Справа № 2а-215/11

Номер рядка звіту 14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2011 р.                                                                                                 м.Львів                

     Суддя Сихівського районного суду м. Львова Волоско І.Р., розглянувши  матеріали адміністративного позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова про визнання  дій неправомірними та зобов»язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :

          ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить: визнати незаконною відмову відповідача провести перерахунок раніше призначеної йому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю; зобов»язати відповідача провести перерахунок раніше призначеної йому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, беручи за основу розмір мінімальної пенсії за віком встановлений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 липня 2010 року, виплативши при цьому суму недоплаченої пенсії.

Ухвалами судді від 27 січня 2011 р. позовні вимоги поза межами строку звернення до адміністративного суду залишені без розгляду та ухвалою відкрито скорочене провадження за вимогами з 19 липня 2010 р.

          Відповідач подав суду письмове заперечення на позов, в якому просить в позові відмовити за безпідставністю.

          Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

          За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважаю їх достатніми для прийняття рішення.

          Позивач ОСОБА_2 є евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, віднесений до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чонобильської катастрофи, у зв’язку з чим перебуває на обліку у відповідача - УПФ України в Галицькому районі м.Львова.

          Відповідно до ст.51 ч.1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком (з врахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 р.). Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст.53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Мінімальний розмір пенсії за віком визначається згідно абз.1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме такий встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

З письмових заперечень відповідача вбачається, що позивачу нараховувались додаткова пенсії відповідно до постанов КМУ №654 від 16 липня 2008 р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»та №530 від 28 травня 2008 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Позивач покликається на те, що нарахування та виплата йому додаткової пенсії проводились не у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що і визнає відповідач в своєму запереченні, у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання,  а тому такі згідно ч.3 ст.72 КАС України не підлягають доказуванню.

Аналізуючи наведене, не приймаю до уваги покликання відповідача про недопустимість застосування до даних правовідносин мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплату додаткової пенсії відповідно до постанов КМУ, враховуючи відсутність встановленого законом іншого мінімального розміру пенсії за віком  та  пріоритетність законів над підзаконними актами.

          Оскільки позивач та відповідач згідно ст.4 п.18 і п.34 Декрету КМУ «Про державне мито»від 21.01.1993 р. звільнені від сплати судового збору (державного мита), то такий слід віднести на рахунок Державного бюджету України.

На підставі ст.ст. 49, 51, 53 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 р. та керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 17, 18, 70, 71, 72, 87, 94, 98, 158-163, 183-2 КАС України, с у д д я , -

п о с т а н о в и в :

позов задоволити.  

          Визнати відмову управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м.Львова незаконною та зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату у відповідності до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 19.07.2010 р. по 15.02.2011 року з врахуванням виплачених сум.

Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова виконати постанову суду негайно.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, визначеному ст.186 КАС України.

          Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя                                                                                                             Волоско І.Р.

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.