Справа № 1-65/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21.02.2011 року,  Сихівський   районний  суд м. Львова в складі:

Головуючого судді –Волоско І.Р.,

при секретарі –Левус Д.Т.,

з участю прокурора –Давидович І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про               обвинувачення

ОСОБА_1,         

                                                     ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, Львівської області, українця, гр. України, б/п, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, такого, що немає судимостей , непрацюючого,

            по ст. 164 ч.1 КК України суд, -

ВСТАНОВИВ:

          Підсудний ОСОБА_1, будучи зобов”язаним згідно рішення Сихівського районного суду  м.Львова від 20.03.2009 року сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь колишньої дружини ОСОБА_3 в сумі 350 (триста п”ятдесят) гривень  щомісячно до повноліття дитини, злісно ухилявся  від сплати встановлених вказаним рішенням коштів на її утримання,  починаючи із 04.02.2009 року матеріальної допомоги на утримання сина не надавав, на попередження державного виконавця про обов”язковість виконання рішення суду та про встановлену законом  відповідальність у випадку його невиконання  не реагував ; станом на 01.01.2011 року умисно допустив заборгованість загальною сумою 7150,00 грн.;  таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 164 КК України.

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  свою вину  визнав частково та показав, що був обізнаний  про свій  обов”язок  з лютого 2009 року  сплачувати аліменти на утримання дитини-неповнолітнього сина ОСОБА_4 , однак, тривалий час не може знайти роботу, тому немав  фінансової  можливості сплачувати аліменти; найближчим  часом  він працевлаштується , погасить заборгованість в сумі 7 150,00 грн., яку визнає повністю,  і в подальшому буде регулярно сплачувати  кошти на  утримання  дитини. Визнає також, що державний  виконавець  кілька  разів  попереджав  його  про  необхідність  сплати аліментів і про кримінальну відповідальність  за невиконання  рішення суду.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини підсуднім, його винуватість у вчиненні злочину  стверджується  зібраними по справі  та  оціненими  в сукупності  доказами.

В судовому засіданні  потерпіла  ОСОБА_3 показала, що згідно рішення Сихівського районного суду м.Львова від 20.03.2009 року її колишній чоловік ОСОБА_3 зобов”язаний сплачувати аліменти на утримання дитини з лютого 2009 року, проте він аліменти не сплачує, нічим не допомагає; дитина часто хворіє , потребує постійного лікування, придбання  медикаментів  , на  які  в  неї  немає  коштів; переконана , що  підсудний умисно ухиляється від сплати аліментів; він молодий здоровий чоловік, який може і повинен працювати; між ними існує конфлікт з приводу дитини, вихованням якої підсудний зовсім не цікавиться ; під приводом того, що вона ніби-то не дозволяє спілкуватись з дитиною, він, в свою чергу, не сплачує аліменти, хоча це не відповідає дійсності ; в  її присутності   державний виконавець ОСОБА_9 кілька разів попереджав ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність за несплату  аліментів ;останній рік вона не отримала від підсудного жодних коштів. /а.с. 9-10/.

Із  оголошених   та перевірених  в  судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5, вбачається , що її син ОСОБА_1 з часу розлучення з ОСОБА_3, працював неофіційно, підзаробляючи різноробочим на будівництві, за що отримував близько 1500 грн. щомісячно. Зароблені гроші використовував на власні потреби. Про сплату аліментів на утримання малолітньої дитини на користь колишньої дружини ОСОБА_3 їй відомо, проте чому ОСОБА_1 їх  не  виплачує, вона  не  знає. /а.с. 15/.

Аналогічні  показання  надала суду свідок  ОСОБА_6. /а.с. 14/.

Із оголошених та перевірених  в судовому засіданні  показань  свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, вбачається, що вони  працювали з ОСОБА_1 різноробочими на будівництві, за  що отримували кошти –в місяць близько 1500 грн. ; таку ж оплату праці  отримував і ОСОБА_1, однак, як він розпоряджався   заробленими  коштами  їм невідомо /а.с.12, 13/.

Свідок ОСОБА_9, державний  виконавець Сихівського ВДВС ЛМУЮ ствердив , що ОСОБА_1 згідно рішення Сихівського районного суду м.Львова від 20.03.2009 року повинен сплачувати аліменти на утримання малолітньої дитини на користь його колишньої дружини ОСОБА_3, проте рішення суду не виконує, мотивуючи відсутністю коштів; допустив заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.01.2011 р. в сумі 7150, 00 грн. /а.с.16/.

          Виконавчим листом  № 2-714 від 25.08.2009 року,  та  рішенням  Сихівського районного суду м.Львова стверджується , що ОСОБА_1 зобов”язаний сплачувати на користь ОСОБА_3 аліменти на  утримання малолітньої дитини –ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 в сумі 350 грн. щомісячно , починаючи з лютого 2009 року до досягнення дитиною повноліття /а.с.19/.

           Із довідки  Сихівського ВДВС ЛМУЮ від 21.01.2011р. вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 по  аліментах  за  період  з   лютого 2009р. по  грудень 2010р. складає 7 150,00 грн.; за цей час ним сплачено із 8050,00 грн. всього 900грн.;остання проплата мала місце в лютому  2010  р. \а.с. 18 \.

           Таким  чином, суд  вважає, що  вина  підсудного у  вчиненому  повністю  доведена.

          Кваліфікація дій ОСОБА_1 по ст. 164 ч. 1 КК України є вірною, оскільки він злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує  тяжкість вчиненого злочину; обставин, пом”якшуючих  чи обтяжуючих покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Щодо особи винного, то встановлено, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах Львівської області не перебуває, раніше не судимий, разом з тим не працює, в центрі зайнятості на обліку не перебуває; потерпіла не настоює на суворості  покарання,але просить зобов”язати підсудного погасити борг та в подальшому регулярно надавати кошти на утримання  сина..

З врахуванням наведеного,   ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді обмеження волі. З огляду на обставини справи , особу  винного, який частково визнав свою вину, зобов”язується    погасити   заборгованість по аліментах,  суд вважає, за можливе застосувати до підсудного    ст. 75 КК України, оскільки  його виправлення  можливе без  відбування покарання ,  із  випробуванням  та  встановленням   іспитового   строку.

 Суд також не вбачає  підстав  для  застосування  ст. 76 КК України, оскільки підсудний позитивно характеризується, зобов”язується добровільно працевлаштуватись та регулярно сплачувати  в  подальшому  аліменти  на утримання   неповнолітнього сина .

            Керуючись    ст.ст. 323,  324 КПК України суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати  винним  та  призначити покарання по ст. 164 ч.1   КК   України   – один   рік  обмеження  волі.

           На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши  іспитовий строк  -  один рік.

          Стягнути з ОСОБА_1  на  користь ОСОБА_3 7 150, 00 грн. заборгованості по аліментах.

          Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити - підписку про невиїзд  - до вступу  вироку  в  законну  силу.

          Термін оскарження вироку –15 діб до  Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова; для засудженого –з часу вручення копії вироку, для учасників  процесу -  з  часу  його  проголошення .

          ГОЛОВУЮЧА :

          Вирок є оригіналом, виготовлений в нарадчій кімнаті в одному примірнику та зберігається у крим. справі № 1-65/11.