Шевченківський районний суд м.Львова

Справа  № 2а-246/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 лютого  2011 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді                      Едера П.Т.          

при секретарі                                  Пікулик Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення  недоплаченої щомісячної надбавки  до  пенсії  «Дітям війни»,-

В С Т А Н О В И В :

05.01.2011 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова в якому просить поновити строк для звернення до суду та винести рішення, яким зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй як дитині війни, суми щомісячної державної соціальної допомоги за 2009-2010 роки до дати набрання сили постановою суду .

Позивач мотивує вимоги тим, що вона являється дитиною війни, а відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006р. "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога з 2007р. не виплачувалася в повному обсязі, а тому змушений звернутись до суду.

           Позивач у судове засідання не з'явилася, однак у поданій до суду позовній заяві просила суд проводити розгляд справи у її відсутності, а тому суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів.

Представник відповідача в судове засідання не з»явилась, хоча належним чином повідомлялась про час та місце слухання справи, подала до суду заперечення на позов, які долучені до матеріалів справи, а тому суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів.

          З’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов  підлягає до задоволення з наступних підстав.

           Судом встановлено, що позивачу надано статус дитина війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист  дітей війни» .

          Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до Закону України  «Про Державний  бюджет  України на 2007 рік»   дія  вказаної статті  зупинена.

Проте, згідно рішення  Конституційного Суду України  від 09.07.07 р. № 6-рп  у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України  положень статей 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. 7,9,12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41,43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що  не відповідає  Конституції України   п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 по справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61,62,63,66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Конституційний Суд України роз’яснив, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Конституційний Суд дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх.

Відповідно до вимог ст. 152 ч. 2 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Відтак, вимоги позивача  підлягають до задоволення – в частині  зобов’язання проведення донарахування і виплати пенсії на 30 %  мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2009 р. по 31.12.2009р. та з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

Суд вважає, що встановлений статтею 99 КАС України шестимісячний строк для звернення до суду позивачем пропущений з поважних причин, оскільки про порушення своїх прав вона дізналася із засобів масової інформації, після чого звернулася з позовом до суду. Відтак цей строк слід поновити.

          Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають до задоволення.

          Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 11, 158, 159, 160 ч. 3, 161, 162, 163  КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова провести донарахування і виплату ОСОБА_1 з врахуванням підвищення пенсії за віком з розміру встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року з урахуванням проведених раніше виплат.  

Постанова Шевченківського районного суду м. Львова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

Суддя           П. Т. Едер

судді