Справа № 2а-70/11

Номер рядка звіту 14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2011 р.                                                                                                             м.Львів        

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Волоско І.Р., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова про визнання незаконними дій відповідача та зобов»язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

                   ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить: визнати неправомірною відмову відповідача провести перерахунок раніше призначеної їй державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, привівши їх у розміри у відповідність із розмірами встановленими ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов»язати відповідача провести перерахунок раніше призначеної їй державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, привівши їх у розміри у відповідність із розмірами встановленими ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши державну пенсію в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, а додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, беручи за основу розмір мінімальної пенсії за віком встановлений ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14.06.2010 року, виплативши суму недоплаченої пенсії. Покликається на те, що є особою, евакуйованою із зони відчуження у 1986 році, віднесена до І категорії з ІІІ групою інвалідності, що настала внаслідок аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим перебуває на обліку в УПФ України в Галицькому районі м.Львова. Оскільки пенсії  виплачуються в меншому розмірі, просить провести їх перерахунок з 14.06.2010 р., виплативши недоплачені суми.

          Відповідач подав суду письмове заперечення на позов, в якому просить в позові відмовити за безпідставністю.

          Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

          За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважаю їх достатніми для прийняття рішення.

          Позивач ОСОБА_1 є особою, евакуйованою із зони відчуження у 1986 році, віднесена до І категорії з ІІІ групою інвалідності, що настала внаслідок аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим перебуває на обліку в УПФ України в Галицькому районі м.Львова.

          Відповідно до ст.50 ч.1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІІ групи –50% мінімальної пенсії за віком (з врахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 р.). Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст.53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

У ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеної до І категорії. Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по ІІІ групі –6 мінімальних пенсій за віком (з врахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 р.).

Мінімальний розмір пенсії за віком визначається згідно абз.1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме такий встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

З письмових заперечень відповідача вбачається, що позивачу нараховувались державна та додаткова пенсії відповідно до постанов КМУ №654 від 16 липня 2008 р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»та №530 від 28 травня 2008 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Позивач покликається на те, що нарахування та виплата їй державної та додаткової пенсії проводились не у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що і визнає відповідач в своєму запереченні, у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання,  а тому такі згідно ч.3 ст.72 КАС України не підлягають доказуванню.

Аналізуючи наведене, не приймаю до уваги покликання відповідача про недопустимість застосування до даних правовідносин мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплату державної і додаткової пенсії відповідно до постанов КМУ, враховуючи відсутність встановленого законом іншого мінімального розміру пенсії за віком  та  пріоритетність законів на підзаконними актами.

          На підставі вищезазначеного, вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення, а доводи відповідача не ґрунтуються на вимогах закону.

          Крім того, оскільки позивач та відповідач згідно ст.4 п.18 і п.34 Декрету КМУ «Про державне мито»від 21.01.1993 р. звільнені від сплати судового збору (державного мита), то такий слід віднести на рахунок Державного бюджету України.

На підставі ст.ст.49, 50, 53, 54, 67  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 р. та керуючись ст.ст.2, 6, 11, 17, 18, 70, 71, 72, 87, 94, 98, 158-163, 183-2 КАС України, с у д д я, -

п о с т а н о в и в :

позов задоволити.  

          Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м.Львова щодо проведення перерахунку ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, привівши їх у розміри у відповідність із розмірами встановленими ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов»язати управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м.Львова провести перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, привівши їх у розміри у відповідність із розмірами встановленими ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши державну пенсію в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, а додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, беручи за основу розмір мінімальної пенсії за віком встановлений ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14.06.2010 року, виплативши суму недоплаченої пенсії.

Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова виконати постанову суду негайно.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, визначеному ст.186 КАС України.

          Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя          

                                                                                                                     Волоско І.Р.

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.