Справа № 2-989/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

16 лютого 2011 року

        Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді  Спаї В.В.,  

при секретареві -  Гудим О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»до   ОСОБА_1 та ОСОБА_2   про стягнення заборгованості за теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

         Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго»звернулось до суду із даним позовом, посилаючись в його обґрунтування на те, що відповідачі зареєстровані  за адресою: АДРЕСА_1  та постійно користуються тепловою енергією, яку виробляє позивач, утім, розрахунки за спожиту теплову енергію проводять несвоєчасно, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 01.10.2009 р. складає суму в розмірі  7 699,36  грн., та тому позивач просив суд  стягнути з відповідачів на його користь  заборгованість у розмірі  8 524,57 грн.  за використану теплову енергію,  та яка утворилась за період з  01.01.2002 р. по 31.09.2009 р. включно.  

        У судове засідання позивач не з’явився, утім, в особі представника за довіреністю надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначив про те, що позовні вимоги підтримує повністю.         

        Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

        У судове засідання відповідачі,  належним чином повідомлені, повторно не з’явилися, причини  неявки суду не повідомили та не надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, у зв’язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України  за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

       Дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність  підстав для задоволення позову  частково  з огляду на такі встановлені  обставини. Так, судом було встановлено, що місце проживання відповідачів у цій справі зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1   доказів щодо будь яких пільг щодо сплати комунальних послуг суду надано не було.  

       Згідно зі змістом ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»житлово-комунальні послуги поділяються за  функціональним призначенням та порядком затвердження цін/тарифів, та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 зазначеного вище Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на  комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

       Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг (п. 1 ч. 1 ст. 20 зазначеного вище закону);  споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

      Як було встановлено судом, в період з 01.01.2002 р. по 31.09.2009 р. включно позивач  постачав  споживачам теплову енергію, утім,  відповідачі, в свою чергу, не сплачували її вартість в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості та розмір якої складає  7 699,36  грн.,  що підтверджується карткою квартиронаймача, довідкою  КЖЕП,  розрахунком суми позову.

        Відповідно до п. 21 Правил  надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативам споживання: з централізованого  постачання холодної та гарячої води і водовідведення –з розрахунку на одну особу; з централізованого опалення –з розрахунку на 1 м? опалюваної площі квартири. Разом з тим, згідно із п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

         Відповідно до ст. ст. 525,  526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання моє виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

        За таких обставин, для суду вбачаються підстави для ухвалення рішення про присудження до стягнення з відповідачів, як солідарних боржників, на користь позивача  заборгованості. Утім, при визначенні розміру заборгованості, яка підлягає присудженню до стягнення з відповідача на користь позивача, суд виходить з того, що за  змістом ст. 75 Цивільного кодексу Української РСР  позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін, через що, оскільки ЦК України набрав чинності 01.01.2004 р., для суду вбачаються підстави для застосуванні судом строку позовної давності для вимог позову, починаючи з  01.01.2002 р. по 31.12.2003 р., та, таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає присудженню до сплати сума заборгованості в розмірі 6 688,75 грн.   

        Вирішуючи в обов’язкову порядку відповідно п. 4 ч. 1  ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому, у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно зі змістом якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на користь позивача підлягають стягненню з відповідачів судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.    

        Керуючись  ст. ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88,  ст.ст.  212, 214-215, 224, 226  ЦПК  України, суд                                        

ВИРІШИВ:

        Позов Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»до     ОСОБА_1 та ОСОБА_2      про стягнення заборгованості за теплову енергію задовольнити   частково.      

        Стягнути солідарно з   ОСОБА_1 та ОСОБА_2      на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, р/р 26002139078001 «Приватбанк»відділення Будинок Губернатора в м. Дніпропетровську, МФО 305299, ЄДРПОУ 00130872) заборгованість за теплову енергію в розмірі   6 688,75 грн.   

        Стягнути  з     ОСОБА_1 та ОСОБА_2      на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго» судові витрати з кожного окремо  в розмірі  25,5 грн.  щодо сплати судового та  з кожного окремо по 15 грн., пов’язаних із оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.    

        В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

        Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

        Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя