№ 2-O-62/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15.05.2007р.         Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Литвинової Р.А.,

при секретарі  Довбань С.М., з участю заявниці ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську

цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності

частки в спільному майні,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту належності частки в спільному майні, в якій зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік -ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається в тому числі і з його частини в квартирі АДРЕСА_1.

Зазначена вище квартира була отримана нею та чоловіком 04.11.2004р. відповідно до угоди дарування, учасниками якої були вони з чоловіком, про що зазначено в договорі. Реєстрація права власності на зазначену квартиру була здійснена 18.11.2004р. Вільногірським БТІ Дніпропетровської області. Таким чином, вони з чоловіком є власниками квартири.

Відповідно до вимог чинного законодавства України після смерті чоловіка вона звернулась у встановлений законом строк до нотаріуса для прийняття спадщини. Але при оформленні правовстановлювальних документів на квартиру та під час реєстрації зазначеного житла в БТІ не було зазначено часток, якими володів кожний з власників. Оскільки квартира була придбана ними удвох, то відповідно до діючого законодавства України про власність, кожен з них є власником Уг частини в зазначеній вище квартирі. Але оскільки ця обставина не зазначена в жодному правовстановлювальному документі, то їй на цей час неможливо отримати свідоцтво про право власності на спадщину після смерті чоловіка, тому необхідно встановити факт, що має юридичне значення - факт володіння кожним з власників зазначеної вище квартири 1/2 її частиною.

Оскільки її чоловік помер, то іншим способом визначити цей факт є неможливим. Заявниця просить суд встановити факт володіння кожним з співвласників квартири АДРЕСА_1 (тобто нею та її померлим чоловіком - ОСОБА_2) 1/2 часткою зазначеної вище квартири.

В судовому засіданні заявниця підтримала заяву, суду пояснила, що за життя чоловіка розмір часток квартири між ними не визначався, вони вважали себе рівноправними власниками квартири, до нотаріуса і до суду за визначенням та виділом часток не звертались. Вона просить ухвалити рішення про задоволення заяви.

Зацікавлена особа по справі - завідуюча Вільногірською державною нотаріальною конторою - своєю телефонограмою просить розглядати справу без її участі, проти чого заявниця заперечень не висловила (а.с. 15).

Вислухавши пояснення заявниці, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, в тому числі: копію договору дарування кв.АДРЕСА_1, в якому обдарованими зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.6), копію пенсійного посвідчення заявниці (а.с.7), копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.8), копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 (а.с.9), копії витягів про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів та про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 10,11), суд прийшов до висновку про задоволення заяви з наступних підстав.

Діючим цивільним законодавством (ст.ст.355, 368, 370 ЦК України) встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві

власності є спільною сумісною власністю, вважається, що частки кожного з співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що за період спільного життя заявниці з чоловіком вони вважали належність кожному з них 1/2 частки квартири, іншої домовленості між ними не існувало, за визначенням часток вони до відповідних органів не звертались.

Таким чином, є підстави для визначення за заявницею та іншим співвласником квартири по 1/2 частки у праві їх власності на спільне майно.

Керуючись ст.ст. 11,212- 215, 234, 235, 256, 257, 259 ЦПК України, ст.ст. 355, 368, 370, 372 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності частки в спільному майні задовольнити.

Визначити, що розмір частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1, що належить заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, становить по 1/2 за кожним співвласником.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.