Справа № 2-66/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2011   Сихівський раонний суд м. Львова в складі головуючого судді   Волоско І.  Р.   при секретарі –Слободі В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб Органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення,-

ВСТАНОВИВ:          

          ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов»язати відповідачку ОСОБА_2 видати йому ключі від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1, не чинити будь-яких перешкод у користуванні зазначеною квартирою, а також вселити його в дану квартиру. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачка є його колишньою дружиною, шлюб з якою розірвано 19.11.2008р. рішенням Сихівського районного суду м.Львова. Спірна квартира АДРЕСА_1 належить йому, колишній дружині та донці ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності. З часу розірвання шлюбу відповідачка всіляко чинила йому перешкоди в користуванні квартирою, поміняла замки у вхідних дверях, не допускавши в квартиру, в зв»язку із чим він неодноразово звертався зі скаргами в органи міліції, а також був змушений звернутися в Сихівський районний суд м.Львова з позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та встановлення порядку користування цією квартирою. Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 02.12.2009р.  даний позов було задоволено та ухвалою судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 16.08.2010р. апеляційну скаргу відповідачки відхилено, а рішення Сихівського районного суду м.Львова від 02.12.2009р. залишено без змін. Примусове виконня зазначеного судового рішення відбулося 15.10.2010р., про що державним виконавцем Сихівського ВДВС ЛМУЮ було складено відповідний акт від 15.10.2010р., однак незважаючи на вищезазначене, відповідачка продовжує чинити йому перешкоди у користуванні спірною квартирою, а саме: чинить перешкоди у проведенні ремонту у його кімнаті; змінює серцевину замка вхідних дверей в квартиру, не даючи можливості зайти в квартиру та не надаючи йому нових ключів від дверей; змінює вхідні двері квартири, ключі від замків яких позивачу також було відмовлено у наданні. В зв»язку із систематичним порушенням права користування своїм житлом він звертався з відповідними скаргами в органи міліції; на сьогоднішній час у нього не має вільного доступу у квартиру АДРЕСА_1, так як відповідачка ОСОБА_2 всіляко перешкоджає у такому. На сьогоднішній час, іншого житла крім квартири АДРЕСА_1 у нього не має, у зв»язку із чим просиить зобов»язати ОСОБА_2 надати ключі від вхідних дверей спірної квартири, не чинити йому будь-яких перешкоди у користуванні нею та вселити його у дану квартиру.

          У судовому засіданні позивач дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просить позов задоволити.

          Відповідачка ОСОБА_2 проти позову заперечила та пояснила, що будь-яких перешкод у користуванні квартирою позивачеві не чинить. Доказами того, що вона в добровільному порядку виконала рішення Сихівського районного суду м. Львова від 02.12.2009р. є складений відповідний акт судового виконавця від 15.10.2010р., в присутності якої ОСОБА_1 своїм ключем відкрив двері у квартиру і безперешкодно пішов користуватися виділеною йому судом кімнатою. Відповідачка заперечує твердження позивача, що у нього не має іншого житла для проживання, так як останній у своїх позовних заявах та інших заявах вказує адресу свого проживання АДРЕСА_1, за якою він проживає разом з своїми батьками. Також їй відомо від її колишньої свекрухи ОСОБА_5, що позивач мешкає з новою сім»єю у комфортабельній трьохкімнатній квартирі в ценрті міста. Не визнає твердження позивача про здійснення нею перешкод у проведенні ремонту в своїй кімнаті, так як маючи вільний доступ до квартири, ОСОБА_1 своїми протиправними діями створив неможливі умови для нормального проживання в спірній квартирі, в тому числі і для двох неповнолітніх дітей. Також відповідачка зазначає, що позивач постійно вчиняє протиправні дії по відношенню до неповнолітніх дітей, вчиняє в квартирі погром, вибиває вхідні двері в квартиру, про що свідчать ксерокопії фотографій розгромлених кімнат, її звернення у міліцію і прокуратуру, акти опікунської ради, акт ЛКП «Бондарівка»про стан квартири. Відповідачка вважає, що наміру проживати у спірній квартирі у позивача взагалі немає, оскільки в нього є інше житло, де він проживає разом з новою родиною, а повертається у спірну квартиру лише з метою зруйнувати помешкання і створити для двох неповнолітніх дітей неможливі умови для проживання, незважаючи на їх права та інтереси. Зазначає, що у неї не було можливості дати ключ позивачу, так як він після встановлення нових вхідних дверей у квартиру жодного разу за ключем не звертався до неї, не телефонував і не приходив; на даний час ключ від вхідних дверей є у неї в наявності і вона готова його в судовому засіданні вручити позивачу;  у зв»язку із вищенаведеним просить у задоволенні даного позову відмовити за безпідставністю.

           Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні дала аналогічні пояснення, просить у позові відмовити за безпідставністю.

          Представник третьої особи Органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації в судовому засіданні зазначив про те, що вимоги поивача не порушують законних прав та інтересів неповнолітніх дітей сторін.

Заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні  ним  права  користування та розпорядження майном.

Згідно ч.3 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням, інакше як з підстав і в порядку передбачених законом.

Судом встановлено, що спірна двохкімнатна квартира АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної часткової власності, яким належть по 1/3 ідеальній частці; відповідачем даний факт не оспорюється.

Згідно довідки ЛКП „Бондарівка” в спірній квартирі по АДРЕСА_1 зареєстровано 4 особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6.

Згідно копії технічного папорта квартири АДРЕСА_1 заг. площа становить 54.1 кв.м., квартира складається з двох кімнат житловою площею 32,5 кв.м. та кухні 9,1 м.кв. з усіма комунальними вигодами, в даній квартирі.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 02.12.2009 р.  ОСОБА_2 зобов»язано не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_1 спірною квартирою, зобов»язано її надати позивачу ключі від вхідних дверей та встановленно порядок користування квартирою  АДРЕСА_1, виділивши в користування ОСОБА_1 кімнату площею 12. 2 кв.м., кухню, коридор, ванну, туалет залишено у спільному користуванні. Ухвалою судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 16.08.2010р. дане рішення Сихівського районного суду м.Львова залишено без змін. Виконня зазначеного судового рішення відбулося 15.10.2010р., про що державним виконавцем Сихівського ВДВС ЛМУЮ було складено відповідний акт від 15.10.2010р., проте, незважаючи на рішення суду, останній позбавлений можливості проживання в спірній квартирі, оскільки відповідачка не  пускає його в спірну квартиру, не дає ключі від неї, усіляко чинить перешкоди в користуванні жилим приміщенням, що підтверджується талонами-повідомленнями про прийняття скарг ОСОБА_1 працівниками Сихівського РВ ЛМУЮ. Факт відсутності у позивача ключів не оспорюється відповідачкою, також це підтверджується, даними в судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_7. Між сторонами тривалий час існують неприязні відносини, що підтверджується матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи.

          В судовому засіданні  відповідачка  ОСОБА_2 фактично  визнала, що ОСОБА_1 немає доступу до квартири, т.я. в квартирі доставлено  додаткові вхідні двері, ключі від замка яких у позивача немає;  вона згідна йому ці ключі передати, що продемонструвала  під час розгляду справи. Позивач відмовився в суді отримувати  ключ, оскільки непереконаний, що це ключ саме від вхідних дверей спірної квартири; хоче, щоб рішення суду виконувалось через органи виконавчої служби у встановленому  законом порядку.

          Таким чином, оскільки право на користування ОСОБА_1  квартирою АДРЕСА_1 є порушеним, то таке підлягає судовому захисту. ОСОБА_1  слід вселити у спірну квартиру та зобов’язати відповідача не чинити йому перешкод у користуванні  житловою площею.

На підставі ст. 386, ст.391 ЦК України, ст. 9, 61, 63, 64 ЖК України та керуючись ст.ст. 10, 58, 59, 60, 88, 130, 209, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Зобов»язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1, передати йому ключі від вхідних дверей та вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1.

          Термін оскарження рішення суду –10 днів з моменту його проголошення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова.

ГОЛОВУЮЧА:

Рішення є оригіналом і зберігається у цив. справі № 2-66/11 р.