Справа №2-120/2007 p. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 року. Автозаводський районний суд М.Кременчука, Полтавської області в складі:
головуючого судді - Поймай Ю.С.
при секретарі - Махлай С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
В липні 2005 року ОСОБА_1 звернулась в суд з вищеназваним позовом.
Вказувала, що вона є власником 2/3 частин житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1. Власником 1/3 частини вказаного будинку є відповідач ОСОБА_2. Рішенням Автозаводського районного суду М.Кременчука, Полтавської області від 16.03.1981 року вказаний житловий будинок був розділений в натурі між співвласниками, а земельна ділянка, на якій розташований будинок залишилась у спільному користуванні.
В даний час між нею та відповідачем виникають спори щодо користування земельною ділянкою, а також земельну ділянку необхідно приватизувати, внаслідок чого виникла необхідність встановити порядок користування земельною ділянкою. Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №П-284 від 17.05.2005 року існують два варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою: 1-й варіант: власнику 1/3 частини домоволодіння виділяється земельна ділянка площею 209 кв.м. (на плані зафарбована синім кольором), а власнику 2/3 частини домоволодіння - земельна ділянкою площею 417 кв.м.(на плані зафарбована зеленим кольором); 2-й варіант: власнику 1/3 частини домоволодіння виділяється земельна ділянка площею 203 кв.м. (на плані зафарбовано синім кольором), а власнику 2/3 частини домоволодіння - земельна ділянка площею 405 кв.м. (на плані зафарбована зеленим кольором), в загальному користуванні власників 1/3 та 2/3 частин домоволодіння залишається земельна ділянка площею 18 кв.м. (зафарбована на плані червоним кольором).
Посилаючись на те, що вона вважає перший варіант розподілу земельних ділянок найбільш сприятливим для обох сторін позивач просила суд встановити наступний порядок користування земельною ділянкою: виділити їй в користування земельну ділянку площею 417 кв.м.(на плані зафарбована зеленим кольором), та відповідачу - виділити земельну ділянку площею 209 кв.м. (на плані зафарбована синім кольором), а також стягнути з відповідача на її користь сплачене нею державне мито в розмірі 8 грн. 50 коп., послуги адвоката в сумі 120 грн. та витрати на проведення будівельно-технічної експертизи в розмірі 120 грн.
Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали, просили суд позов задовольнити.
Відповідач не заперечував проти встановлення порядку користування земельною ділянкою, але просив суд встановити порядок користування земельною ділянкою, прийнявши другий варіант, вказаний у висновку будівельно-технічної експертизи № П - 284 від 17.05.2005 року, тобто виділити йому земельну ділянку площею 203 кв.м. (на плані зафарбовано синім кольором), позивачу - земельну ділянку площею 405 кв.м. (на плані зафарбована зеленим кольором), в загальному користуванні сторін залишити земельну ділянку площею 18 кв.м. (зафарбована на плані червоним кольором) так як при такому порядку користування в нього буде вільний доступ до належної йому 1/2 частини сараю, який знаходиться на земельній
ділянці позивача, а при встановленні порядку користування по першому варіанту вищевказаної експертизи в нього не буде доступу до сараю.
Представники третіх осіб Кременчуцького міського управління земельних ресурсів та виконавчого комітету Автозаводської районної ради в судове засідання не прибули, про день, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомляли.
Суд заслухавши пояснення прибувших учасників судового розгляду, давши аналіз та оцінку наданим доказам знаходить, що позов підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.
Згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначний, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Ст. 391 цього ж кодексу визначає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
ОСОБА_1 являється власником 2/3 частин жилого будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18.03.2005 року, посвідченого Першою державною нотаріальною конторою. ОСОБА_2 є власником 1/3 частини вказаного домоволодіння.
Рішенням Автозаводського районного суду М.Кременчука, Полтавської області від 16.03.1981 року житловий будинок АДРЕСА_1 був розподілений в натурі між співвласниками, а земельна ділянка на якій розташований будинок залишилась у спільному користуванні.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № П - 284 від 17 травня 2005 року можливі два варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою розташованою АДРЕСА_1, а саме, 1-й варіант: власнику 1/3 частини домоволодіння виділяється земельна ділянка площею 209 кв.м. (на плані зафарбована синім кольором), а власнику 2/3 частини домоволодіння - земельна ділянкою площею 417 кв.м.(на плані зафарбована зеленим кольором); 2-й варіант: власнику 1/3 частини домоволодіння виділяється земельна ділянка площею 203 кв.м. (на плані зафарбовано синім кольором), а власнику 2/3 частини домоволодіння - земельна ділянка площею 405 кв.м. (на плані зафарбована зеленим кольором), в загальному користуванні власників 1/3 та 2/3 частин домоволодіння залишається земельна ділянка площею 18 кв.м. (зафарбована на плані червоним кольором).
При визначені порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 судом враховуються інтереси обох власників домоволодіння. В обох варіантах можливого порядку користування земельною ділянкою, запропонованих будівельно-технічною експертизою, на земельній ділянці ОСОБА_1 залишається власність ОСОБА_2 - 1/2 частина сараю, позначеного на плані земельної ділянки літ. "Б".
Тому суд вважає найбільш прийнятним є 2-й варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою, запропонований висновком будівельно-технічної експертизи № П - 284 від 17 травня 2005 року, який передбачає наявність земельної ділянки спільного користування, що надає вільний доступ ОСОБА_2 до Уг частини спільного сараю сторін (що на плані земельної ділянки позначений літ. "Б"), який знаходиться на земельній ділянці позивача.
Суд вважає за необхідне судові витрати розподілити між позивачем і відповідачем в солідарному порядку, тобто половину судових витрат, а саме 124 грн. 25 коп. необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Також із сторін необхідно стягнути з кожного по 3 (три) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст14,57-59,208,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 377,391 ЦК України, ст.ст. 116,119,121,158 Земельного кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визначити наступний порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1, в користування ОСОБА_1 виділити земельну ділянку площею 405 кв.м. (на плані зафарбована зеленим кольором), в користування ОСОБА_2 виділити земельну ділянку площею 203 кв.м. (на плані зафарбовано синім кольором), в загальне користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділити земельну ділянку площею 18 кв.м. (зафарбована на плані червоним кольором).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину судових витрат в сумі 124 (сто двадцять чотири) грн. 25 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 3 грн. 75 коп. з кожного витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти діб з дня проголошення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти діб з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у випадку їх спільного чи окремого неподання або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.