, а підсудний сином від першого шлюбу і між ним двома за останній час постійно виникають суперечки та сварки. Дійсно 19.09.2010 року протягом дня її чоловік перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння по телефону вимагав від сина повернути чоботи та електродвигун, однак останній заявляв що не брав ніяких речей від потерпілого. Вечері вона була в гостях у сина і повернулася додому після 20.00 години. Десь біля 22 год. 40 хв. їй зателефонувала дружина сина – ОСОБА_6, і повідомила, що син повернувся додому у стані алкогольного сп’яніння та свариться з нею.  Цю розмову почув ОСОБА_3, який піднявся з ліжка і сказав що їде до сина і розбереться з його поведінкою та забере невістку з внуком до них заночувати. Тому вона, в телефонній розмові повідомила ОСОБА_6 про те, що в стані алкогольного сп’яніння ОСОБА_3 пішов до них додому. Коли чоловік повернувся то сказав що син його вдарив ножем у живіт. Після чого вони поїхали у лікарню. Крім цього, свідок пояснила, що потерпілий постійного висловлює якісь претензії до її сина, намагається його виховувати на свій лад, через що між ними склалися особисті неприязні відносини. Потерпілий своєю поведінкою сам провокує на конфлікти та сварки, застосовує фізичну силу як до неї так і до їх сина. За останні два роки вона неодноразово зверталася у міліцію з приводу неправомірної поведінки потерпілого за що його притягали до відповідальності.

Дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи також доводиться вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому діяння:

-          протоколом огляду місця події від 20.09.2010 року зафіксовано обстановку в АДРЕСА_1, де 19.09.2010 р. відбулася пригода між підсудним та потерпілим (7-10) ;

-          протоколом явки з повинною підсудного ОСОБА_2 стверджується його причетність до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 (а.с.11. );

-          висновком судово-медичної експертизи № 532 від 19.10.2010 року, у потерпілого ОСОБА_3 встановлено тілесні ушкодження  у вигляді проникаючого ножового поранення живота з пошкодженням тонкої кишки, брижі сальника, які виникли внаслідок дії колюче ріжучого предмета типу клинка ножа, по ударному механізму дії і вкладаються в час події 19.09.2010 року і кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження що небезпечними для життя в момент їх заподіяння (а.с.30-32);

-          протоколом відтворення обстановки та обставин події від 22.10.2010 року, з участю підсудного, зафіксовано при яких обставинах і куди саме був нанесений підсудним удар ножем, померлому ОСОБА_3 під час події 19.09.2010 р. в АДРЕСА_1 (а.с.96-98).

-          за висновком спеціальної медичної наркологічної експертної комісії № 78 від 21.10.2010 року встановлено, що ОСОБА_2 не хворіє хронічним алкоголізмом і не потребує лікування від такого захворювання (а.с.109).

Суд також бере до уваги встановлені в судовому засіданні докази, про поведінку самого потерпілого ОСОБА_3 у взаємовідносинах в своїй сім’ї та з підсудним особисто, які знаходяться у тісному взаємозв’язку з подією, що сталася між ними 19.09.2010 р. по місцю проживання підсудного ОСОБА_2 та наслідками, що настали після цієї пригоди. Тому суд враховує ці обставини, які встановлені та перевірені в ході судового слідства, що стосуються дій та поведінки потерпілого ОСОБА_3, у взаємовідносинах з підсудним та безпосередньо під час пригоди 19.09.2010 року в АДРЕСА_1 і в сукупності з іншими доказами по справі, свідчать про умови та обставини, що сприяли вчиненню з боку підсудного інкримінованого йому злочину.

Підтвердженням вказаних обставин є досліджені в судовому засіданні адміністративні справи відносно потерпілого ОСОБА_3 за 2009 та 2010 рік (№3-2267/09 з Хустського районного суду, та №41187310 від 17.08.2010 р. з Хустського МРВ) За вказаними матеріалами потерпілий ОСОБА_3 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, та ст. 173  КУпАП, саме через хуліганські дії та насильство в сім’ї,  вчинені у стані алкогольного сп’яніння відносно своєї дружини ОСОБА_4

По місцю проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно, має на утриманні дружину та неповнолітню дитину ( а. с.83,110).

За даними ВОІ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_2 раніше притягався до кримінальної відповідальності 26.03.2009 р. за ст. 236 ч.1 КК України із застосуванням іспитового стоку на 1 рік на підставі ст. ст. 75 КК України (а. с.78).

          З огляду на  вище наведене, оцінивши в сукупності встановлені та здобуті в судовому засіданні докази суд приходить до висновку що вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину цілком доведена. Зокрема, визнанням вини самим підсудним, поясненнями потерпілого ОСОБА_7 свідків ОСОБА_6, ОСОБА_4 та дослідженими матеріалами кримінальної справи.  

          Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 121 ч.1 КК України, за кваліфікуючими ознаками - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обираючи підсудному покарання суд враховує обставини які його пом’якшують – підсудний свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, написав явку з повинною, має на утримання дружину та неповнолітню дитину, а також обставини, що обтяжують покарання – злочин вчинив перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння.

          З врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та даних які характеризують особу підсудного, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без відбування ним основного покарання. Тому суд звільняє його від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Позовні вимоги прокурора про стягнення матеріальної шкоди з підсудного ОСОБА_2 на користь Хустської районної лікарні в розмірі 738,87 грн. підлягають до задоволення, так як в судовому засіданні сам підсудний визнав дані позовні вимоги і в матеріалах справи містяться докази про розмір витрат понесених лікарнею на лікування потерпілого ОСОБА_3 від заподіяних йому тілесних ушкоджень підсудним під час пригоди 19.09.2010 року.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 323, 324,328 КПК України, суд

З А С У Д И В :

 Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього  обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_2 періодично з`являться в органи кримінально - виконавчої системи для реєстрації і повідомляти їх про зміну свого місця проживання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.

          Цивільний позов прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Хустської районної лікарні р/р 35427004000818 в ГУДКУ в Закарпатській області код одержувача  01992771, МФО 812016 грошову суму в розмірі 1155,49 грн. -  витрачених лікувальним закладом на лікування потерпілого.

          Речові докази по справі зазначені в постанові слідчого від 20.10.2010 р. – светр та джинси повернути засудженому ОСОБА_2, зразки крові залишити на зберіганні при матеріалах справи.

          Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Закарпатської області.

Суддя   Кемінь В.Д.