Справа № 2-73/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.02.2011, Сихівський  районний  суд м.Львова в складі: головуючої-судді-Волоско І.Р., при секретарі-Левус Д.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ЖК №140, третя особа Управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м.Львова про зобов”язання до вчинення дій, про стягнення  недоотриманої пенсії та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на її користь нанесені збитки –недоотриману суму пенсії у розмірі 1050,24 грн.; зобов»зати ЖК № 140 та ОСОБА_2 видати їй довідку про середній заробіток бухгалтера за період з січня 1983  року по 31.12.1992 рік; стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 5000 грн. та судові витрати. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що  відповідачка ОСОБА_2, займаючи посаду голови правління ЖБК № 140, безпідставно відмовляла їй у видачі довідки про її заробітну плату за роботу за сумісництвом на посаді бухгалтера ЖБК № 140 за відпрацьований час з 01.01.1983 р. по 31.12.1992 р., у зв»язку із чим вона не змогла оформити належим чином пенсію і таку недоотримує за період з 19.03.2009 року по грудень 2010 рік. Також позивачка зазначає, що їй було завдано моральної шкоди, яка виражається  в  тому, що відповідачка такими своїми  діями принижує  її  честь  та гідність, так  як  вона  через таку  поведінку ОСОБА_2 більше року не отримує пенсійних виплат, а будь-яких інших джерел  доходу  у  неї  немає, просить таку  стягнути в судовому порядку.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник –адвокат ОСОБА_3 позовні  вимоги підтримали у повному обсязі, просять такі задоволити.

       Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з”явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи; подала  суду письмову заяву про розгляд  справи  в  її  відсутності.  

           Представник відповідача ЖК № 140 ОСОБА_4 позовні вимоги визнав, не заперечив проти їх задоволення, проте зазначив, що печатка, штампи та вся бухгалтерька документація  знаходиться в бувшого голови  кооперативу  ОСОБА_2, яка відмовляється передати йому, як чинному голові ЖК № 140, будь-які  документи , тому , не заперечуючи факту праці  ОСОБА_1 на посаді  бухгалтера   в період з січня 1983р. по 31.12.1992р., видати  довідку  про  середній  заробіток  є  неможливо.

          Представник третьої особи Управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі зазначила, що Управління  не заперечує проти проведення позивачці перерахунку її пенсії, за умови, якщо нею будуть подані необхідні для такого перерахунку документи, а саме , довідки про її заробітну плату за роботу за сумісництвом на посаді бухгалтера ЖБК № 140 за відпрацьований час з 01.01.1983 р. по 31.12.1992 р..

Суд, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи, вважає, що  позов  підлягає  до часткового  задоволення  з  наступних  мотивів.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законодавством, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

           Відповідно до ст.ст. 15, 16  ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування завданих збитків.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є членом кооперативу ЖК № 140 по вул. Зубрівській, 17 у м.Львові. З 01.01.1983 року по 31.12.1992 рік позивачка працювала за сумісництвом на посаді бухгалтера ЖК № 140, що визнав  в судовому засіданні   голова кооперативу  ОСОБА_4 , ствердили  допитані  свідки  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а  також  цю обставину підтвердили  надані суду копії  платіжних  відомостей, які  заповнювала   бухгалтер  ОСОБА_10

Рішенням загальних зборів ЖБК №140 від 01.06.2010р.  головою  кооперативу  було обрано ОСОБА_4; ОСОБА_2 зобов”язано передати новому правлінню штампи, печатки та всю  бухгалтерську звітність ; отання  не виконала рішення зборів ; що на даний час унеможливлює видачу належно оформленої довідки ОСОБА_10 та проведення  перерахунку  пенсії позивачці.

У зв”язку із чим суд приходить до висновку про доцільність задоволення заявлених позивачем вимог щодо зобов”язання ЖК №140 та ОСОБА_2 видати довідку про середній заробіток бухгалтера за період з січня 1983  року по 31.12.1992 рік

Щодо розміру недоотриманої пенсії в сумі 1050,24 грн. та її стягнення, то такі вимоги задоволенню не підлягають, т.я. належними доказами не стверджуютьтся, що визнається самою позивачкою.

          Відповідно до ст.119 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди має бути зазначено, у чому саме полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

           Згідно Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику у справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди” відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов”язковому з”ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв”язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з”ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями /бездіяльністю/ вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

           Виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог, оскільки такі грунтуються виключно на припущеннях ОСОБА_1 стосовно неправомірності дій відповідачки ОСОБА_2 та безумовності її вини та не містять жодних даних про те, які ж законні права та інтереси позивачки були порушені; позовна заява не містить жодних відомостей про те, в чому полягає завдана позивачці моральна шкода; не надано у позові і жодного підтвердження самого факту заподіяння позивачці моральних або фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не вказується за яких обставин чи якими діями /бездіяльністю/ вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи матеріальній формі позивачка оцінює заподіяну їй шкоду, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується /оскільки завдана моральна шкода підлягає обгрунтуванню, а не просто зазначенню її розміру/.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 212-215 ЦПК України,  на підставі ст.ст., 3, 15, 16, 23, 119, 1167 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Зобов”язати ЖБК № 140 та ОСОБА_2 видати ОСОБА_1 довідку про середній заробіток бухгалтера за період з січня 1983  року по 31.12.1992 рік.

В решті позову відмовити.

Термін оскарження рішення суду –10 днів з моменту його проголошення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова.

ГОЛОВУЮЧА:

Рішення є оригіналом і зберігається у цив. справі № 2-73/11 р.