Справа № 2-66/11

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 "09" березня 2011 р.                                                                смт.Веселинове

                   Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:         

                                   головуючого судді – Калараш А.А.

                                  при секретарі          -   Крамарчук Л.Б.

                                    за участю представників позивача  ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове справу за позовом ОСОБА_3  до  Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Миколаївське»про зобов’язання припинити користування земельною ділянкою, зобов’язання повернути земельну ділянку, стягнення заборгованості по орендній платі.  

В С Т А Н О В И В :

          12.01.2011  року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Миколаївське»про зобов’язання припинити користування земельною ділянкою, зобов’язання повернути земельну ділянку, стягнення заборгованості по орендній платі.

         В позовній заяві зазначила, що 15 лютого 2000 року між ОСОБА_5 (орендодавець)  та СЗАТ «Миколаївське»(орендар) було укладено договір оренди земельної частки (паю) № 29, площею 4,12 умовних кадастрових гектарів. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, але на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом вона є  спадкоємцем майна померлої.  Тому позивачка отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку, та в зв’язку з цим вона звернулася до відповідача СЗАТ «Миколаївське»з листами про припинення договору оренди земельної частки (паю) та про стягнення заборгованості з орендної плати за 2005 –2010 роки. Однак відповідач відмовляється від припинення (розірвання) договору оренди земельної частки (паю) та відмовляється припинити користування земельною ділянкою та повернути її. Тому вона змушена звернутися до суду, просить зобов’язати відповідача СЗАТ «Миколаївське»припинити користування земельною ділянкою та повернути її за актом приймання передачі з передачею їй незібраного врожаю, також стягнути  заборгованість з орендної плати в сумі 5167 грн. 58 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 69 грн., витрати на інформаційно –технічне забезпечення в розмірі 120 грн., витрат по оплаті правової допомоги в розмірі 1400 грн.   .  

В судовому засіданні  представник позивача  ОСОБА_2  суду пояснив, що позивачка  є  спадкоємцем майна померлої  ОСОБА_5 та 26 грудня 2009 р. позивачка отримала свідоцтво  про право  на спадщину за заповітом , на підставі якого  31.08.2010 р. отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку, що знаходилася в оренді відповідно до договору оренди земельної частки (паю) № 29 з 15 лютого 2000 року. З моменту  отримання позивачкою державного акту  договір оренди  вважається припиненим , на  неодноразові звернення (, 17.09.2010 р., 16.11.2010 р.,) про припинення обробляти земельну ділянку , відповідач проігнорував та засіяв земельну ділянку озимою , з 2005 року  відповідач  плату за оренду земельної ділянки добровільно відмовляється  сплачувати позивачці ,тому просить позов задовольнити в повному обсязі .Вважає, що строк позовної  давності позивачкою не порушений ,оскільки відповідачем орендна плата нараховувалася тому  відповідно до ст. 264 ЦК України мало переривання  позовної давності .

 В судовому  засіданні представник позивача ОСОБА_1 надав аналогічні пояснення з представником ОСОБА_2 , та  пояснив крім того, що він неодноразово приїжджав до відповідача ,особисто  керівник  СЗАТ „Миколаївське” знав про отримання  позивачкою Державного акту на землю та  не бажання у подальшому  передавати земельну ділянку в оренду ,проігнорував  цим та засіяв  земельну ділянку озимою, просить позов задовольнити в повному обсязі, тобто стягнути  заборгованість з орендної плати в сумі 5167 грн. 58 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 69 грн., витрати на інформаційно –технічне забезпечення в розмірі 120 грн., витрат по оплаті правової допомоги в розмірі 1400 грн.   

Представник відповідача СЗАТ «Миколаївське»в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення № 57001 0083432 4 від 15.02.2011 року. 3.02.2011 року під час попереднього судового засідання  представник  відповідача Пасічник Д.В. позовні вимоги позивачки визнав частково , не визнав  суму  заборгованості по сплаті орендної плати  ,наполягав на застосування  вимог ст. 257 ЦК України , тому вважав ,що орендна плата  повинна бути стягнута за три роки  в сумі 3469 грн.

           В силу ст.224 ЦПК суд, за згодою  представників  позивачки ,  вважає за можливе розглянути справу у   відсутність представника відповідача  та прийняти заочне рішення.

        Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

         В судовому засіданні встановлено, що 15 січня 2000 року, у подальшому зі зміною дати  укладення 15.02.2000 р. ,  між ОСОБА_5 (орендодавець)  та СЗАТ «Миколаївське»(орендар) було укладено договір оренди земельної частки (паю) № 29, площею 4,12 умовних кадастрових гектарів, який було зареєстровано у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Катеринівської сільської ради за № 142 11.05.2000 року (а.с.7). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкоємцем майна померлої ОСОБА_5, в тому числі права на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Миколаївське»є позивачка ОСОБА_3 (а.с. 9).  Тому позивачці ОСОБА_3 розпорядженням Веселинівської РДА від 18.03.2010 року № 68 було надано у власність земельну ділянку , площею 3,58 га ріллі у межах Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, про що вона отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 793811, від 14.09.2010 року ( а.с.10).  17.09.2010 року (а.с.14),  та повторно 16.11.2010 р. (а.с.16-17) позивачка ОСОБА_3 звернулася  до відповідача  СЗАТ «Миколаївське»з листами  про припинення договору оренди земельної частки (паю), про намір обробляти земельну ділянку самостійно, та виплатити заборгованість з орендної плати за 2005 –2010 роки.   

        Згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 р. за № 101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов’язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

   Суд вважає, що з часу отримання позивачкою ОСОБА_3  державного акту на право приватної власності на землю вона набула статусу власника земельної ділянки, у зв’язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін  по договору оренди № 29 від 15.02.2000 р. (а.с.7) , а тому договір оренди земельної частки (паю) припинився 31.08.2010 року.

       Згідно ст.. 21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

        В судовому засіданні встановлено ,що спору щодо порядку нарахування  орендної плати між сторонами не має.    

           За таких підстав суд, з врахуванням  вартості  земельної  частки (паю) , та у подальшому вартості земельної ділянки , відповідно до  п.1 указу Президента України № 92\2002, від 02.02.2002 року  „Про додаткові  заходи щодо  соціального захисту  селян –власників  земельних  ділянок та земельних часток (паїв)” та  Указу Президента України № 725\2008 від 19.08.2008 року  , умов договору оренди № 29 від 15.02.2000 року   вважає, що  орендна плата  :  

- за 2005-2008 роки  склала  2818 грн. 68 коп .

тобто  ( 46978 грн. х 1.5 % х  4 роки = 2818 .68 )

-          за  2009 рік та  за січень –серпень 2010 року склала 2348 грн. 90 коп .

 тобто ( 46978 грн. х 3 % =   1409 ,39 ) + (46978 грн. х 3% \12 х 8 міс.=  939.56 грн. ) =  2348.9

        Відповідно до ст. 257  ЦК України загальна позовна давність  встановлюється тривалістю у три  роки.

      Враховуючи те ,що позивачка  звернулася до суду з позовом 12.01.2010 року , в судовому засіданні ,в супереч до вимог ст. 60 ЦПК України , не надано  доказів  пропуску строку позовної давності ,суд вважає необхідним стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати в межах строку позовної давності ,тобто  за 2007-2010 роки в сумі  3053 ( три тисячі п’ятдесят три ) грн. 57 коп.

-          за 2007 рік -704грн.67 коп.

( 46978 грн. х 1.5 % = 704.67 )

-          за  2009 рік та  за січень –серпень 2010 року склала 2348 грн. 90 коп .

  ( 46978 грн. х 3 % =   1409 ,39 ) + (46978 грн. х 3% \12 х 8 міс.=  939.56 грн. ) =  2348.9

   Суд критично ставиться до пояснень представників ОСОБА_2, та ОСОБА_1, щодо  переривання  перебігу строку  позовної давності  та  пропуску  строку позовної давності позивачкою з поважних причин ,через  те що  позивачка до отримання Державного акту була позбавлена можливості  вимагати з відповідача орендної плати ,  оскільки відповідно до ст. 264  ЦК України  перебіг позовної давності  переривається вчиненням особою  дії, що свідчить  про  визнання нею свого боргу або  іншого обов’язку . В судовому засіданні  позивачкою, представниками позивачки   та представником  відповідача не надано жодного доказу  які підтверджують здійснення  відповідачем  дій в підтвердження  боргу .

        Суд вважає, що у позивачки з 2004 року було достатньо часу для  звернення до нотаріальної контори та отримання  свідоцтва про право на спадщину та Державного акту на землю своєчасно та зазначені  підстави  представником ОСОБА_1   суд вважає є неповажними .

       В судовому засіданні встановлено, що відповідач завчасно до  проведення посівних робіт на земельній ділянці ,що належить позивачці , достовірно знав  про отримання  позивачкою державного акту та  небажання укладення з відповідачем  договору оренди ,що підтверджується поясненнями  представника ОСОБА_1 наданими в судовому засіданні та  заявами позивачки (а.с.14, 16-17), проте вимоги  позивачки добровільно звільнити  та повернути земельну ділянку проігнорував.

       Відповідно до ст. 90,95,212, ЗК України , з врахуванням  рекомендацій п.16 Постанови ПВСУ № 7 від 16 квітня 2004 року зі змінами  від 19 березня  2010 року ,самовільно  зайняті  земельні ділянки  повертаються  їх власникам з передачею останнім  незібраного  врожаю  без відшкодування  затрат понесених  за час  незаконного користування ними.   

            Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь  якої  ухвалено  рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально  підтверджені  судові витрати. Якщо позов  задоволено частково ,судові витрати  присуджуються  позивачеві  пропорційно до розміру  задоволених    позовних вимог.  

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:    

              Позов задовольнити частково  .

             Зобов’язати Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Миколаївське»звільнити  та повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 3,58 гектарів, що розташована на території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, кадастровий номер 4821780600:01:000:0044, за актом приймання передачі, з передачею ОСОБА_3 незібраного врожаю.

            Стягнути  з  Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Миколаївське»на користь ОСОБА_3 заборгованість з орендної плати в сумі 3053 ( три тисячі п’ятдесят три ) грн. 57 коп.

            Стягнути   з  Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Миколаївське»на користь ОСОБА_3, судовий збір у розмірі 51 (п’ятьдесят  одна  ) грн.., витрати по сплаті ІТЗ у розмірі 120 (сто двадцять)  грн., 840 ( вісімсот сорок )  грн. витрат по оплаті правової допомоги.   

          Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області, через Веселинівський районний суд,   протягом 10 днів з дня  проголошення  рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути  переглянуте судом ,що його  ухвалив ,за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

 Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області                                                                А.А. Калараш